Рішення № 31102893, 07.05.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер № 232/ 791 / 13-ц

Провадження № 2/232/ 237 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліної Л.Ю.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 28 березня 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області за період з 01 травня 2004 р. до 31 січня 2013 р. у розмірі 6755 грн. 40 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідачів солідарно індексу інфляції у сумі 6768,72 грн., 3% річних - 2360,19 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідач фактично користується тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВО «Кіровськтепломережа».

Представник позивача Орлова Надія Іванівна направила в суд заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, вказавши, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, що приймає участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності, в зв'язку з чим суд ухвалив розглянути справу у відсутності представника позивача Орлової Н.І.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованими судовими повістками на 23 квітня 2013 р. та на 07 травня 2013 р., проте знову в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, на надіслали заяву з просьбою перенести розгляд справи; судові повістки про виклик відповідачів були повернуті суду з поміткою про неможливість їх вручення відповідно 17 квітня 2013 р. та 26 і 29 квітня 2013 р. через відсутність адресатів при доставці повісток, котрі після залишення листоношею повідомлення про необхідність отримання судових повісток, не з'явилися за їх одержанням, що свідчить або про відмову адресату від одержання судових повісток (і в цьому разі відповідачі вважаються повідомленими про час та місце судового засідання), або про невідомість місця перебування відповідачів; що відповідно до вимог ст.76 ЦПК України тягне за собою розгляд справи за суттю, в зв'язку з чим суд ухвалив розглянути справу за суттю у відсутності відповідачів, які в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, на надіслали заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_1,1966 р.н. є наймачем квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області , ОСОБА_2,1964 р.н. та ОСОБА_3, 1982 року народження є членами сім'ї наймача квартири, зареєстровані та проживають в даній квартирі, що підтверджено довідкою голови правління ОСББ будинку "Надія" Люфт А.Ф. та адресними довідками від 02 квітня 2013 р., а також довідкою КП "БТІ" від 02 квітня 2013 р. про те, що право приватної власності на дану квартиру не зареєстровано; фактично користуються послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області, отже повинні нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію, ОСОБА_1 як наймач квартири, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як члени сім'ї наймача квартири, оскільки повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

За попередній період позов не пред'являється, оскільки рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 01 червня 2004 р. (справа №2-629) з ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за постачання теплової енергії в квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровське за період з 01 травня 2001 р. до 01 травня 2004 р. в сумі 578 грн. 71 коп. та відмовлено у стягненні з неї заборгованості в сумі 936 грн.38 коп. за період з 01 квітня 1996 р. до 01 травня 2001 р. за спливом позовної давності.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично користувалися послугами ВО «Кіровськтепломережа" до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 липня 2006 р. до 31 січня 2013р., на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області з 01 травня 2004 р. до 31 січня 2013 р. у розмірі 6755 грн. 40 коп. , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише один раз (51 грн. в липні 2006 р.), хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Відповідачі не направили до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, двічі за викликами суду у судове засідання не з'явилися.

На відміну від імперативного правила ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яке передбачало обов'язковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування після 01 січня 2004 р. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб'єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

З відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню солідарно заборгованість у сумі 6755 грн. 40 коп. за період з 01 травня 2004 р. до 31 січня 2013 р., оскільки в цей час ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично користувалися послугами позивача, проте неналежним чином та несвоєчасно провадили сплату за спожиті послуги з теплопостачання; на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання, надані до квартири АДРЕСА_1 міста Кіровське Донецької області на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише один раз (51 грн. в липні 2006 р.), хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири; доказів, що б спростовували даний факт суду не надано.

Відповідачами не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачами не оспорюється.

Заборгованість відповідачів підтверджено витягом з особистого рахунку , копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Будь-яких доказів, які б спростовували факт надання послуг теплопостачання до вказаної квартири чи свідчили б про неналежну якість цих послуг навіть у окремі місяці, відповідачами суду не надано.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог стягувачем не надано суду договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов'язок боржника, встановлений ст. 625 ч.2 ЦК України; відсутні і докази попередження боржника про можливе нарахування індексу інфляції та 3% річних. Копія наданого суду особистого рахунку свідчить про те, що між сторонами існують лише фактичні договірні відносини, які регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.,

ні одним з яких не передбачений обов'язок споживача сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання з нарахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму заборгованості, отже матеріальним правом за несплату послуг з теплопостачання нарахування індексу інфляції та 3% річних не передбачено, а процесуальне право є лише засобом застосування матеріального права.

Додані до заяви розрахунки індексу інфляції та 3% річних не мають посилання на законодавчо обґрунтований механізм нарахування цих виплат, відсутнє попередження споживача про нарахування та стягнення цих виплат, до розрахунку безпідставно включені суми заборгованості за попередній період, за який не ставиться питання про стягнення заборгованості, в тому числі і тої заборгованості, у стягненні якої відмовлено рішенням Кіровського міського суду від 01 червня 2004 р. В зв'язку з викладеним в позові в частині стягнення з відповідачів індексу інфляції у розмірі 6768,72 грн., 3% річних - 2360,19 грн. слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в рівних частинах з кожного по 76 грн. 47 коп. з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України "Про теплопостачання", ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» (одержувач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВП ВО «Жданівкатепломережа» п/р № 26006962494214 ПАО «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 травня 2004 р. до 31 січня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області, у сумі 6755 грн. 40 коп. (шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн. 40 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 76 грн. 47 коп. (сімдесят шість грн. 47 коп.) з кожного в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

В позові про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 індексу інфляції у розмірі 6768,72 грн., 3% річних - 2360,19 грн. по квартирі АДРЕСА_1 у місті Кіровське Донецької області ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відмовити через необґрунтованість даних позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова