Ухвала суду № 31054936, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-35451/10

К-35451/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010

у справі № 2а-8363/09/5/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) в Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської ОДПІ від 03.07.2009 № 0003211503/0 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12131,69 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач 04.06.2008, 05.06.2008, 06.06.2008 та 09.06.2008 сплатив податкове зобов'язання за 1-й квартал 2008 року у сумі 30329,21 грн. із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, із зазначенням в платіжному дорученні про сплату платежу з граничним терміном сплати 20.05.2009, тоді як податковий орган ці кошти в оперативному обліку сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) врахував на погашення податкового боргу, що виник за попередній період, внаслідок чого неправомірно застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 50% - 12131,69 грн. за затримку на 359 календарних дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

У касаційній скарзі Сакська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 30.06.2009 № 885/1503/03347678, про порушення Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІII) а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 1-й квартал 2008 року в сумі 30329,21 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0003211503/0 про застосування штрафу у розмірі 15164,61 грн. за прострочення на 359 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в сумі 30329,21 грн.

Позивач оскаржує це податкове повідомлення-рішення на суму 12131,69 грн.

Як встановлено у судовому процесі, позивач сплатив податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 1-й квартал 2008 року у сумі 30329,21 грн. із граничним терміном сплати 20.05.2009 4, 5, 6 та 9 червня 2008 року, що підтверджується приєднаними до справи копіями платіжних доручень № 857 від 04.06.2008, № 862 від 05.06.2008, № 865 від 06.06.2008, № 866 від 09.06.2008, в яких призначення платежу вказано саме як сплата суми вказаного податкового зобов'язання (а.с. 12-15). Оскільки фактично термін затримки складає 15,16,17 та 20 календарних дні, відповідачем помилково визначено термін затримки сплати на 359 календарні дні; правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III в розмірі 10% від суми 30329,21 грн., тобто 3032,92 грн.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, контролюючий орган при визначенні тривалості порушення, що впливає на розмір штрафних санкцій, виходив із дат сплати позивачем сум податкових зобов'язань за інші податкові звітні періоди, що виключає правомірність цих санкцій.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак