Постанова № 31052515, 04.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 р. Справа № 2а-11692/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Лук'янцева С.О.

представника відповідача Осаволюк Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі № 2а-11692/12/2070

за позовом Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт"

про накладення арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (надалі по тексту відповідач) в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

-накласти арешт на кошти у сумі 92104,51 грн. на банківських рахунках відповідача № 26004000281400 у ПАТ "Універсал Банк" та №26006000076303 у ПАТ "Укрсоцбанк".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року адміністративний позов Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" про накладення арешту задоволено у повному обсязі.

Накладено арешт на кошти у сумі 92104.51 грн. на банківських рахунках Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" за номером рахунку 26004000281400 у ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у ПАТ «УКРСОЦБАНК»№26006000076303.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу "ЕЛАСТ" (код 21171556) зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 16.11.2006р. № 1 480 120 0000 030693 та перебуває на обліку в Основ'янській МДПІ м. Харкова (Червонозаводський район) з 30.04.1993 року.

Згідно поданої декларації з податку на додану вартість було виявлено заборгованість у розмірі 92104,51 грн., що складається з податку на додану вартість: нараховано ПДВ по декларації № 9013401968 від 20.03.2012 року термін сплати 30.03.2012 року - 92104,51 грн.

Загальна сума боргу платника податку перед бюджетом складає 92104,51 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі є вимога щодо накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, в зв'язку з тим, що відповідач має податковий борг. При цьому, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підставою для звернення до суду є приписи п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України.

Згідно п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, виникає, за наявності у платника податків податкового боргу, у разі відсутності майна, або якщо його балансова вартість є меншою суми податкового боргу.

Між тим, позивачем не надано будь яких доказів в підтвердження відсутності у відповідача майна, або те, що його балансова вартість є меншою ніж сума податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 92104,51 грн. податковий орган обгрунтовує не сплатою відповідачем у строки визначені Кодексом податкового зобов'язання з податку на додану вартість самостійно визначеного у поданій податковій декларації за лютий 2012 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період-лютий 2012 року №9013401968 від 20.03.2012 року відповідачем самостійно було визначено до сплати податку на додану вартість у розмірі 100051 грн. Термін сплати-30.03.2012 року.

Згідно квитанції № 2 (а.с.41) відповідачем 30.03.2012 року засобами електронного зв'язку було направлено позивачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року. Згідно уточнюючого розрахунку сума ПДВ, що підлягала до сплати, склала 7 313 грн.

Листом від 30.03.2012 року № 772/10/15-319 Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС повідомила відповідача про те, уточнюючий розрахунок у зв'язку із самостійним виправленням помилок по ПДВ за лютий 2012 року був заповнений всупереч правилам, зазначеним щодо його заповнення, а отже не був визнаний податковим органом як податкова декларація.

Відповідач, не погодившись з діями податкового органу щодо не визнання уточнюючого розрахунку від 30.03.2012 року як податкової декларації, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання таких дій протиправними.

За наслідками судового розгляду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року позов було задоволено та визнано протиправними, зокрема, дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року від 30.03.2012 року та зобов'язано Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року від 30.03.2012 року як податкова звітність з моменту подання відповідачем.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року залишено без змін.

Згідно виписки по рахунку відповідача, 24.05.2012 року відповідачем було сплачено податок на додану вартість за лютий 2012 року (а.с.44).

Отже, на час звернення позивача до суду з вказаним позовом податковий борг з податку на додану вартість за лютий 2012 року у відповідача був відсутній.

Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача податкового боргу та недоведеності обставин, що є за приписами п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України підставою для звернення з позовом до суду, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо накладення арешту на кошти відповідача наявні у банку безпідставними.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі № 2а-11692/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" про накладення арешту-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 09.04.2013 р.