Ухвала суду № 31055102, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-39633/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010

у справі № 2а-3610/10/13/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Електромашинобудівний завод «Фірма «СЕЛМА»»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (СДПІ в м. Сімферополі)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0011662301/0 від 08.09.2009, № 0011662301/1 від 13.11.2009, № 0011662301/2 від 27.01.2010, та № 0011662301/3 від 02.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої за травень 2008 року, на 143910,00 грн.; стягнуто на користь ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «СЕЛМА»» 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі СДПІ в м. Сімферополі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за травень 2008 року, на 143910,00 грн. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.08.2009 № 8362/2304/20732066, про порушення ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «СЕЛМА»» норм підпункту 7.7.10 пункту 7.7. статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 (Закон № 168/97-ВР). Такий висновок контролюючий орган обґрунтував пославшись на не підтвердження цієї суми внаслідок виявлення в ланцюгу поставок товарів (послуг) до позивача суб'єктів підприємницької діяльності, сплата податкових зобов'язань якими не встановлена, а саме: ТОВ «Інтергруп-АГ» (друга ланка в ланцюгу поставок, постачальник ТОВ «АФ «Свобода-92») визнано банкрутом постановою Господарського суду Київської області від 22.10.2008; ТОВ «Транс-Місто-Ресурс» (третя ланка, постачальник ТОВ «Землеспецпроект», задіяного в другій ланці поставки при взаємних поставках між ним і ТОВ «Транс-Місто-Ресурс».

За наслідками перевірки та процедури апеляційного узгодження податковим органом на адресу позивача направлені податкові повідомлення-рішення № 0011662301/0 від 08.09.2009, № 0011662301/1 від 13.11.2009, № 0011662301/2 від 27.01.2010, та № 0011662301/3 від 02.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року на 143910,00 грн.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом6.1 статті 6 та статтею81 цього Закон, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України 28.12.2007 р. № 107-VI).

Судами попередніх інстанцій встановлено факт сплати позивачем податку в ціні товару (електроустаткування), що підтверджується податковими накладними, та платіжними дорученнями на поставку повару, факт якої (поставки) СДПІ не оспорює. Оцінка цих доказів судом відповідає нормам ст. 86 КАС України.

За встановлених фактів суд дійшов до правильного висновку, що відсутність даних стосовно виконання постачальниками в ланцюгу поставок податкових зобов'язань при відсутності будь-яких доводів щодо обумовленості такої поведінки діями позивача не є підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит та бюджетне відшкодування надмірно сплачених сум податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак