Рішення № 31093442, 18.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/23640/12

Провадження по справі № 2/752/1137/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за Рамковою угодою № 2035 від 19.08.2004 року зі змінами, Договором про надання траншу № 1.35956/2035 від 23.11.2007 року та Договором про надання траншу № 1.35957/2035 від 23.11.2007 року укладеними між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням Позичальником умов вищезазначених договорів.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою № 2035 від 19.08.2004 року та договорами укладеними на її підставі між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 23.11.2007 року були укладені договори поруки № 2035-ДП4, № 2035-ДП5 і № 2035-ДП6, відповідно до умов яких останні, як поручителі, відповідно до вимог закону, виступають як солідарні боржники з основним позичальником.

06.03.2013 року позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зазначив, що між сторонами врегульовано питання щодо стягнення з відповідачів заборгованості за договором № 1.35957 від 23.11.2007 року, однак залишається неврегульованою заборгованість за договором № 1.35956 від 23.11.2007 року, а тому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по договору про надання траншу № 1.35956 від 23.11.2007 року в розмірі 1 305 663,58 грн., з яких заборгованість по капіталу 180 458,48 грн., заборгованість по процентам за фактичне користування кредитом 81 403,95 грн., пеня 1 043 801,15 грн.. Також, Позивач просив стягнути на його користь судовий збір в розмірі 1 820,00 грн.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі повторно в судове засідання не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись згідно ст. 74 п. 5 ЦПК України, у зв'язку з чим суд за згодою представника позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом достовірно встановлено, що 23.11.2007 року між позивачем та третьою особою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено Рамкову угоду № 2035 від 19.08.2004 року, Договір про надання траншу № 1.35956/2035 та Договір про надання траншу № 1.35957/2035.

Відповідно до п. 1 Договору про надання траншу № 1.35956/2035 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 359 088,00 грн. на строк користування 60 місяців, а третя особа зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки у визначені договором строки. Відповідно до узгодженого між сторонами графіка повернення кредиту та сплати відсотків вищезазначені погашення кредитів та сплата відсотків мали здійснюватись третьою особою в період з 23.11.2007 року по 26.11.2012 року включно (Додаток № 1 до Договору про надання траншу № 1.35956/2035 від 23.11.2007 року).

Із наданого позивачем Розрахунків заборгованості за Договором про надання траншу № 1.35956/2035 вбачається, що третя особа належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання не виконала.

Відповідно до розрахунку за Договором про надання траншу № 1.35956/2035 заборгованість третьої особи ФОП ОСОБА_4 перед позивачем станом н а05.03.2013 року складає 1 305 663,58 грн., що включає:

- капітал 180 458,48 грн.,

- проценти 81 403,95 грн.

- пеня 1 043 801,15 грн.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, третя особа ФОП ОСОБА_4 зобов'язаний здійснювати сплату чергових платежів по погашенню кредиту в порядку і терміни, зазначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків (Додатки №1 до Кредитного договору, який є його невід'ємною частиною). Однак, не дивлячись на це, третя особа не виконала своїх зобов'язань за кредитними договорами, оскільки не забезпечила вчасне погашення заборгованості.

Згідно з умовами п. 8.2.1. Рамкової угоди № 2035 від 19.08.2004 року зі змінами, Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

В зв'язку з тим, що третьої особи ФОП ОСОБА_4 не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором, позивач набув право звернутися до нього, а також до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з вимогами про дострокове погашення кредиту та/або інших нарахувань за ним.

На вимоги позивача про повне дострокове погашення кредиту, в порядку п. 8.4. Рамкової угоди № 2035, які неодноразово направлялись відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, відповіді не отримані, заборгованість залишається не погашеною.

23.11.2007 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 2035-ДП4, № 2035-ДП5 і № 2035-ДП6. Відповідно до п.2.1 зазначених договорів поруки поручителі на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за зобов'язаннями ФОП ОСОБА_4, які виникли з Рамкової угоди № 2035 від 19.08.2004 року зі змінами, Договору про надання траншу № 1.35956/2035 від 23.11.2007 року та Договору про надання траншу № 1.35957/2035 від 23.11.2007 року, в повному обсязі цих зобов'язань. Відповідно до п. 1.2. вищезазначених договорів поруки поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання за Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитних договорів, а також неможливості виконання ним його зобов'язань (смерть, тривалий виїзд за кордон, тимчасова відсутність, ліквідація, банкрутство, тощо).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 543 ЦК України встановлює: «У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.»

Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України встановлює, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Ст. 623 ЦК України встановлює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України декларує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 554 Цивільного Кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Антологічні положення містять договори поруки № 2035-ДП4, № 2035-ДП5 і № 2035-ДП6 від 23.11.2007 року.

Відповідно до розрахунку за Договором про надання траншу № 1.35956/2035 заборгованість третьої особи ФОП ОСОБА_4 перед позивачем станом н а05.03.2013 року складає 1 305 663,58 грн., що включає:

- капітал 180 458,48 грн.,

- проценти 81 403,95 грн.

- пеня 1 043 801,15 грн.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належним чином не виконали прийняті на себе зобов'язання за Рамковою угодою № 2035 від 19.08.2004 року зі змінами, Договором про надання траншу № 1.35956/2035 від 23.11.2007 року та Договором про надання траншу № 1.35957/2035 від 23.11.2007 року, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованості по капіталу у розмірі 180 458,48 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 81 403,95 грн..

Разом з тим, позивачем в позовній заяві ставиться вимога про стягнення з відповідачів пені в розмірі 1 043 801,15 грн.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір суми заборгованості по капіталу, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки і стягнути з відповідача на користь позивача суму пені в розмірі 50 000,00 грн. гривень.

Поряд з цим, у зв'язку з тим, що суд задовольняє вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідачів, згідно ст. 88 ЦПК України з останніх на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 820,00 грн. в рівних частках.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, п/б на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 107А заборгованість по капіталу в розмірі 180 458,48 грн., заборгованість по процентам за фактичне користування кредитом в розмірі 81 403,95 грн., пеню в розмірі 50 000,00 грн.., а всього стягнути 311 862,43 (триста одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, п/б на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 107А в рівних частках судовий збір в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 коп., а саме по 606 (шістсот шість) гривень 67 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, п/б на користь держави в рівних частках судовий збір в розмірі 1 298 (одна тисяча двісті дев'яносто вісім) гривень 63 коп., а саме по 432 (чотириста тридцять дві) гривні 88 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя