Ухвала суду № 31052556, 11.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 2а-13530/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Тетянчук Д.В.

представника позивача Гетьман К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі № 2а-13530/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Торгова компанія "Барвінок" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0006532305 від 17.08.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8430,00 грн., з яких за основним платежем: 5620 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0006542305 від 17.08.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 5352,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Торгова компанія "Барвінок" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 28.05.2003 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 423585.

Згідно копії довідки АА №314606 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПАТ "ТК "Барвінок" є юридичною особою, має код 31438068.

Видами діяльності за КВЕД є: 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 40.13.0 розподілення та постачання електроенергії, 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, 74.87.0 надання інших комерційних послуг, 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 450668 № 100271809 від 22.05.2001 р. ПАТ "ТК "Барвінок" знаходиться на податковому обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, є платником ПДВ. Індивідуальний податковий номер 3143806203007 (а.с. 191).

На підставі наказу № 1116 від 06.08.2012 р., згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ПАТ "ТК "Барвінок" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766) за лютий 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 3145/2305/31438068 від 06.08.2012 р. (а.с. 9 - 21).

Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ПАТ "ТК "Барвінок" встановлено порушення:

- ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Комманд" ( ЄДРПОУ 37081766) до реальних вигодонабувача ПАТ "ТК "Барвінок";

- пп..14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп..138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у загальній сумі 5620,0 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 5620,0 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, с.198, п.200.1, п.200.3, ст..200, п.201.1, п.201.4, ст..201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) станом на 31.03.2012 року складає 5352 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 3145/2305/31438068 від 06.08.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкові повідомлення - рішення №0006532305 від 17.08.2012 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8430,00 грн., з яких за основним платежем 5620,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,00 грн. та №0006542305 від 17.08.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 5352,00 грн. (а.с. 7 - 8).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, про що склав скаргу та звернувся в межах адміністративного оскарження до ДПА у Харківській області. Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №5982/0/61-12/10-2115 від 23.11.12 р. про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення - рішення №0006532305 від 17.08.2012 р., №0006542305 від 17.08.2012 р. та рішення ДПС у Харківській області, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с. 22 - 25).

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про не підтвердженість документально реальності здійснення господарських відносин позивача із ПП "Комманд".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій підтверджена належно оформленими первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між ПАТ "ТК "Барвінок" та контрагентом ПП "Комманд" здійснювалися на підставі договору про комплексне рекламне обслуговування № 17-02/282 від 17.02.2012 року (а.с. 39 - 40) та додатків до нього № 01, № 02 та № 03 від 17.02.2012 р.

Згідно умов договору, замовник, ПАТ "ТК "Барвінок", доручає, а виконавець, ПП "Комманд", бере на себе обов'язок по здійсненню комплексного рекламного обслуговування замовника на умовах, передбачених договором.

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, ефірну довідку.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, які повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідно мати юридичну силу та доказовість.

З наданих позивачем актів виконаних робіт, складених 29.02.2012 року вбачається, що виконавцем по договору № 17-02 від 17.02.2012 року проведено роботи по виготовленню та розміщенню рекламного ролика на ЧТРК, по розміщенню рекламних тролів в Криму, по оренді білбордів та виготовленню рекламних постерів.

Між тим, колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт від 29.02.2012 року містять лише назву проведених робіт, проте не містять змісту рекламних роликів, адреси та змісту розміщених постерів, тролів в Криму, адреси оренди білбордів, назви товару, який рекламувався. Тобто вони містять лише найменування робіт та їх вартість, проте не розкривають змісту проведених робіт. Також позивачем не надано доказів яким чином роботи за спірним договором пов'язані з його господарською діяльністю.

Ефірна довідка, надана в підтвердження виконання договору також не містить змісту виконаних робіт та їх вартість, та також не підтверджує їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, акти виконаних робіт не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи не підтверджують фактичного отримання позивачем комплексного рекламного обслуговування за вказаним вище договором та використання таких робіт у власній господарській діяльності.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи те, що позивачем не підтверджено документально фактичне здійснення господарських операцій за вказаним вище договором та використання отриманих робіт у власній господарській діяльності, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність формування позивачем витрат за спірним договором.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі № 2а-13530/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2013 р.