Ухвала суду № 3105900, 28.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                            Суддя першої інстанції – Могильницький М.С.

                                                                                                                                           Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

УХВАЛА

Іменем України

28 січня 2009 року                                                                           справа № 2-а-16836/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарьок М.Г.

                                    Білак С.В.

при секретарі судового засідання Безруковій В.М.

за участю представників: від позивача:Борозенцев С.В. – довіреність від 17.01.09р.від відповідача:Макаров В.М. – довіреність від 23.06.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у                                                        м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі23 жовтня 2008 року

№ 2-а-16836/08 (суддя Могильницький М.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дельта»

до

Державної податкової інспекції у                                    м. Краматорську Донецької області

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року по справі № 2-а-16836/08 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, внаслідок чого визнані недійсними податкове повідомлення-рішення від 13.10.2003 №0002532341/0/41318 щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 12821грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 6411грн., податкове повідомлення-рішення від 06.11.2003 №0002532341/1/49360 щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 12821грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 6411грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна податкова інспекції у  м. Краматорську Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

             Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.01 року по 30.06.2003 р. за результатами якої складений акт від 13.10.2003р. № 1385/23-211-3-23176575 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.10.2003р. №0002532341/0/41318, яким   позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 19232,00 грн. у тому числі основний платіж 12821 грн., штрафні (фінансові) санкції – 6411 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку, яка залишена без задоволення, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0002532341/1/49360 від 06.11.03р.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивач в порушення вимог п. п. 7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 12 821грн. за податковими накладними, складеними ПП «Форум» м. Донецьк, ПП «Промресурс» м. Донецьк, ТОВ «Крістіна ЛТД» м. Київ, установчі документи яких визнані недійсними з моменту реєстрації, а Свідоцтва платників податку на додану вартість - з моменту видачі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював господарські операції з ПП «Промресурс» у грудні 2001 року, січні, березні 2002., з ПП «Форум» у березні 2002р., з ТОВ «Крістіна ЛТД» у червні, липні, серпні 2002 року.

            За вимогами п.п.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинної на дату формування позивачем податкового кредиту)податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

            Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

            Датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:  або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») . 

            Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

          Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 наведеного Закону  податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов‘язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов‘язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.

          За вимогами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

          Пунктом 9.6 статті 9 наведеного Закону встановлено, що  свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо:  зареєстрована згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.          Згідно до вимог п.4 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» та ст.59 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

            Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний  податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, що зазначені в акті перевірки, відповідають вимогам п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На період складання зазначених податкових накладних  ПП “Форум”, ПП «Промресурс», ТОВ «Крістіна ЛТД», були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Акти про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Форум”, ПП «Промресурс», ТОВ «Крістіна ЛТД», на підставі яких вказані підприємства і були виключені із реєстру, складені вже після здійснення операцій з продажу товарів позивачеві, складання податкових накладних і прийняття позивачем наведених податкових накладних до податкового обліку.

На час продажу товарів і складання наведених податкових накладних ПП «Форум»  ПП «Промресурс», ТОВ «Крістіна ЛТД», були правоздатними юридичними особами та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Закон України «Про податок на додану вартість» не зобов‘язує покупця проводити коригування податкових зобов‘язань (кредиту) по податку на додану вартість у разі, коли в подальшому свідоцтва платників податку на додану вартість продавців будуть анульовані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у                                                        м. Краматорську Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року по справі № 2-а-16836/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року по справі № 2-а-16836/08 - залишити без змін.   

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 січня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                             Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                          Сухарьок М.Г.

                                                                                                                     Білак С.В.