Ухвала суду № 31049454, 24.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 9104/90778/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року по справі № 2а-204/12/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агропостач» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агропостач» (далі - ТзОВ «Захід Агропостач») звернулось до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 09.12.2011 року № 0003912301.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на помилковість висновків Луцької ОДПІ про безтоварність господарських операцій щодо постачання товарів Приватним підприємством «Опт-Бест» (далі - ПП «Опт-Бест»), а відповідно на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 09.12.2011 року № 0003912301.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на відсутність в позивача сертифікатів відповідності та паспортів на поставлений товар, документів, що підтверджують факт його транспортування, а також на наявність інформації про сумнівність господарських операцій ПП «Опт-Бест».

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ було проведено зустрічну звірку ТзОВ «Захід Агропостач» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Опт-Бест», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.11.2011 року № 9192/23-2/35143982.

Вказаний акт містить висновок про те, що укладені між ТзОВ «Захід Агропостач» та ПП «Опт-Бест», за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року, договори є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що свідчить про порушення ТзОВ «Захід Агропостач» вимог ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та відповідно про завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 181833.25 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0003912301, яким ТзОВ «Захід Агропостач» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 272749.50 грн., з яких за основним платежем на суму 181833.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 90916.50 грн.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та його контрагентом ПП «Опт-Бест» було укладено договори поставки від 30.07.2011 року № 0307-1/11 та від 08.08.2011 року № 0808-1/11, якими було передбачено поставку запасних частин та металопрокату; що в позивача наявні виписані ПП «Опт-Бест» податкові та видаткові накладні на поставлений товар, специфікації на нього, а також виписані ним контрагентам-покупцям податкові та видаткові накладі та видані контрагентами-покупцями довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт придбання позивачем товарів згідно з договорами поставки від 30.07.2011 року № 0307-1/11 та від 08.08.2011 року № 0808-1/11, з метою їх подальшого використання в господарській діяльності, доводиться зібраними та дослідженими по справі доказами. Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів щодо правомірності прийнятого ним рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, Луцькою ДПІ не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту існування відповідних обставин у даній справі.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій підтверджується наданими позивачем первинними документами, зокрема, договорами поставки, специфікаціями на товар, податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, відомостями щодо приходу товарів на склад та їх видачі, які підтверджують факт придбання позивачем товарів в контрагента ПП «Опт-Бест» та подальшої їх реалізації, що в свою чергу спростовує висновок Луцької ДПІ про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Опт-Бест».

Отже, ТзОВ «Захід Агропостач» мало усі підстави для відображення спірної суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту за відповідний місяць.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року по справі № 2а-204/12/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС