Ухвала суду № 31054833, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/47357/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року

у справі №2а-5243/10/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (надалі - ПАТ «Страхова група «ТАС»)

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (надалі - ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 28.07.2009р. №0000542200/0; від 24.09.2009р. р. №0000542200/1; від 30.11.2009 р. №0000542200/2 та першу податкову вимогу №1/2568 від 15.12.2009 р.; податкові повідомлення -рішення: від 28.07.2009р. №0000552200/0; від 28.07.2009р. №0000562200/0; від 24.09.2009р. №0000552200/1; від 24.09.2009р. №0000562200/1; від 03.12.2009р. №0000552200/2; від 03.12.2009р. №0000562200/2; від 03.12.2009р. №0000892200/2; від 03.12.2009р. №0000902200/2; від 23.02.2010р. №0000552200/3; від 23.02.2010р. №0000562200/3; від 23.02.2010 р. №0000892200/3; від 23.02.210р. №0000902200/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.06.2010р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду попередньої інстанції, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена виїзна документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання Дніпропетровською регіональною дирекцією ЗАТ «Страхова група «ТАС» (правонаступник - ПАТ «Страхова група «ТАС») вимог податкового валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2006р. по 31.03.2009р., про що складено акт №2309/220/25000917 від 17.07.2009р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення Дніпропетровською регіональною дирекцією ЗАТ «Страхова група «ТАС» норми п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 10137,03 грн.

Так, Дніпропетровською регіональною дирекцією не включено до складу валових доходів від іншої, ніж страхова діяльність, діяльності 40548,12грн., з них: 34241,96грн. - сума нормативних витрат, пов'язаних з веденням справи страховиком, які залишились у останнього після дострокового припинення договорів страхування за ініціативою страхувальника; 6306,16грн. - сума фінансових та інвестиційних доходів, отриманих страховиком в IV кварталі 2006р. (відсотки за депозитними вкладами, страхове відшкодування за пошкоджений 0З).

На підставі вказаного акта ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009р. №0000542200/0, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15205,55 грн. з них 10137,03 грн. - за основним платежем і 5068,52 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення №0000542200/1 від 24.09.2009р. та №0000542200/2 від 30.11.2009р.

Крім того, при перевірці дотримання граничних термінів сплати податку на прибуток Дніпропетровською регіональною дирекцією, було встановлено факти порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання при затримці до 30 календарних днів та від 31 до 90 календарних днів включно.

За порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення №0000562200/0 на суму 4441,38грн. штрафної санкції; №0000552200/0 на суму 3379,36грн. штрафної санкції.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.02.2010р. №0000552200/3 на суму 3379,36грн., №0000562200/3 на суму 4441,38грн., №000089220/30 на суму 01,46грн., №0000902200/3 на суму 4441,38грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про страхування» - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Відповідно до ст.16 названого Закону договір страхування - це письмова згода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату (страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.4 ст.28 цього Закону у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійсненні за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що сума коштів у вигляді компенсації витрат на ведення справи, яка утримується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування, є страховим платежем, який сплачує страхувальник при укладанні договору страхування, а тому не може змінювати своє призначення та включатися до складу доходу від іншої діяльності, ніж страхова.

Крім того, судом зазначено, що відповідно до частини 1 статті 12 наведеного Закону перестрахування полягає у страхуванні одним страховиком (цементом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковується за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валової доходу одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою встановленою статтею 10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподаткованим доходом слід розумти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договором перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

Щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено наступне.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розрахованому наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судом другої інстанції, позивач самостійно сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, не пізніше 10-ти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз.6 п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податкові зобов'язання в сумі 476277,66грн. по акту 1833/220/25000917/ДСК від 19.10.2006р. визнано нечинними постановою Господарського суду м.Києва від 19.06.2007р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008р.

За таких обставин, посилання ДПІ у Кіровсьюму районі м. Дніпропетровська на те, що на податку 2007р. відокремленим підрозділом (Дніпропетровською РД позивача) було закінчено процедуру адміністративного оскарження до органів державної податкової служби податкових зобов'язань в сумі 47627,66грн., донарахованих за актом планової перевірки №1833/220/25000917/ДСК від 39.10.2006р., та день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження нарахованого податкового зобов'язання платника податків є таким що суперечить дійсності.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко