Ухвала суду № 31051184, 23.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. № 9104/31373/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Билень Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

06 березня 2010 року позивач - ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Луцької ОДПІ в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.08.2009 р. № 0001212399/0, від 04.11.2009 р. № 0001212399/1, від 11.12.2009 р. № 0001212399/2, від 01.03.2010 р. № 001212399/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 2674436,91 грн, в тому числі: 891478 грн 97 коп. за основним платежем та 1782957 грн 94 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на помилковість висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що ним правомірно сплачено проценти за користування кредитними коштами на виконання кредитних договорів, укладених протягом 2005-2006 років між позивачем - ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» та «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria), без сплати податку на прибуток підприємств, оскільки це не суперечить вимогам Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 16 жовтня 1997 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 року судові рішення місцевого та апеляційного судів у даній справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 31.08.2009 р. № 0001212399/0, від 04.11.2009 р. № 0001212399/1, від 11.12.2009 р. № 0001212399/2, від 01.03.2010 р. № 001212399/3

Не погоджуючись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 30 червня по 10 серпня 2009 року Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 17.08.2009 року № 305/2399/33537560.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13.1 статті 13, пункту 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту b пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 16 жовтня 1997 року, а саме: товариством не сплачено податок на доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, в сумі 891478 грн 97 коп., а саме: за І квартал 2008 року - 206845 грн 55 коп., за II квартал 2008 року - 192017 грн. 72 коп., за IV квартал 2008 року - 243822 грн 85 коп. та за І квартал 2009 року - 248792 грн 85 коп.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 року № 0001212399/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2674436,91 грн, в тому числі: 891478 грн 97 коп. за основним платежем та 1782957 грн 94 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2009 р. № 0001212399/1, від 11.12.2009 р. № 0001212399/2, від 01.03.2010 р. № 001212399/3, згідно яких сума податкових зобов'язань залишилась незмінною.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 цього Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 статті 18 зазначеного Закону передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Законом України від 17березня 1999 року №500-ХІУ Верховна Рада України ратифікувала Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, укладену 16.10.1997 року (далі Конвенція, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-3 статті 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від загальної суми майна або з окремих елементів доходів і майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, так само як і податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

а) в Україні: (і) податок на прибуток підприємств;

b) в Австрії: (іі) корпоративний податок.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 11 Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентів, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати, зокрема, 5 відсотків від валової суми процентів в усіх інших випадках.

Усунення подвійного оподаткування врегульовано статтею 23 Конвенції, зокрема, підпунктом b пункту 1 передбачено, що якщо резидент Австрії одержує деякі види доходів, які згідно з положеннями статей 10, 11 і 12 можуть оподатковуватись в Україні, то Австрія дозволяє вирахування з податку на доход цього резидента суми, що дорівнює податку, сплаченому в Україні. Це вирахування, однак, не повинно перевищувати частину податку, підраховану до надання вирахування, яка відноситься до таких видів доходу, одержуваних в Україні.

Згідно з пунктом 1 статті 24 Конвенції національні особи однієї Договірної Держави не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є іншим або більш обтяжливим ніж оподаткування і пов'язане з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи цієї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденції.

Виходячи із положень Конвенції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податковим органом безпідставно зроблений висновок про імперативність норм пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції, які не передбачають альтернативи оподаткування виплачених позивачем процентів.

Відповідно до пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію:

повну назву або прізвище нерезидента;

підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

дату видачі.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку особа, яка; виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Довідкою від 09 лютого 2009 року, виданою податковим органом м. Оберварт, стверджується що пред'явник цієї довідки - «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria) дійсно є резидентом Австрії у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Австрією. Копія даної довідки наявна в матеріалах справи (а.с. 77), за формою і змістом довідка відповідає вимогам пункту 4 (додаток 1) Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидентів в Україні згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином, у позивача були всі підстави для застосування пункту 1 статті 11 Конвенції стосовно оподаткування процентів, виплачених нерезиденту - «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria).

Судом першої інстанції, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 року встановлено, що «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria) на підставі пункту 1 статті 11 Конвенції було включено до оподатковуваного доходу відсотки, отримані за договорами позик протягом 2008-2009 років, та оподатковано за ставкою 25% корпоративного податку, що підтверджується листом від 22 грудня 2011 року «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria). Тобто, підставою оподаткування доходу нерезидента в Австрії є норми пункту 1 статті 11 Конвенції.

Також на підтвердження сплати «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, А-7350 Oberpullendorf, Austria) податку з відсотків, отриманих від позивача згідно кредитних угод, товариством надано суду лист від 04.12.2012 року аудиторської фірми - Товариства з перевірки господарської діяльності та надання консультацій щодо сплати податків ПВК «PrscewaterhouseCoopers» (Австрія), яким підтверджено, що відсотки, отримані згідно договорів позик, були оподатковані, шляхом включення до оподатковуваного доходу «Kromberg & Schubert Holding GmbH» в Австрії, де загальна ставка корпоративного податку становить 25 %.

Отже, наведені обставини підтверджують факт оподаткування відсотків ««Kromberg & Schubert Holding GmbH» у Австрії, відтак оподаткування відсотків в Україні шляхом донарахування податкового зобов'язання позивачу призвело до подвійного оподаткування доходу, нарахованого нерезиденту, що суперечить вимогам Конвенції.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що факт неподання позивачем до Луцької ОДПІ звітів про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, не заперечується позивачем, однак дана обставина сама по собі не може бути підставою для нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток нерезидента за умови підтвердження оподаткування даного доходу в Австрії згідно вимог п.1. ст. 11 Конвенції.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що визначення Луцькою ОДПІ ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 891478 грн 97 коп. є протиправним, відповідно протиправним є і застосування штрафних санкцій в подвійному розмірі від суми оподаткування, передбачених підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 31.08.2009 р. № 0001212399/0, від 04.11.2009 р. № 0001212399/1, від 11.12.2009 р. № 0001212399/2, від 01.03.2010 р. № 001212399/3 підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі № 2а/0370/3159/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 26.04.2013 року.