Ухвала суду № 31054653, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року м. Київ К/9991/25585/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року

по справі №2а-10102/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (надалі - ВАТ "Харківгаз")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, -

встановив:

У жовтні 2006р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень) до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, в якому просив, визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000340822/0 від 26.04.2006р.; №0000340822/1 від 15.06.2006р.; №0000340822/2 від 31.07.2006р.; №0000340822/3 від 17.10.2006р. про визначення податкових зобов'язань за платежами частини прибутку (доходу) господарських організацій, у статутних фондах яких є державна частка, що вилучається до бюджету в сумі 173700,00грн., та застосування фінансових санкцій в розмірі 86850,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками відповідача була проведена планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р. за результатами якої складено акт від 17.04.2006 року № 651/47-0/03359500.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»; п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405, якою затверджено Порядок і нормативи відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000340822/0 від 26.04.2006р. про визначення податкових зобов'язань за платежем частини прибутку (доходу) господарських організацій, у статутних фондах яких є державна частка, вилучається до бюджету, в сумі 173700,00грн., та застосування фінансових санкцій в розмірі 86850,00грн.

За наслідками адміністративного оскарження були ухвалені податкові повідомлення-рішення №0000340822/1 від 15.06.2006р.; №0000340822/2 від 31.07.2006р.; №0000340822/3 від 17.10.2006р.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - підприємство ВАТ «Харківгаз» включено до переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» в кількості 863924шт. (номінальною вартістю однієї акції 0,50грн.) на загальну суму 431962,00грн., що становить 17,7% статутного фонду.

Листом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13.09.2004р. №3543/734 та з урахуванням вищевказаної постанови підтверджено наявність державної частки майна, яка передана ВАТ «Харківгаз» до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» у розмірі 17,7%.

Також, Фонд державного майна України в своєму листі від 22.06.2004р. №10-17-8481 визначив, що НАК «Нафтогаз України» здійснює функції з регулювання та управління фінансово-господарською діяльністю товариств, пакети акцій яких передані до її статутного фонду на підставі статуту НАК «Нафтогаз України» та установчих документів цих акціонерних товариств. Єдиним акціонером компанії НАК «Нафтогаз України» є держава в особі Кабінету Міністрів України.

При цьому ст.72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» установлено, що державні і казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу); акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті Закону прийнято постанову КМ України від 30.03.2004р. №405, якою затверджено Порядок і нормативи відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році.

Відображення нарахування частини прибутку (доходу), що сплачується до бюджету господарськими організаціями, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) проводять відрахування частини прибутку (доходу) згідно вищезазначеної Постанови у розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв) (повинні враховувати позитивне значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма №2)), здійснюється у рядку 21 Декларації з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, за результатами перевірки ВАТ «Харківгаз» з питання правильності нарахування та сплати частини прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до загального фонду Державного бюджету України, обгрунтовано встановлено, що підприємством у порушення ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та постанови КМ України від 30.03.2004р. №405 по рядку 21 декларацій з податку на прибуток за період І квартал 2004р. та IV квартал 2004р., не проведено відрахування частини прибутку (доходу) за перевіряємий період у сумі 173,7тис.грн.

Щодо застосування відповідачем до ВАТ "Харківгаз" штрафних (фінансових) санкції згідно спірних податкових повідомлень - рішень, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 86850,00грн. позивачу були нараховані на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Проте, відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

При цьому згідно п.1.2 ст.1 даного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Враховуючи, що визначення відповідачем згідно податкових повідомлень - рішень основного платежу не є податковим зобов'язання у розумінні положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому застосуванням штрафних (фінансових) санкції у розмірі 86850,00грн. є безпідставним.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року змінити в частині скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові №0000340822/0 від 26.04.2006 року, №0000340822/1 від 15.06.2006 року, №0000340822/2 від 31.07.2006 року та №0000340822/3 від 17.10.2006 року про нарахування основного платежу в сумі 173700,00грн. та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові №0000340822/0 від 26.04.2006 року, №0000340822/1 від 15.06.2006 року, №0000340822/2 від 31.07.2006 року та №0000340822/3 від 17.10.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 86850,00грн. - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко