Постанова № 31045559, 29.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/840/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області (Далі УПФ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське» (Далі ТОВ) про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов УПФ України у Глибоцькому районі Чернівецької області до ТОВ «Михайлівське» про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах сумі 3063,63 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач ТОВ «Михайлівське» яке знаходиться за адресою: 60408, с. Михайлівка, Глибоцький район, Чернівецька область, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. Зокрема, по відшкодуванню витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме працівникам підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, на суму 3063,63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Розглянувши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Михайлівське» ідентифікаційний код - 30812842, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців знаходиться за адресою: 60408, с. Михайлівка, Глибоцький район, Чернівецька область, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме : по відшкодуванню витрат повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення ».

Обов'язок відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п., «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зумовлений наступним.

Згідно розрахунку заборгованості УПФ України в Глибоцькому районі Чернівецької області встановлено, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України, а саме: недоїмка по збору з фактичних витрат на виплату пільгових пенсій призначених згідно п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) в сумі 3063,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, Пенсійним фондом було виплачено пенсії з урахуванням поштового збору на загальну суму 3063,63 грн.

Управлінням пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), які отримані відповідачем 25.01.2013 року.

Крім того, вказана заборгованість підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме: розрахунком суми боргу фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума якого складає 3063,63 грн., копіями трудових книжок працівників, довідками про нарахування суми пенсії за даний період, актом звірки № 243 від 25.03.2013 року, а також іншими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (надалі-Закон № 1058) підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 ).

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення» Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) вбачається, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат і виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У статті 64 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків, несплачені суми страхових внесків.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Закони і нормативно правові акти України регулюють порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2,3,6-12,17,18,71,76,79,86,94,160-163,167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське» (60408, с. Михайлівка, Глибоцький район, Чернівецька область) на користь Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області заборгованість у сумі 3063,63 грн. (три тисячі шістдесят три грн. шістдесят три коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Право, порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя П.Д. Дембіцький