Постанова № 31093617, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року 10:35 № 826/4011/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Романюк О.О.,Бєлік А.В.,

представник відповідача - Алексєєнко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. № 0000152308,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Росавто» (надалі - ТОВ «Росавто», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. № 0000152308, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 218 379,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Росавто» обґрунтовує тим, що висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у II кварталі 2011 року не відповідає дійсності у зв'язку із неправильним застосуванням податковим органом норм чинного законодавства України і спростовується даними податкових декларацій з податку на прибуток за І і II квартали 2011 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з тих підстав, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями (далі по тексту - Податковий кодекс України) та пункту 150.1 статті 150 цього кодексу при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення за наслідками 2010 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі направлень від 22.11.2011 року № 3361/23-08, № 3362/23-08, №3364/17-05, №3365/22-02 №3363/23-10, №3366/17-03. згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20. абз. 1.2.4 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 05.10.2011 року №2696/2301 та плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Росавто» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт планової виїзної перевірки від 03.01.2012р. № 3/23-08/30929127 (надалі - Акт перевірки).

В результаті перевірки встановлено порушення ТОВ «Росавто» пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 8 218 379 грн. в тому числі по періодам: за ІІ квартал 2011 року на суму 7 765 238 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 8 218 379 грн.

На підставі вказаного Акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. № 0000152308, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 218 379,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами і доповненнями (надалі - Закон №334/94-ВР), що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; - суму амортизаційних відрахувань,нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У статті 6 Закону №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 ст.37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, норми розділу III (Податок на прибуток підприємств) Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону №334/94-ВР, відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р. у разі законності формування таких збитків, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Негативні наслідки для платника податків можуть виникнути лише у тому випадку, якщо у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації І кварталу та перенесені до декларації II кварталу 2011 року.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до положення пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, висновки ДПІ Шевченківському районі м. Києва, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України з 01.04.2011р. та з огляду на відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається є хибними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач при подачі податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 9 091 100,00 грн., яка сформована на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону №334/94-ВР.

Законність ведення ТОВ «Росавто» податкового обліку валових витрат, в тому числі за періоди виникнення вищевказаного від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І квартал 2011 року податковим органом не спростовується, а заперечується лише сам факт віднесення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2010 рік до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за II квартал 2011 року, яка фактично є невід'ємною частиною суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І квартал 2011 року.

Окрім того, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у попередніх податкових періодах позивач надав суду первинні та інші документи а саме копії договорів, додаткових угод, оригінали банківських виписок тощо.

Також, як доказ законності формування від'ємного значення у ІІ квартал 2011 року позивач подав суду копії декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 та 2 квартали 2011 року.

Таким чином, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, в зв'язку з чим при його перенесенні в витрати II кварталу 2011 року вони перестають бути минулорічними збитками.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року за рахунок рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12.01.2012р. № 0000152308, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 218 379,00 грн. винесено податковим органом з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому позовні вимоги ТОВ «Росавто» є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. № 0000152308.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко