Ухвала суду № 31052132, 31.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р.Справа № 2а-6835/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Шептуха О.П.

представника відповідача Канаєвої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-6835/12/2070

за позовом Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004852305 від 05.06.2012 р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 269466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 766,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року адміністративний позов Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004852305 від 05.06.12р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 269466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 766,25 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області згідно розпорядження № 92 від 21.05.1992 р.

Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, УКР НДІЕП є державним підприємством, має код 01018083 (а.с. 107 т.1).

Видами діяльності за КВЕД є: 73.10.1 дослідження і розробки в галузі природничих наук, 73.10.2 дослідження і розробки в галузі технічних наук, 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу, 33.30.0 проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, 29.56.5 монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 21.05.1992 р., є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28263627 від 10.10.1997 р., індивідуальний податковий номер 10180820307.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС була проведена планова виїзна перевірка УКР НДІЕП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом № 1602/2201/01018083 від 23.05.2012 р. (а.с. 108-149 т.1).

У висновках акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності підприємства позивача встановлено порушення:

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 14.1.85 п. 14.1 ст.14, п.п. "в" п.186.3 ст.186 та п.п.196.1.14 п.196.1 ст.196, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 270486 грн., у тому числі: жовтень 2010 року заниження на 2464 грн.; грудень 2010 року заниження на 601 грн.; січень 2011 року заниження на 24060 грн.; лютий 2011 року заниження на 67169 грн.; березень 2011 року заниження на 67292 грн.; травень 2011 року заниження на 88233 грн.; серпень 2011 року заниження на 556 грн.; вересень 2011 року заниження на 464 грн.

- перевищення ліміту каси на суму 3578,89 грн., чим порушено п.2.8 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України" від 15.12.2004 № 637.

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0004852305 від 05.06.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 271512,25 грн., з яких: за основним платежем 270486,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1026,25 грн. (а.с. 8 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення, на думку відповідача, позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 14.1.85 п. 14.1 ст.14, п.п. "в" п.186.3 ст.186 та п.п.196.1.14 п.196.1 ст.196, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004852305 від 05.06.2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту за жовтень, грудень 2010 року сум ПДВ по витратам з ремонту основних засобів (легкового автомобіля) здійсненого ПП «БС-СЕРВІС» на загальну суму 3065,62 грн., а також за січень, лютий, березень, травень, червень 2011 року суму ПДВ 266400,61 грн з вартості отриманих послуг, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Висновки відповідача про неправомірність віднесення до податкового кредиту за жовтень, грудень 2010 року сум ПДВ по витратам з ремонту легкового автомобіля, здійсненого ПП «БС-СЕРВІС» на загальну суму 3065,62 грн. ґрунтувалися на акті №756/2305/32029853 від 21.10.2011 р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "БС-СЕРВІС" згідно висновків якого відповідач прийшов до висновку про відсутність у УКР НДІЕП факту реального вчинення господарських операцій із платником податків та зборів ПП "БС-СЕРВІС.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ПП "БС-СЕРВІС договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПП»БС-СЕРВІС» з ремонту автомобіля "MERCEDES BENZ" №АХ 1485 АВ, власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Ремонт вказаного автомобіля здійснювався на станції технічного обслуговування ПП "БС-СЕРВІС".

В підтвердження фактичного виконання робіт з ремонту автомобіля "MERCEDES BENZ" №АХ 1485 АВ позивачем надано службові записки на проведення ремонту автомобіля, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, розрахунки по вказаних роботах з розбивкою за вартістю запчастин та виконаними роботами, платіжні доручення.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "БС-СЕРВІС" слугував акт перевірки №756/2305/32029853 від 21.10.2011 р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "БС-СЕРВІС" на підставі якого податковим органом зроблено висновок про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження його виконання та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність цього договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак його нікчемності.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень, грудень 2010 року за операціями з ПП "БС-СЕРВІС", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ПП "БС-СЕРВІС"податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП "БС-СЕРВІС".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового кредиту за січень, лютий, березень, травень, червень 2011 року було віднесено суми ПДВ по податковим накладним, виданим на виконання договорів, а саме: № 404 від 04.04.2011 р. №11 від 23.05.2011 року, № А-20/11 від 23.05.2011 року,№ 1Н-11 від 23.05.2011 року, №28 від 23.05.2011 року, №17/2011 від 23.05.2011 р., №17 від 23.05.2011 року, № 30/11 від 23.05.2011 року, №15 від 03.03.2010 року, №27/10 від 15.04.2010 р., № 2Н-10 від 05.03.2010 року, №5/2010 від 05.03.2010 року, №12 від 04.03.2010 року, №15 від 04.03.2010 року, №А-23/10 від 05.05.2010 року, №31/03 від 31.03.2010 року, №3672 від 10.02.2010 року укладених з Інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України (Виконавець), Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією (Виконавець), ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Авіа" (Підрядник), Одеським філіалом Інституту біології південних морів НАН України (Виконавець), Дунайським біосферним заповідником (Виконавець), Інститутом гідробіології Національної академії наук України (Виконавець), ДП "Одеський центр науково - дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії" (Виконавець), Науково-дослідною установою "Український науковий центр екології моря" (Виконавець), Дунайським біосферним заповідником (Виконавець), Науково-дослідною установою "Український науковий центр екології моря" (Виконавець), Одеським філіалом Інституту біології південних морів НАН України (Виконавець), Інститутом гідробіології Національної академії наук України (Виконавець), Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією (Виконавець), ДП "Одеський центр науково - дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії" (Виконавець), ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Авіа" (Підрядник), Інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України (Виконавець), ПАТ "Укргідропроект" (Виконавець).

Висновки відповідача про неправомірне віднесення до податкового кредиту спірного періоду сум ПДВ по податковим накладним за вказаними господарськими операціями ґрунтувалися на тому, що послуги отримані позивачем за вказаними договорами є інжиніринговими, а тому не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, чим порушено позивачем п. 14.1.85 п. 14.1 ст.14, п.п. "в" п.186.3 ст.186 та п.п.196.1.14 п.196.1 ст.196, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України листом № 169/03-19 від 15.02.2011 р. звертався до відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, листом № 203/03-19 від 23.02.2011 р. до ДПА України за податковою консультацією з приводу з'ясування питання чи оподатковуються податком на додану вартість роботи, які виконує інститут.

Згідно п.52.1. ст.52 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на момент звернення позивача за консультацією до відповідача, за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

За приписами п. 53.1. ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача податковим органом було надано податкову консультацію від 01.03.2011 року, в якій зазначено, що питання викладені у зверненнях знаходяться поза межами компетенції органів державної податкової служби, у зв'язку з чим запропоновано звернутися до Держспоживстандарту або інших компетентних органів.

Відповідно до п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 розділу V Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)не є об'єктом оподаткування операції постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V цього Кодексу.

Підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу України визначені такі види послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестуванні програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, наданні інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Згідно п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Отже, за наведеними приписами не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість послуги з інжинірингу.

Згідно Листа Державної податкової адміністрації України від 26.05.2011 року № 14837/7/16-1517 до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише послуги:

- в галузі будівництва: надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів;

-стосовно об'єктів техніки і технології: розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об'єктів;

-під час здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт-надання консультацій та авторський нагляд.

Таким чином, з аналізу вказаних положень закону та змісту наведеного листа випливає, що в розумінні Податкового кодексу України до інжинірингових відносяться послуги з виконання робіт і досліджень в галузі будівництва, стосовно об"єктів техніки та технології.

Аналізуючи характер робіт за темою «Моніторинг рослинних та тваринних угруповань берегової лінії та плавнів Дунайського біосферного заповідника при відновленні та експлуатації глибоководного судового ходу Дунай-Чорне море», які були предметом спірних договорів, визначених вище, колегія суддів доходить висновку, що вони належать до науково-дослідних робіт в галузі охорони та дослідження стану навколишнього природного середовища, оскільки поняття моніторингу має на увазі систему безперервного спостереження, вимірювання і оцінки стану навколишнього природного середовища. Одержувана в ході моніторингу інформація використовується в цілях охорони навколишнього середовища, а тому такі роботи не є послугами, які згідно роз'яснення Державної податкової адміністрації України та визначення п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відносяться до інжинірингових, в зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що роботи, які були предметом вказаних вище договорів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість .

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаних договорів позивачем надано звіти, податкові накладні, платіжні доручення.

Укладення позивачем договорів на створення науково - технічної продукції з переліченими підрядниками було викликано необхідністю виконання УКР НДІЕП договірних зобов'язань за угодою № ОФ - 84/1.5 від 13.11.2009 р., додатковою угодою № 1/ОФ-84 від 13.11.2009 р., додатковою угодою № 2/ОФ-84 від 27.08.2010 р., додатковою угодою № 3/ОФ-84 від 07.10.2010 р., договором № 53/1.1 від 03.03.2010 р., договором № 292/1.1 від 14.01.2011 р. Матеріали справи містять технічні завдання, акти здачі - приймання проектної документації, науково - технічної продукції (а.с. 108 -162 т. 2).

Отже, матеріалами справи підтверджено фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виданим Інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України (Виконавець), Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією (Виконавець), ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Авіа" (Підрядник), Одеським філіалом Інституту біології південних морів НАН України (Виконавець), Дунайським біосферним заповідником (Виконавець), Інститутом гідробіології Національної академії наук України (Виконавець), ДП "Одеський центр науково - дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії" (Виконавець), Науково-дослідною установою "Український науковий центр екології моря" (Виконавець), Дунайським біосферним заповідником (Виконавець), Науково-дослідною установою "Український науковий центр екології моря" (Виконавець), Одеським філіалом Інституту біології південних морів НАН України (Виконавець), Інститутом гідробіології Національної академії наук України (Виконавець), Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією (Виконавець), ДП "Одеський центр науково - дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії" (Виконавець), ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Авіа" (Підрядник), Інститутом зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України (Виконавець), ПАТ "Укргідропроект" (Виконавець).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-6835/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 р.