Ухвала суду № 31052507, 04.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 р.Справа № 2а-12327/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-12327/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "TRANSOIL"

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "TRANSOIL" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.06.12 р. за №0000380223 та від 17.07.12 р. за №0000480220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "TRANSOIL" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 17.07.12 р. за №0000480220.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "TRANSOIL" з питань правильності обчислення та нарахування податку на прибуток за липень 2011 року по операціям з ТОВ "Промспец Консалтинг" за результатами якої складено акт №811/220/23465954 від 12.06.2012 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем - ст.138, пп.139.1.9, ст.139.1, ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 150665,0 грн., у т.ч. у 3 кв. 2011р. у сумі 150665,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №811/220/23465954 від 12.06.2012 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 000480220 від 17.07.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 150665,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 17.07.2012 року № 0000480220, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, право на формування витрат за певною господарською операцією у платника податків виникає у разі їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування витрат, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для їх формування є реальність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій за якими були сформовані витрати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2010 року між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» було укладено договір купівлі-продажу № 20/10-3 згідно умов якого ТОВ «Промспец Консалтинг» (продавець) зобов'язується передати покупцю (Товариство з обмеженою відповідальністю "TRANSOIL"), а покупець прийняти та оплатити переданий товар-будівельні матеріали в кількості, по ціні згідно рахунків-фактур.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

В подальшому отриманий за вказаним договором товар був реалізований ВАТ ДРСУ №33 за договором купівлі-продажу 5/1 від 05.01.2009 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірні господарські операції на підставі договору купівлі-продажу №20/10-3 від 20.10.10 р. вже були предметом перевірки фахівцями відповідача, наслідки якої відображені в акті №2412/234/23465954 від 31.10.2011р. «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "TRANSOIL" (код за ЄДРПОУ 37091549), з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за липень 2011р. по операціям з ТОВ «Промспец Консалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549)», за результатами якої в зв'язку з встановленням порушення п. 198.3, п. 198.6, п. 201.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у липні 2011 року на загальну суму 131012,75 грн. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010192340 від 18.11.11 р. про донарахування податку на додану вартість у розмірі 131012,75 грн.

Правомірність прийняття за вказаним актом податкового повідомлення-рішення № 0010192340 від 18.11.11 р. була предметом судового розгляду за наслідками якого постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі №2а-16412/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «TRANSOIL» до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суд від 02.08.2012р. скасоване податкове повідомлення - рішення №0010192340 від 18.11.2011 року.

Вказаними судовими рішеннями встановлено необгрунтованість висновку податкового органу щодо нікчемності договору №20/10-3 від 20.10.2010р.

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що обставини, на підставі яких було винесено оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 17.07.12 р. за №0000480220, були спростовані вказаними вище судовими рішеннями.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, були предметом судового дослідження за наслідками якого існують судові рішення, а тому відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вони не підлягають доказуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 2а-12327/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.