Ухвала суду № 3105901, 30.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції – Стиран В.В.

                                                                                                                                     Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

 УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2009 року                                                                              справа № 2-а-9654/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                   Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Грецькій Ю.А.за участю представників: від позивача:Тришкіна С.П. – довіреність від 04.12.08р.від відповідача:Дегтярьов Д.Т. – довіреність від 28.01.09р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової  інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі22 липня 2008 року

№ 2-а-9654/08 (суддя Стиран В.В.)за позовомДержавного підприємства «Красноармійськвугілля» до

Державної податкової  інспекції у м. Димитрові Донецької областіпро

визнання недійсними актів ненормативного характеру,-

ВСТАНОВИЛА:

                 Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року

 по справі № 2-а-9654/08 задоволено позов Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області, в наслідок чого визнано неправомірним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової  інспекції у м. Димитрові № 0000781640/1 від 11.04.2008 року.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова  інспекція у м. Димитрові Донецької областіпросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

                Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.      

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість, за період з 06.03.2008року по 18.03.2008року, за результатами якої складений акт від 19.03.2008р.                   № 26/29-32087941 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781640/0 від 19.03.2008 року, яким до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість були застосовані штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 79742,20грн. за затримку більш 12 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі                797421,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість згідно до уточнюючих розрахунків від 06.03.2008 року за номером и №1062. 

Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість                   (вхід. №1062) позивачем було виправлені помилки за квітень 2007р. внаслідок чого зменшено суми від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу ПДВ в сумі 1314641 грн. та самостійно нарахована сума штрафу у зв’язку з виправленням помилки - 65732 грн.  

Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість                  (вхід.№1060) позивачем було виправлені помилки за жовтень 2007р. внаслідок чого збільшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 80000 та самостійно нарахована сума штрафу у зв’язку з виправленням помилки - 4000 грн.

            Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону  України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що  у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;    при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

             За правилами п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.    

            Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

            Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»  ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України                                       21.01.2004  № 22,  зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  29 березня 2004р.                                       за № 377/8976 встановлено, що реквізит  «Призначення  платежу»  платіжного  доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України.  Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного   доручення   «Призначення   платежу».

З матеріалів справи вбачаться, що оспореним податковим повідомлення-рішенням  відповідачем застосовані штрафні санкції, при сплаті позивачем податкових зобов’язань згідно договорів про розстрочення податкових зобов’язань, укладених з відповідачем у відповідності до ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та при сплаті позивачем податкових зобов’язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов’язання яких визначені  іншими податковими деклараціями.

            Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно  використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.  

            Колегія суддів також звертає увагу на те, що уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість (вхід.№1062) позивачем було виправлені помилки за квітень 2007р. внаслідок чого зменшено суми податкового зобов’язання з ПДВ, тобто взагалі не визначалось податкове зобов’язання.

           Посилання відповідача на п. 17.2. ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки з оспореного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних санкцій вбачається, що штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»                      № 2181-IIIвід 21.12.2000р.

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Апеляційну скаргу Державної податкової  інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року по справі № 2-а-3003/08 залишити без задоволення.

                ПостановуДонецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року  

 по справі № 2-а-9654/08залишити без змін.   

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 лютого 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                             Гаврищук Т.Г.

     Судді:                                                                                                          Сухарьок М.Г.       

                                                                                                                          Білак С.В.