Ухвала суду № 31054652, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/40159/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги приватного підприємства фірми «СРЗ-Нерпа» та державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011р.

у справі №2а-2800/10/1470

за позовом Приватного підприємства фірми «СРЗ-Нерпа» (надалі ППФ «СРЗ-Нерпа»)

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва (надалі ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва)

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, -

встановив:

Позивач звернувся до звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 16.02.2010р. №00001452301 та визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів нікчемними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 16.02.2010р. №00001452301 в частині донарахування ППФ «СРЗ-Нерпа» недоїмки з податку на додану вартість в сумі 22631,00грн. та штрафних санкцій на суму 11315,50грн. Визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, які полягають у визнанні нікчемними правочинів у акті перевірки ППФ «СРЗ-Нерпа» №384/232-00/23403798 від 11.02.2010р. позивача з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой», та ПП «ТГВ-Снаб». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011р., рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дії ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, які полягають у визнанні нікчемними правочинів у акті перевірки ППФ «СРЗ-Нерпа» №384/232-00/23403798 від 11.02.2010р. позивача з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой», та ПП «ТГВ-Снаб» скасовано, провадження у цій частині закрито. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва також звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій, та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., про що складено акт №384/232-00/23403798 від 11.02.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено завищення підприємством сум податкового кредиту на загальну суму 22631грн. у т.ч. за січень 2008р. - на 4710грн., за грудень 2008р. - на 15200грн. та за квітень 2009р. - на 2721грн. Так, за фактом взаємовідносин позивача із ПП «Агро-Сов», податковий орган вказав, що ППФ «СРЗ-Нерпа» до складу валових витрат за ІІ квартал 2007р. неправомірно відніс 70708грн., які були сплачені ПП «Агро-Сов» за послуги по переробці гольового спілка (частина шкури великої рогатої худоби). При цьому, відповідач посилався на те, що постановою господарського суду Миколаївської області від 28.11.2006р. ПП «Агро-Сов» визнано банкрутом, а 10.07.2007р. юридичну особу ПП «Агро-Сов» припинено у зв'язку з ліквідацією. Крім того, з 28.11.2006р. по 10.07.2007р. на підприємстві ПП «Агро-Сов» були відсутні працівники, у тому числі і директор, а всі повноваження належали ліквідатору - арбітражному керуючому Репченку Д.В.

Таким чином, документи на підставі яких ППФ «СРЗ-Нерпа» обліковувало валові витрати були підписані нелегітимною особою, а частина документів підписана взагалі після ліквідації підприємства, що є неможливим.

За наслідками перевірки 16.02.2010р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001452301/0 про донарахування позивачеві зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 39625грн. та штрафних санкцій в розмірі 19812,50грн.;

- №0001442301 про донарахування позивачеві зобов'язання зі сплати податку на прибуток у сумі 17677грн. та штрафних санкцій в розмірі 8838,50грн.

Так, судами встановлено, що у кварталі 2007р. до складу валових витрат позивачем віднесено 70708грн., які були сплачені ПП «Агро-Сов» за послуги по переробці гольового спілка. На підтвердження зазначених витрат позивачем суду надано квитанції до прибуткових касових ордерів за період з 28.08.2007р. по 27.09.2009р., рахунок №77, акт виконаних робіт від 29.06.2007р., податкову накладну №77 від 29.06.2007р. Зазначені документи з боку ПП «Агро-Сов» підписані директором Герцик О.Л.

Між тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що печатка підприємства ПП «Агро-Сов» була знищена ще 24.04.2007р., що підтверджується квитанцією ММУ УМВС України в Миколаївській області 3МК 003029, тому така печатка не могла бути використана 29.06.2007р. під час складання акту виконаних робіт та в серпні-вересні 2007р., тобто під час складання прибуткових касових ордерів.

За таких обставин суди дійшли висновку, що зазначені документи не є належним підтвердженням понесених ППФ «СРЗ-Нерпа» валових витрат, а тому не мають бути враховані для потреб податкового обліку.

Відповідно до п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Разом з тим, згідно п. 5.3.9 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи викладене суд обґрунтовано відмовили позивачеві у скасуванні податкового повідомлення-рішення №0001442301/0 від 16.02.2010р.

Так само, віднесення ППФ «СРЗ-Нерпа» до складу податкового кредиту за червень 2007р. суми 14142грн., на підстав сплати послуг ПП «Агро-Сов» за серпень-вересень 2007р., також обґрунтовано визнано безпідставним, оскільки зазначений контрагент позивача був ліквідований 10.07.2007р.

Адже, приписами п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. При цьому, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Разом з тим, оскільки під час судового розгляду справи, на виконання ухвали суду сторонами було здійснено спільний перерахунок цифр, що містяться у деклараціях за січень, грудень 2008р. та квітень 2009р., а також у реєстрах, журналах-ордерах за відповідні періоди і не встановлено розбіжностей, суди з посиланням на ч.2 ст.71 КАС України вказали на відсутність у справі належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22631грн. та штрафних санкцій на суму 11315,50грн.

Крім того, суди встановили, що ППФ «СРЗ-Нерпа» безпідставно включило до податкового кредиту за січень-вересень 2009р. суму ПДВ в розмірі 2851грн., сплачених за бензин марки А-95. В обґрунтування вказаного висновку суди послалися на те, що оскільки витрати на бензин не пов'язані з господарською діяльністю ППФ «СРЗ-Нерпа», віднесення підприємством зазначеної суми до податкового кредиту є неправомірним з огляду на приписи п.п.7.4.1. п.п.7.4.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії податкового органу стосовно визнання нечинними правочинів між позивачем та контрагентами: ПП «ДСН-Оптстрой», ПП «ТГВ-СНАБ», ПП «Універсалпромторг», ПП «Торгстройприоритет», слід зазначити наступне.

Так, акт перевірки свідчить, що в ході перевірки були проаналізовані договори ППФ «СРЗ-Нерпа» із ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой» та ПП «ТГВ-Снаб». Між тим, акт перевірки та дії службових осіб по його складанню не мають обов'язкового характеру та не тягнуть за собою юридичних наслідків для позивача.

Відповідно до п.1, ч.2, ст.17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки і спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти), зокрема до яких відноситься оскаржуваний позивачем акт перевірки, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до п.1.3 ст.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Таким чином, під актом розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За таких обставин сам пособі акт перевірки, як доказ встановлених порушень, не може бути предметом спору в адміністративному процесі і провадження у справі в цій частині обґрунтовано закрито судом апеляційної інстанції.

Доводи касаційних скарг не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Приватного підприємства фірми «СРЗ-Нерпа» та Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в нескасованій частині та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв