Рішення № 31079882, 29.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 2-98/2013Головуючий суду першої інстанції:Прищепа О.І.№ провадження: 22-ц/190/2204/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

"29" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Кузнєцової О.О. Суддів:Берещанської І.І. Берзіньш В.С. При секретарі:Таранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", третя особа - Приватне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення майнової шкоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.01.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ "Страхова група "ТАС" страхової суми з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що становить 49 514 грн., мотивуючи вимоги тим, що 18.06.2011 року у ДТП, що сталося на автодорозі поблизу с. Краснокам'янка АР Крим було пошкоджено належний йому автомобіль Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1), який за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу КП/21 № 0222611 від 17.06.2011 року було застраховано ПрАТ "Страхова група "ТАС". Про настання страхового випадку ПрАТ "Страхова група "ТАС" було повідомлено 22.06.2011 року, але витрати на відновлення автомашини, які не перевищують визначену договором страхову суму, йому не виплачено, отже до стягнення заявлено 47 822 грн. - сума, витрачена на ремонт автомашини з урахування індексу інфляції та 3% річних у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, що в цілому становить 49 514 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14.01.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_6 страхову суму за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу КП/21 № 0222611 від 17.06.2011 року з урахування індексу інфляції - 47 822 грн.; 3% річних - 1 692 грн. та судові витрати - 495,14 грн.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Страхова група "ТАС" просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі. Зокрема, як зазначає апелянт, судом не враховано, що ОСОБА_6 у порушення умов договору при його укладенні не було представлено автомобіль для огляду та складання акту, який є невід'ємною частиною Договору, та несвоєчасно повідомлено про страховий випадок, що є підставою для відмови у виплаті страхової суми. Крім того, стягуючи 47 822 грн., суд не звернув уваги на те, що вказана сума вартості відновлюваного ремонту перевищує 70% вартості автомобілю, що свідчить про його повну конструктивну загибель, а відтак немає правових підстав для відшкодування вартості відновлюваного ремонту та, відповідно, стягнення 3% річних.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних правових підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого в цілому погоджується колегія суддів, виходив з обґрунтованості і доведеності заявлених вимог та наявності правових підстав для стягнення зі Страховика ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь Страхувальника ОСОБА_6 страхової суми за договором добровільного страхування наземного транспорту з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2011 року між ПрАТ "Страхова група "ТАС" в особі Ялтинського регіонального центру і ОСОБА_6 у письмовій формі укладено договір добровільного страхування наземного транспорту КП/21 № 0222611, за яким ОСОБА_6 застрахував свої майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1) із визначенням розміру страхової суми у 60 855 грн. та строку дії договору до 17.06.2012 року (а.с. 8).

Вказаний договір укладено на підставі заяви Страхувальника (а.с. 66) та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 14.10.2008 року, з якими відповідно п. 15.3 Договору Страхувальник ознайомлений при підписанні договору (а.с. 68-81) та того ж дня Страхувальником сплачено перший страховий платіж та за п. 6 Договору строк його дії розпочинається з 00-00 годин 18.06.2011 року (а.с. 17).

Відповідно до ст. ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування, що укладається у письмовій формі, одна сторона (Страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (Страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (Страхову виплату), а страхувальник - сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та, як визначено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язком для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

18.06.2011 року на автодорозі в районі с. Краснокам'янка АР Крим о 10-40 сталося ДТП, в якому було пошкоджено застрахований автомобіль, тобто настала подія, яка є страховим випадком, але у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_6 листом від 30.08.2011 року відмовлено через порушення ним умов договору страхування, зокрема ненадання автомобілю для огляду на час укладення договору страхування та несвоєчасність повідомлення Страховика про страхову подію (а.с. 25).

Як вбачається з матеріалів справи, про ДТП ОСОБА_6 повідомив Страховика 22.06.2011 року (а.с. 18), надавши, окрім того медичні документи, згідно з якими він під час ДТП отримав струс головного мозку, у зв'язку з чим 18.06.2011 року о 16-40 звертався до лікаря Ялтинської міської лікарні, де за наслідками дослідження вставлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма (а.с. 22-23), що, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчить про своєчасність повідомлення Страховика про настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок, оскільки відповідно до п. 11.2.13.1 Договору Страхувальник у разі настання такої події зобов'язаний негайно, але не пізніше 24 годин з моменту її настання повідомити Страховика через Контакт-Центр. Відсутність телефонограми в Контакт-Центрі в зазначений строк є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, але перевищення цього строку є припустимим у випадку, коли Страхувальник не мав фізичної можливості своєчасно направити це повідомлення (тобто виключно за станом здоров'я Страхувальника), що має бути документально підтверджено.

Доводи відповідача щодо несвоєчасності такого повідомлення через наявність у ОСОБА_6 можливості протягом 24 годин повідомити Страховика через Контакт-Центр є безпідставними та недоведеними і доводів позивача, на підтвердження яких надано вищевказану медичну довідку, не спростовують.

Крім того, аналізуючи положення Договору, приписи ст. ст. 21, 26 Закону України "Про страхування", ст.ст. 989, 991 ЦК України, Страховик, незважаючи на повідомлення ОСОБА_6 про страхову подію за спливом чотирьох днів, не був позбавлений права та можливості встановити обставини страхової події та розмір заподіяних у цій страховій події майнових збитків.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування ПрАТ "Страхова група "ТАС" крім того посилалося на те, що на час укладення Договору ОСОБА_7 всупереч приписів п. 11.2.4 Договору не надано застрахований транспортний засіб для огляду та складання відповідного Акту, який відповідно до п. 7 Договору повинен бути невід'ємною частиною Договору (а.с. 25. 26). Між тим, відсутність вказаного Акту не є підставою вважати вказаний Договір нікчемним, тобто таким, що не створює відповідних правових наслідків. Дійсність вказаного договору не оспорена, а тому він є обов'язковим до виконання, у тому числі для Страхувальника та, враховуючи положення п. 13 Договору, п. 14 Правил (а.с. 78 зворот - 79), ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування" України, це не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Посилання апелянта на положення у такому випадку на приписи п. 13.1.6, 11.2.4 Договору (а.с. 13, 10) є безпідставними, оскільки, незважаючи на відсутність такого Акту, сторони у п. 6.1 Договору обумовили строк дії договору з 00-00 годин 18.06.2013 року (а.с. 8).

Згідно Акту виконаних робіт № 112 від 28.07.2012 року вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу становить 47 442 грн., та саме ця сума відповідно до Товарного чеку № 55 оплачена 25.09.2012 року ОСОБА_6 (а.с. 29).

Вказані документи згідно п. 12.2.8 Договору для Страховика є допустимими та такими, що підтверджують розмір майнових збитків Страхувальника (а.с. 12).

За звітом № 31-0595 від 06.08.2011 року, складеного оцінщиком-аварійним комісаром на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 року № 142/2092 (зареєстровано у міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395), розмір майнової шкоди, заподіяної володільцю ТЗ Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1) становить 43 113,02 грн.

Відповідно до п. 12.8.1.1 Договору у разі, якщо різниця між розрахунком СТО та висновком експерта-оцінювача перевищує 10 % розрахунок страхового відшкодування проводиться на підставі висновку експерта-оцінювача.

У даному випадку 110 % від 43 113,02 грн. становить 47 424,32 грн., а за актом виконаних робіт, який надано позивачем - 47 442 грн., що перевищує більш ніж на 10% розмір шкоди, який визначено експертом-оцінювачем,

Крім того, зі змісту роз'яснень, що наведені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", вбачається, що при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна, оскільки відшкодуванню підлягає саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, тобто з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу. Надані позивачем документи зношеність транспортного засобу при визначенні розміру майнової шкоди не враховують.

За таких обставин при визначенні розміру страхового відшкодування за підставу належить враховувати висновок експерта-оцінювача, яким розмір шкоди визначений у 43 113,02 грн. та вказана сума не перевищує 70 % вартості автомобілю, яка за звітом експерта-оцінювача становить 62 723,9 грн.

За таких обставин немає підстав вважати наявною повну загибель транспортного засобу (п. 2.14 Правил - а.с. 69 зворот), а відтак немає і підстав для розрахунку розміру страхового відшкодування в іншому порядку, визначеному у п.п. 13.12.1. Правил (а.с. 78).

При цьому до розрахунку у такому випадку згідно Правил береться саме вартість автомобілю, а не страхова сума, як зазначає апелянт, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування", п.п. 6.1, 6.2 Правил страхова сума це грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між Страховиком та Страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

З змісту наведених норм вбачається, що визначена сторонами у договорі страхування страхова сума у 60 855 грн. є грошовою сумою, в межах якої Страховик відповідно до умов договору зобов'язаний здійснити страхові виплати при настанні страхового випадку, та яка не є дійсною вартістю застрахованого транспортного засобу, яка за звітом експерта-оцінювача становить 62 723,9 грн.

Окрім того, визначаючи розмір стягнення, судом першої інстанції не враховано, що між сторонами укладено договір страхування за страховою опцією "Стандарт", умовами якого передбачена франшиза - безумовна від загальної страхової суми (за відповідний рік страхування) зокрема у разі настання ризику "ДТП" - у розмірі 1% (а.с. 15, 8).

Відповідно до ст. 9 Закону "Про страхування" франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За таких обставин, дійшовши правильного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_6 страхового відшкодування, суд першої інстанції невірно визначився із сумою стягнення, яка у даному випадку становить 43 113,02 грн. - 608,55 грн. (1% від страхової суми - 60 855 грн. - п. 3.2 Договору - а.с. 8) = 42 504,47 грн.

За умовами Договору страхова виплата Страховиком повинна бути виплачена Страхувальникові протягом десяти днів з дня складання та затвердження страхового акту, у даному випадку Акт № 22504Р/26120011 складено 30.08.2011 року (а.с. 87), отже останнім днем виплати є 09.09.2011 року, отже з боку Страховика має місце порушення грошового зобов'язання, а тому обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення суми відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Таким чином сума боргу з урахування індексу інфляції становить 42 504,02 грн. х 100,1% х 100% х 100,1% х 100,2% х 100,6% х 100,2% х х 99,9% х 100% = 42 973,13 грн.; та 3% річних 42 504,02 грн. х 3% х х 491 день прострочення - з 10.09.2011 року по 14.01.2013 року : 365 = 1 715,3 грн., становить 44 688,42 грн.

За таких обставин, дійшовши висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини у справі, характер спірних правовідносин, але невірно визначено суму стягнення, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити, стягнувши з ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_6 44 688,89 грн.

Решта доводів апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.01.2013 року змінити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_6 суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу КП/21 № 0222611 від 17.06.2011 року 44 688,42 грн. (сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім грн. 42 коп.) та судові витрати - 446,89 грн. (чотириста сорок шість грн. 89 коп.), а всього - 45 135,31 грн.(сорок п'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 31 коп.).

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

Берещанська І.І. Берзіньш В.С. Кузнєцова О.О.