Рішення № 31080601, 08.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 0907/19098/2012

Провадження №22ц/779/1152/2013

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Горблянського Я.Д.,

суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Сем'янчук С.Й.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Креді Агріколь банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим, - за апеляційною скаргою ПАТ «Креді Агріколь банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Креді Агріколь банк» про визнання договору поруки №017/08/2 від 22.04.2008 року укладеним із АТ «Індустріально-експортний банк» припиненим, мотивуючи тим, що після укладення договорів про внесення змін та доповнень до основного кредитного договору №017/08 від 23.04.2008 року укладеного між банком та ОСОБА_6 збільшилась зобов'язання позичальника, що за відсутності її згоди, як поручителя, є підставою для припинення договору поруки.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.03.2013 року позов задоволено.

Визнано договір поруки №017/08/2, укладеного 22.04.2008 року між ОСОБА_3 та АТ «Індустріально-експортний банк» припиненим.

Стягнуто із ПАТ «Креді Агріколь Банк» на користь ОСОБА_3 107,30 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з таким рішенням, представник ПАТ «Креді Агріколь Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги зводяться до того, що умовами додаткових угод до Кредитного договору не збільшено обсяг відповідальності поручителя, а тому підстав для визнання договору поруки припиненим немає.

Так, представник банку вказує, що відповідно до додаткових угод №2 від 30.09.2008 року, №3 від 11.05.2010 року та №4 від 12.05.2011 року процентна ставка змінювалась і відповідно до розрахунку середньо виваженої ставки за користування кредитом становить 11,46 %.

Таким чином, розмір зобов'язання за користування Кредитним договором з моменту укладення додаткової угоди №1 від 23.07.2008 року зменшився з 12% до 11,46 % річних.

Порушення Банком пункту договору поруки щодо обов'язку змінювати умови Кредитного договору за наявності письмової згоди поручителя не є підставою для припинення договору поруки, оскільки закон пов'язує таке припинення зі зміною зобов'язання, забезпеченого порукою тільки в разі його збільшення.

Судом не враховано розрахунок середньо виваженої відсоткової ставки та те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами внесення змін до кредитного договору щодо процентної ставки в частині її збільшення, а тому відсутні підстави вважати, що сторонами збільшено обсяг відповідальності поручителя.

За наведених доводів представник банку просив скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 25.03.2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості пред'явленого позову та його доведеності, зважаючи на те, що позивач не надавала згоди на зміну зобов'язань позичальника при укладенні додаткових угод, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

Такий висновок суду не відповідає цивільному законодавству та дійсним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Креді Агріколь Банк» (тоді АТ «Індустріально-експортний банк») та ОСОБА_6 22.04.2008 року укладено кредитний договір №017/088, відповідно до якого позичальник отримала кредит в розмірі 500000 доларів США зі сплатою 11% річних на строк до 21.04.2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.04.2008 року між Кредитором та поручителем ОСОБА_3 укладено договір поруки №0917/08/2, відповідно до п.1.1 якого поручителель зобов'язалась перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором.

Додатковою угодою №1 до кредитного договору від 23.07.2008 року змінено розмір кредиту до 1300000 доларів США та відсоткову ставку з 11% до 12%.

Відповідно до додаткової угоди від 23.07.2008 року до договору поруки вбачається, що поручитель зазначені зміни щодо збільшення кредитного зобов'язання та процентної ставки погодила.

Встановлено, що в подальшому, що між банком та боржником ОСОБА_6 до основного кредитного договору укладались додаткові угоди щодо зміни відсоткової ставки.

Так, договором про внесення змін та доповнень №2 до Кредитного договору від 30.09.2009 року між боржником та кредитором погоджено, що за період з 30.09.2009 року по 29.09.2010 року проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 8% річних, а починаючи з 30.09.2010 року до 21.05.2023 року - 12,6%; договором про внесення змін та доповнень №3 від 11.05.2010 року встановлено, що за період з 11.05.2010 року по 11.05.2011 року проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 6% річних, а починаючи з 12.05.2011 року до 21.05.2023 року - 12,61%; а договором про внесення змін та доповнень №4 від 12.05.2011 року погоджено, що за період з 12.05.2011 року по 12.05.2012 року проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 6% річних, а з 13.05.2012 року до 21.05.2023 року - 12,6%.

Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що за відсутності згоди поручителя на укладення зазначених додаткових договорів, які стосуються зміни відсоткової ставки, договір поруки слід визнати припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя, зокрема і щодо збільшення розміру плати за кредит.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 передбачено, що якщо в договорі поруки умови зміни зобов'язання сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З наведених норм цивільного законодавства вбачається, що кредитор зобов'язаний повідомити поручителя, та отримати згоду останнього на зміну основного зобов'язання лише в разі збільшення обсягу відповідальності за борговим зобов'язанням.

Проте, як вбачається з розрахунку середньозваженої відсоткової ставки за Кредитним договором, здійсненої банком з урахуванням додаткових договорів, з моменту внесення змін до договору від 23.07.2008 року середня процентна ставка становить 11,47%.

В силу вимог ст. 60 ЦПК України та принципу змагальності незалежно від того, доводить відповідач відсутність фактів підстави позову чи ні, загальне правило розподілу доказових обов'язків залишається незмінним, і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої, і підставу позову повинен довести саме позивач.

ОСОБА_3 не навела жодних доказів, передбачених ст.ст.57-58 ЦПК України, щодо збільшення обсягу відповідальності основного зобов'язання укладенням додаткових договорів, а надані банком розрахунки не спростувала.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факту порушення її прав, а тому в задоволенні позову про визнання договору поруки припиненим слід відмовити.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316, 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь банк» - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Креді Агріколь банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання договору поруки №017/08/2, укладеного 22 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та АТ «Індустріально-експортний банк» припиненим - відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

В.А. Девляшевський

Я.Ю. Ковалюк