Ухвала суду № 31054830, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/46152/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року

у справі №2а-13251/10/7/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій Слава» (надалі - ЗАТ «Санаторій Слава»)

до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим (надалі - ДПІ в м.Алушті АРК)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2010р. №0000892301/0 №0000902301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011р., позовні вимоги задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.10.2010р. №0000892301/0 та №0000902301/0.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ЗАТ «Санаторій Слава» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позивачем заявлено клопотання про здійснення заміни Закритого акціонерного товариства «Санаторій Слава» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Санаторій Слава».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегії суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ в м. Алушті АРК була проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Санаторій «Слава» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки складений акт від 01.10.2010р. №1454/23/02650854 на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000892301/0 та №0000902301/0.

В акті перевірки зазначені порушення позивачем вимог п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», також п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, що знайшло відображення у завищенні ЗАТ «Санаторій «Слава» суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду за травень 2010р., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду за червень 2010р., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду декларації за червень 2010р. За вказаними порушеннями нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010р., занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток, занижено податок на прибуток та нараховані штрафні санкції у зв'язку з будівництвом нежитлових приміщень, розташованих у корпусах №№ 9, 10, як вказано в акті, з метою продажу.

Податковий орган вважає вказані приміщення товаром, а «операції з передачі права власності на них - операціями з реалізації товарів, тому операції з поставки послуг підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків та операції з реалізації товарів (нежитлових приміщень) включаються до складу валового доходу підприємства».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, цілком вірно та обґрунтовано виходили з наступного.

Операції з будівництва ЗАТ «Санаторій «Слава» нежитлових приміщень відповідно до зазначених договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень, ДПІ в м.Алушті АРК було віднесено до операцій з поставки послуг і тому оподатковані податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 відсотків. Тобто, відповідачем вказані договори віднесені до таких, якими передбачено передачу прав власності на нежитлові приміщення, що будуються, а такі операції, відповідно до п.1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підпадають під визначення поставки товарів та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість".

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначена п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно норм п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", дата виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) - це дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, відповідно до п.1.3, п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Санаторій «Слава» повинен був утримувати та вносити до бюджету податок на додану вартість (шляхом декларування податкових зобов'язань), що отриманий ним у звітному (податковому) періоді у складі коштів, що надійшли за зазначеними договорами. На підставі вказаного, грошові кошти, що надходили у рамках договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень, були включені до бази оподаткування податком на додану вартість у відповідності з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суди попередніх інстанцій вірно встановили наступне. У перевіреному періоді ЗАТ "Санаторій "Слава" здійснювало будівництво корпусів №9 і №10 за рахунок коштів, отриманих позивачем згідно укладених із юридичною особою - ТОВ "Капітальні інвестиції" та фізичними особами договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень, або про дольову участь у будівництві нежитлової будівлі.

Відповідно до умов даного договору, перехід грошових коштів від інвесторів до ЗАТ "Санаторій "Слава" та майна від ЗАТ "Санаторій "Слава" до фізичних та юридичних осіб здійснюється за договорами, що відповідають вимогам, передбаченим договором доручення, та за своїми функціями згідно цих договорів ЗАТ "Санаторій "Слава" фактично виконує функції повіреного, відповідно право власності на майно до ЗАТ "Санаторій "Слава" не переходить.

Частиною 1 статті 9 та частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» здійснюється оформлення операцій по договору про фінансування будівництва, у якому вказано, що здійснюється участь (пайова участь) у будівництві стороною, не уповноваженою самостійно виконувати будівельні роботи, ведення бухгалтерського обліку у уповноваженої сторони (забудовника).

Відповідно до вищезазначеного наказу, «кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об'єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об'єкт будівництва. Після оформлення документів, про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об'єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об'єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 "Товари" та кредитом рахунку 15.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами). Перерахування підрядним організаціям грошових коштів (як отриманих від інакших інвесторів, так і власних) замовник відображає у збільшення дебіторської заборгованості по наданим авансам.

Договори про участь у будівництві нежитлового приміщення не передбачають передачу позивачем права власності на якійсь товар, оскільки умовами договорів передбачено, що він реєструє право власності на об'єкт після введення його у експлуатацію за собою, відповідно немає переходу права власності від Санаторію, тому що він його не отримує у встановленому для нерухомості порядку. Тому, по своїй правовій суті договори, що укладені з ЗАТ «Санаторій «Слава» є змішаними договорами, що дозволяється цивільним та господарським законодавством України з елементами договору доручення.

Вимоги п.7.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовуються при веденні податкового обліку з податку на прибуток у випадку укладання договорів з елементами договору доручення. А саме: п.7.9.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів . участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу; залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, в тому числі шляхом погашення облігацій, залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено базу оподаткування з податку на додану вартість у випадку укладання договорів з елементами договору доручення: у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Крім цього, доводи судів попередніх інстанцій також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Закрите акціонерне товариство «Санаторій Слава» його процесуальним правонаступником Приватним акціонерним товариством «Санаторій Слава».

Замінити Державну податкову інспекцію в м.Алушті Автономної Республіки Крим її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією в м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В. Муравйов