Рішення № 31085665, 07.05.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 232/ 785 / 13-ц

Провадження № 2/232/ 232 / 13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 28 березня 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_1, що є власником квартири, про стягнення з нього заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області за період з 01 лютого 1997 р. до 31 січня 2013 р. у розмірі 5283 грн. 33 коп., які він, незважаючи на попередження, не сплатив. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 3705,38 грн., 3% річних - 1142,27 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідач проживає в квартирі №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький в м. Кіровське та фактично користується тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обовязків ВО «Кіровськтепломережа».

Представник позивача ОСОБА_2 направила в суд заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, вказавши, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, що приймає участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності, в звязку з чим суд ухвалив розглянути справу у відсутності представника позивача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином рекомендованими судовими повістками про дату, час та місце розгляду справи 23 квітня 2013 р. та 07 травня 2013 р.; проте в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини своєї неявки до суду; судові повістки про виклик відповідача були повернуті суду з поміткою про неможливість їх вручення відповідно 17 квітня 2013 р. та 26 квітня 2013 р. через відсутність адресату при доставці повісток, котрий після залишення листоношею повідомлення про необхідність отримання судових повісток, не з'явився за їх одержанням, що свідчить або про відмову адресату від одержання судових повісток (і в цьому разі відповідач вважається повідомленим про час та місце судового засідання), або про невідомість місця перебування відповідача; що відповідно до вимог ст.76 ЦПК України тягне за собою розгляд справи за суттю, в зв'язку з чим суд ухвалив розглянути справу за суттю у відсутності відповідача, який в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, на надіслав заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобовязаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обовязків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обовязкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України Про житлово-комунальні послуги №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

Про теплопостачання №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України Про теплопостачання споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобовязаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником квартири №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації шахти «Комсомолець Донбасу» 04 травня 1994 року, що підтверджено довідкою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Кіровської міської ради №94 від 01 квітня 2013 р., він фактично користується послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області, а він проживає та зареєстрований за даною адресою, повинен нести відповідальність по виконанню обовязків по сплаті за спожиту теплову енергію.

ОСОБА_1 фактично користувався послугами ВО «Кіровськтепломережа до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО Жданівкатепломережа з 01 липня 2006 р. до 31 січня 2013 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький в м. Кіровське Донецької області з 01 лютого 1997 р. до 31 січня 2013 р. у розмірі 5283 грн. 33 коп., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише частково з липня 2006 р., хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Проте, строк позовної давності про стягнення заборгованості до 01 січня 2004 р., встановлений ст. 71 ЦК України 1963 р. , сплив до набрання чинності ЦК України 2004 р., що слід врахувати у відповідності із п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2004 р., оскільки ст. 75 ЦК УРСР 1963 р. була імперативною нормою та передбачала обовязковість застосування позовної давності незалежно від заяв сторін по справі.

При цьому суд бере до уваги, що за вказаний період відповідач взагалі не проводив платежів в погашення заборгованості ані особисто, ані за його дорученням не здійснювалося ніяких дій до липня 2006 р., які б свідчили про переривання строку позовної давності, а отже не переривав перебіг строку позовної давності, в звязку з чим суд вважає можливим застосувати строк позовної давності, оскільки позивачу ніщо не заважало регулярно звертатися до суду за стягненням заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію, проте без будь-яких поважних причин цього раніше не робив.

Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 2128 грн.50 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 р. до 01 січня 2004 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив обовязкової для застосування позовної давності.

На відміну від імперативної норми ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яка передбачала обовязковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р. передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності субєктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

Відповідач не направив до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, за викликом суду у судове засідання не зявився.

Оскільки відповідач не провадив сплату за спожиті послуги з теплопостачання,

підлягає стягненню з ОСОБА_1, як власника квартири, на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2004 р. до 31 січня 2013 р. у сумі 3.154 грн. 83 коп. (5283,33 2128,50 = 3154,83).

Відповідачем не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідача, що також відповідачем не оспорюється.

Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог стягувачем не надано суду договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов'язок боржника, встановлений ст. 625 ч.2 ЦК України; відсутні і докази попередження боржника про можливе нарахування індексу інфляції та 3% річних. Копія наданого суду особистого рахунку свідчить про те, що між сторонами існують лише фактичні договірні відносини, які регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.,

ні одним з яких не передбачений обов'язок споживача сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання з нарахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму заборгованості, отже матеріальним правом за несплату послуг з теплопостачання нарахування індексу інфляції та 3% річних не передбачено, а процесуальне право є лише засобом застосування матеріального права.

Додані до заяви розрахунки індексу інфляції та 3% річних не мають посилання на законодавчо обґрунтований механізм нарахування цих виплат, відсутнє попередження споживача про нарахування та стягнення цих виплат. В зв'язку з викладеним в позові в частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 3705,38 грн., 3% річних 1142,27 грн. слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_1, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України Про теплопостачання, ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» (одержувач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВП ВО «Жданівкатепломережа» п/р № 26006962494214 ПАО «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2004 р. до 31 січня 2013 р. у квартирі №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області, у сумі 3154 грн. 83 коп. (три тисячі сто пятдесят чотири грн. 83 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять девять грн. 40 коп.) в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

В позові про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 2128 грн.50 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 р. до 01 січня 2004 р. по квартирі №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив обовязкової для застосування позовної давності.

В позові про стягнення з ОСОБА_1 індексу інфляції у розмірі 3705,38 грн., 3% річних 1142,27 грн. по квартирі №33 будинку №8 мікрорайону Гірняцький у місті Кіровське Донецької області ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відмовити через необґрунтованість даних позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова