Ухвала суду № 31073981, 24.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 106/10104/2012 Головуючий суду першої інстанції:Шулова О.М. № провадження: 22-ц/190/2581/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

"24" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берзіньш В.С. Суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П ., При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до фізичної особи підприємця ОСОБА_7, 3-ті особи Республіканський комітет з торгівлі та захисту прав споживачів АР Крим м.Сімферополя, інспекція по захисту прав споживачів м.Сімферополя про розірвання договору, стягнення оплаченої суми за товар, стягнення неустойки і моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012р. ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила: розірвати договір б/н від 05.07.2012р., укладений між сторонами; стягнути з відповідача 2703грн. сплаченої суми за товар, неустойку в сумі 17 434 грн.35 коп., 100 000грн. моральної шкоди та витрати за проведення експертизи в сумі 960 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 07.03.2013р. позов задоволено частково. Розірвано договір б/н від 05.07.2012р. укладений між ОСОБА_6 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 про виготовлення та встановлення ПВХ конструкції ( віконного метало пластикового блоку). Стягнено з відповідача на користь позивача оплачену суму за товар в розмірі 2465 грн., моральну шкоду в сумі 2 000 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 960 грн., а всього - 5425 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 344грн.19коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові про стягнення частини вартості робіт у сумі 238грн., пені в розмірі 17 434,35грн., моральної шкоди в сумі 98 000грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. Апелянт вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст.ст.212,213 ЦПК України, п.5ч.1ст.4,ч.5ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.23,1167 ЦК України. Зазначає, що висновок суду про відмову у стягненні пені є протиправним, оскільки договір розірвано рішенням суду від 07.03.2013р. і до цього часу у відповідача був обов'язок виконати роботи, що передбачені договором, яким він знехтував; судом встановлено та не заперечується відповідачем, що за монтаж вікна нею сплачено 238грн.; вона мусила терпіти принижуюче відношення до себе під час нескінченних дзвінків і візитів до ФОП ОСОБА_7, приміщення досі перебуває у непридатному до проживання стані, у зимовий час уся квартира була прохолодна, нею потрачено значний час, кошти, нерви і зусилля для захисту своїх прав як спожива, тому висновок суду про завищення нею оцінки спричиненої моральної шкоди не є законним та справедливим.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги; представник ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, заперечення на них, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

2

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог, суд виходив із їх необгрунтованності в цій частині. Такі висновки суду узгоджуються з встановленими обставинами справи та не суперечать положенням законодавства.

Статтею 865 ЦК України передбачено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Частиною 1 ст.872 ЦК України передбачено, що якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків.

Судом по справі встановлено, що 05.07.2012р. між позивачем ОСОБА_6 та відповідачем ФОП ОСОБА_7 було укладено договір з виготовлення та встановлення ПВХ конструкцій за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити та доставити виріб протягом 32-х робочих днів. Тобто, між сторонами по справі було укладено договір побутового підряду.

Згідно з договором ціна виробу складає 2703грн., у тому числі ціна демонтажу\монтажу виробу складає 238грн. та позивачем було внесено суму передплати в розмірі вартості виробу - 2465грн. 10.08.2012р. склопакети були встановлені, проте у виконаних роботах виявлені недоліки: скло в склопакеті були тріснуте, встановлено нерівно, були видні зазори; внаслідок кліматичних змін скло на вікнах збирало конденсат та були інші недоліки, встановлені експертизою.

Зазначені обставини сторонами по справі не оспорюються та рішення суду в частині розірвання договору, укладеного 05.07.2012р. між ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_7, особами, які беруть участь у справі, не оспорюється.

При цьому позивачем, в порушення положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України, не надано належних і допустимих доказів в підтвердження своїх доводів про оплату вартості робіт у сумі 238грн. Пояснення ОСОБА_6 в засіданні суду першої інстанції та представника апелянта в засіданні апеляційного суду про те, що вказану суму ОСОБА_6 заплатила особисто людині, яка встановлювала вікно та демонтувала старе, не є таким доказом.

Виходячи з наведеного, суд правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позовача 2 465грн. - документально підтвердженої суми, сплаченої позивачем за спірним договором (а.с.5), та відмову в іншій частині позову про стягнення збитків.

3

Неспроможні і доводи апелянта про неправльне застосування судом ч.5ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» та про протиправність висновоку суду про відмову у стягненні пені, оскільки ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається апелянт, передбачено сплату споживачеві пені за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством., у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Між тим, судом розглянуто вимоги та постановлено рішення про розірвання договору побутового підряду, а не про усунення недоліків у виконаних роботах, тобто, зобов'язання між сторонами припинено.

Також, доводи про прострочення виконання робіт за спірним договором спростовуються матеріалами справи, із яких слідує, що договір укладено 05.07.2012р., строк виконання робіт - 32 робочих дні з дня виконання пункту 3.1 Договору, яким передбачено, що замовник зобовязується сплатити вартість замовлення, що складає 2 703грн.(а.с.5). Позивачкою підтверджено оплату за цим договором не всієї суми, а тільки суми у розмірі 2 465грн. та роботи були виконані 10.08.2012р., тобто, до закінчення 32 -х робочих днів.

Положеннями ст.1167 ЦК України, на яку посилається апелянт та яка регулює недоговірні зобов'язання, спірні правовідносини не регулюються.

Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини відповідача, а також вимог розумності та справедливості. Суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку доказам по справі, порушень положень матеріального чи процесуального права, зокрема ст.23 ЦК України на яку посилається апелянт, судом не допущено.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Спір судом розглянуто в межах заявлених вимог і на підставах наданих особами, які беруть участь у справі, доказів та у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів

Судді: