Ухвала суду № 31049505, 24.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 9104/88323/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року по справі № 2а-1498/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» (далі - ТзОВ «Укр-вуглепром») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Шевченківської ОДПІ м. Львова від 22.12.2011 року № 0002082380/32109, від 05.10.2011 року № 0001902380/24971, від 22.12.2011 року № 0002092380/32111.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що з урахуванням вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України відповідач не мав права приймати податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, так як перевірку було призначено на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також тим, що реальність господарських операцій з ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг» підтверджується належним чином оформленими документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.12.2011 року № 0002082380/32109, від 05.10.2011 року № 0001902380/24971, від 22.12.2011 року № 0002092380/32111.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що позивачем, в порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України безпідставно включено до складу валових витрат суми витрат з придбання товарів в ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг» та в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 101769.00 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 25.08.2011 року № 874, прийнятого на виконання постанови слідчого з ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Львівській області від 26.07.2011 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Укр-вуглепром» з питань взаєморозрахунків з ПП «Західпостачторг», ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.09.2011 року № 2293/256/23-8/31526887.

Вказаний акт перевірки містить висновки про порушення ТзОВ «Укр-вуглепром» вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 145033.00 грн., п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90683.00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято три податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року, а саме: № 0001892380/24970, № 0001902380/24971, № 0001912380/24972.

За результатами адміністративного оскарження ДПА у Львівській області прийнято рішення від 16.12.2011 року № 33299/10/25-005/2740, згідно з яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0001892380/24972 в частині 5715.48 грн. податку на прибуток та 15.00 грн. штрафних санкцій та від 05.10.2011 року № 0001912380/24972 в частині 1 грн. штрафної санкції, а податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0001902380/24971, яким ТзОВ «Укр-вуглепром» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 111880.00 грн., з яких за основним платежем на суму 94166.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 17714.00 грн., залишено без змін.

У зв'язку з частковим скасуванням зазначених вище податкових повідомлень-рішень, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0002082380/32109, яким ТзОВ «Укр-вуглепром» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток на суму 161932.52 грн., з яких за основним платежем 139317.52 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22615.00 грн., та № 0002092380/32111, яким ТзОВ «Укр-вуглепром» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4252.00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки від 07.09.2011 року № 2293/256/23-8/31526887 висновки про порушення ТзОВ «Укр-вуглепром» вимог податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять реальність господарських операції позивача з ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг», що в свою чергу свідчить про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини мали місце в період 2010 - 2011 років, а відповідно врегульовані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Аналіз норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додану вартість» (п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7), Податкового кодексу України (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі ДПІ у Шевченківсьму районі м. Львова не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Натомість позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано суду копії укладених з контрагентами ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг» договорів, видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), специфікацій, акта приймання-передачі векселів в розрахунок за поставлений товар.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг» були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що господарські операції між ТзОВ «Укр-вуглепром» та ТОВ «Втордеревпром», ЗАТ «НІШ «Укрзахіденерго», ПП «Західпостачторг» реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даними контрагентами податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також необхідно зазначити, що з врахуванням норми пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) відповідач не мав жодних правових підстав для їх винесення, оскільки перевірка, за результатами якої було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена за постановою слідчого, що була винесена в ході розслідування кримінальної справи, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону, і відповідач на момент прийняття цього рішення не володів інформацією про набрання законної сили рішенням в цій кримінальній справі.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року по справі № 2а-1498/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС