Ухвала суду № 31054553, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/23757/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицька О.В., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя

на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 20 травня 2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011р.

у справі №2а-559/10/2770

за позовом Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс» - фірма маркетингу та зовнішньоекономічних зв'язків Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (надалі - ДП «Техенергоресурс» Зовнішекономсервіс» ВАТ «Севастопольський морський завод»)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя (надалі - ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя)

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя №000001234/0 від 19.01.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 20 травня 2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя №0000012340/0 від 19.01.2010р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що контролюючим органом проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ДП «Техенергоресурс» Зовнішекономсервіс» ВАТ «Севастопольський морський завод» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складено акт № 58/10/23-423/24865093/3 від 19.01.2010р.

Висновками перевірки, з посиланням на те, що проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства за ланцюгом постачання до виробника або імпортера, не призвело до підтвердження факту надходження податку до бюджету, вказано на те, що оскільки не встановлений факт надмірної сплати до бюджету сум ПДВ, заявлені позивачем суми ПДВ до відшкодування є безпідставними, чим порушено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012340/0 від 19.01.2010р., яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 456347,00 грн.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 16.02.2009р. між позивачем та ТОВ «БКП-ГРУП» укладено договори №5/09 та №4/09 про виготовлення та поставку запасних частин та обладнання згідно специфікації вказаних в додатках до договорів. Зазначений контрагент є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №36761020 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Отримання товару за умови договорів підтверджується прибутковими ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження довгострокового співробництва з вказаним контрагентом, позивачем надано суду договір №20/М від 16.10.2007р. між ДП «Техенергоресурс» Зовнішекономсервіс» ВАТ «Севастопольський морський завод» та ТОВ «БКП-ГРУП», щодо постачання майна вказаного у специфікаціях, згідно додатків до вказаних вище договорів.

Проте, податковий орган дійшов висновку, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковим накладним виданими ТОВ «БКП-ГРУП», з посиланням на неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів (робіт, послуг) разом з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Так, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону обумовлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

При цьому, судами встановлено, що порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань під час судового розгляду не встановлено, а неможливість податкового органу встановити кінцевих виробників та посилання на відсутність факту надходження ПДВ до Державного бюджету України, не є підставою для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 20 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв