Постанова № 31087525, 29.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року Справа № 803/736/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 9550, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач всупереч вимогам законодавства про пенсійне забезпечення не сплатив Управлінню Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в зв'язку з чим позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вищевказану заборгованість.

В поданому до суду запереченні на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з тим, що доходів в 2011 році не отримувала, а відтак єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не нараховувався. Відповідно до викладеного заборгованість, яку хоче стягнути позивач нарахована самостійно, а відтак просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у відповідача виникла у 2010 році. Відповідно до пункту 7 Розділу VIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV), із змінами і доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Частиною 1 статті 14 цього Закону визначено, що роботодавцями, зокрема, є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що 07.06.2005 року відповідач зареєстрована виконавчим комітетом Луцької міської ради та відповідно є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 вказаного Закону визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал.

Згідно частини 10 статті 20 Закону України № 1058-IV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Абзацом 1 частини 12 статті 20 Закону України № 1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 статті 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 9550,53 грн. перед УПФ України в Луцькому районі Волинської області по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла у 2010 році. Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: карткою особового рахунку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з якої вбачається, що у відповідача станом на 01.04.2011 року наявна недоїмка по внесках в розмірі 7695, 35 грн., враховуючи зараховані платежі в сумі 128, 89 грн.; рішенням УПФ в м. Луцьку № 934 від 21.12.2010 року про застосування до відповідача за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків штрафу в розмірі 557, 11 грн. та нарахування пені в розмірі 1298, 07 грн., яке на час розгляду справи є чинним; копією звіту нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, поданого позивачем до УПФ 16.02.2011 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 самостійно визначила суму нарахованих внесків в розмірі 7824, 24 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача викладені в запереченні про те, що доходів в 2011 році остання не отримувала, а тому відсутня і заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки, заборгованість у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла ще у 2010 році по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України № 1058-IV, а не по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік.

Відтак, у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед УПФ України в Луцькому районі Волинської області в сумі 9550, 53 грн., яка на сьогоднішній день не сплачена.

Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість в сумі 9550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 53 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф.А. Волдінер