Ухвала суду № 31054549, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/85785/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011р.

у справі №2а-7373/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» (надалі - ТОВ «Восток-Агро»)

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Московському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.01.2011р. №0000010700/0, а також про визнання правомірною та належною до відшкодування на розрахунковий рахунок ТОВ «Восток-Агро» суми ПДВ в розмірі 99756,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011р., позов було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.01.2011р. №0000010700/0. В решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Восток-Агро», ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом у грудні 2010р. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Восток-Агро» по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010р., згідно якої задекларовано підприємством до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 99756,00 грн., про що складено акт №10803/07-013/30589815 від 17.12.2010р.

Висновками перевірки вказано на порушення позивачем п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010р. в розмірі 99756,00грн. А саме, податковий орган дійшов висновку, що фактично сплачений у серпні 2010р. залишок від'ємного значення не приймає участі у розрахунку суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010р., оскільки наступним періодом після виникнення права на відшкодування є вересень 2010р.

За наслідками зазначеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011р. №0000010700/0, яким позивачеві встановлено суму завищення податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2010р. в розмірі 99756,00грн.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до податкового кредиту віднесено суми ПДВ на підставі договорів №5/1 від 15.01.2010р., №01/06/09 від 01.09.2009р.

Реальність господарських операцій за вказаними договорами, на підстав яких позивачем було сформовано податковий кредит у серпні 2010р., підтверджується рахунками, видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, актами виконаних робіт. Оплата сум ПДВ за вказаними господарськими операціями підтверджується виписками з банківського рахунку, платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Податкові накладні від 01.09.2010р. №0809005384/8, від 31.08.2010р. №367, від 31.08.2010р. №366, від 20.05.2010р. № 246, від 24.06.2010р. № 424, від 08.07.2010р. №119, від 02.07.2010р. №23, на підставі яких було сформовано податковий кредит, оформлені належним чином та включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних №6 за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р., №7 за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., №8 за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. та за період з 06.08.2010р. по 31.08.2010р.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин та дії договору №410/95, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час правовідносин) визначено, що в разі коли у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В той же час, податкове законодавство не містить норми, яка передбачає можливість заявлення до відшкодування сум ПДВ лише в періоді наступному за періодом в якому сплачено ПДВ, що дорівнює від"ємному значенню.

Крім того, відповідно до п.п.15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників перед бюджетом та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що твердження відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання у жовтні 2010р. бюджетного відшкодування сум ПДВ, що декларувалися в серпні 2010р. є безпідставними.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв