Постанова № 31050230, 26.03.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/2817/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання - Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача - Косовського М.В.;

представника відповідача - Васійчука С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях форми "Р" №0001310232 від 23.08.2012 року та №0001750232 від 21.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки від 08.08.2012 року №788/22-2/01269224. Під час перевірки було правомірно встановлено, що у жовтні 2011 року позивач здійснював господарську діяльність щодо проведення будівельно-монтажних робіт на різних об'єктах Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. Однак відповідач дійшов помилкового висновку щодо нікчемності договорів поставки будівельних матеріалів, які були укладені між позивачем та ТОВ "Українська будівельна компанія №2" (ТОВ "УБК №2"). Посилаючись на нікчемність договорів поставки, відповідач не врахував саме визначення нікчемного правочину. Відповідач взагалі не навів жодної норми Закону, який би передбачав пряму вказівку на недійсність укладених договорів поставки. Все обґрунтування, викладене в акті перевірки від 08.08.2012 року ґрунтується виключно на іншому акті перевірки, який проводився ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 05.06.2012 року. В акті перевірки від 05.06.02012 року вказаний висновок про те, що ТОВ "УБК №2" має ознаки фіктивності, оскільки: 1) не знаходиться за своєю юридичною адресою; 2) відносно директора іншого контрагента було порушено кримінальну справу.

Чинне законодавство вимагає, щоб порушення були виявлені не на підставі актів перевірки інших платників податків, а на підставі первинних документів, укладених безпосередньо платником податків, що перевіряється.

У ТОВ "УБК №2" позивач закуповував будівельні матеріали, які були використані у господарській діяльності, що не заперечується відповідачем. Позивач уклав з ТОВ "УБК №2" вісім договорів поставки. По всіх договорах поставки позивач отримав товар та здійснив розрахунки з постачальником. Фактично позивач сплатив ПДВ в порядку встановленому законодавством, тобто в ціні придбаного товару, що підтверджується податковими накладними. Позивач повністю виконував умови поставки, оскільки власними силами на умовах самовивозу отримувався товар від ТОВ "УБК №2".

На момент виконання договорів поставки позивач та ТОВ "УБК №2" були платниками податків на загальній системі, в тому числі були платниками ПДВ.

Будівельні матеріали купувались позивачем у ТОВ "УБК №2" для використання їх у будівельно-монтажних роботах на об'єктах нерухомості Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, тобто внаслідок господарської діяльності позивача відбувались реальні зміни його активів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами, подав письмові заперечення проти адміністративного позову, з таких підстав. Під час перевірки встановлено, що позивач відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку віднесено до складу податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2011 року на суму 182641,0 грн., на підставі видаткових та податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ "УБК №2". Згідно договорів поставки, ТОВ "УБК №2" зобов'язувалось постачати і передавати у власність позивачу будівельні матеріали, а позивач оплатити поставлений товар.

Відповідно до акту перевірки, здійсненої ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, у періоді, що перевірявся, у ТОВ 2УБД №2" інформація щодо наявності основних фонів відсутня. Чисельність працюючих складала 0 осіб, остання податкова звітність з податку на прибуток подана за 1 кв. 2012 року, остання декларація з ПДВ подана за травень 2012 року.

Згідно отриманої інформації від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва листом від 05.03.2012 року №18/7/23-810/7, отримано висновки ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "УБК №2". Постанова про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 27.09.2010 року. Складено акт незнаходження за юридично адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 150/а.

В провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217, яка порушена щодо директора ПП "Гранд - Сервіс" ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3 та 366 ч. 2 , 205 ч. 2 КК України. В ході досудового слідства надійшли матеріали відповідно до яких встановлено, що причетні до незаконної діяльності ОСОБА_4 невстановлені слідством особи в 2008-2011 року без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності вчинили дії по створенню субєктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ "УБК №2".

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів підприємством ТОВ "УБК №2", а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, засобі для транспортування майна. За даними Декларації з податку на прибуток основні засоби та амортизаційні відрахування у ТОВ "УБК №2" відсутні.

Отже, підприємствами-контрагентами відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Відповідач зазначає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23.08.2012 року №0001310232 не враховано вимоги п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а тому, згідно рішення про результати розгляду скарги від 19.09.2012 року прийнято повідомлення-рішення №0001750232 від 21.09.2012 року, яким до позивача застосовано підвищену відповідальність за повторне порушення податкового законодавства, а саме, штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання за жовтень 2011 року, яка становить 91320,5 грн., замість застосованої 45660,25 грн. штрафної санкції.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.01.2013 року адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" є вул. Б.Хмельницького, буд. 22 / вул. І.Богуна, буд. 2, м. Чернівці, Чернівецька область (а.с. 181-182). Позивач є платником податку на додану вартість, про що 15.11.2007 року йому видано Свідоцтво №100077541 НБ№171160 та Свідоцтво №200063446 НБ110938 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 178-179).

Згідно Довідки АА №438835 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є будівництво будівель; оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; діяльність у сфері інжинірингу; виробництво виробів з бетону для будівництва; малярні роботи та скління (а.с. 180).

Представниками відповідача 08.08.2012 року на підставі направлень від 26.07.2012 року №001437 та 001438 виданих державною податковою інспекцією у м. Чернівцях, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ТОВ "Українська будівельна компанія №2" за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

Виявлені в результаті перевірки порушення зафіксовано в акті №788/22-2/01269224 від 08.08.2012 року (а.с. 13-32). Так, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. а) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 182641,0 грн.

На підставі акта перевірки №788/22-2/01269224 від 08.08.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.08.2012 року №0001310232, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 182641,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 45660,25 грн. (а.с. 11).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 23.08.2012 року №0001310232, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Чернівецькій області (а.с. 190). За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою в Чернівецькій області винесено Рішення від 19.09.2012 року №4723/10/10-208, яким залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012 року №0001310232 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.09.2012 року №0001750232, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по штрафних санкціях на суму 45660,25 грн. (а.с. 226-229).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2012 року №0001750232, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Чернівецькій області. За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою в Чернівецькій області винесено Рішення від 07.11.2012 року №5554/10/10-208, яким скаргу залишено без розгляду та повернуто скаржнику (а.с. 187-189).

Перевіркою відомостей отриманих від платника, який мав правовідносини з платником податків ТОВ "Українська будівельна компанія №2" за жовтень 2011 року встановлено, що таку перевірку провести неможливо, у зв'язку з ненаданням документів та у зв'язку з тим, що посадові особи не знаходяться за місцем реєстрації. У період, що перевірявся ТОВ "Українська будівельна компанія №2" інформація щодо наявності основних фондів відсутня. Чисельність працюючих складала 0 осіб. Остання податкова звітність з податку на прибуток за І кв. 2012 року подана 23.04.2012 року.

Під час перевірки використано акт перевірки від 05.06.2012 року №515/22-2/35982811, яка проводилась ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська будівельна компанія №2" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків а серпень, жовтень, листопад 2011року(а.с. 144-167).

Актом перевірки від 05.06.2012 року №515/22-2/35982811 встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів підприємством ТОВ "Українська будівельна компанія №2", а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів ,складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів.

ТОВ "Українська будівельна компанія №2" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту в т.ч. головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №№311 "Поточні рахунки у національній валюті", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки по податкам і платежам", 68 "Розрахунки по іншим операціям", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та первинних документів до них, ВМД, податкових накладних на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.

В провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217, яка порушена щодо директора ПП "Гранд-Сервіс" ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3 та 366 ч. 2, 205 ч. 2 КК України. В ході досудового слідства надійшли матеріали відповідно до яких встановлено, що причетні до незаконної діяльності ОСОБА_4 невстановлені слідством особи в 2008-2011 р.р. без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню суб'єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ "Ольтенія білд", ТОВ "Берніс Продукт", ТОВ "Деал Трейд", ТОВ "Дормашавто", ТОВ "Ковенант", ТОВ "ТПК Техномашпостач", ТОВ "Українська будівельна компанія №2", ТОВ "Укртрансенерго".

З вище викладеного, відповідачем зроблено висновок про те, що підприємствами відображені в податковій звітності правові взаємовідносин з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що операції з купівлі-продажу між ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2" та ТОВ "Українська будівельна компанія №2" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

З матеріалів справи встановлено, що Листом від 27.07.2012 року №27/07-01 ТОВ "Українська будівельна компанія №2" повідомила начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, що товариство будує правовідносини з контрагентами виключно на основі чинного законодавства України. Правочини, що вчинялись товариством оформлювались договорами відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Операції та взаєморозрахунки з контрагентами оформлювались усіма необхідними первинними документами відповідно до податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Результати операцій з контрагентами у повному обсязі відображались та відображатимуться у податкових деклараціях та фінансовій звітності, які установлені строки подаються до уповноважених державних органів.

Також, вказаним листом повідомлено, що у жовтня 2011 року, товариство мало взаємовідносини із ТОВ "Будівельне управління Промуб-2", сума податкових зобов'язань за операціями із вказаним контрагентом була належним чином відображена у Додатку 5 до Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, яка була належним чином подана до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де товариство перебувало на обліку до кінця 2011 року. У разі проведення будь-якої перевіки позивача, щодо взаємовідносин із ТОВ "Українська будівельна компанія №2", товариство у встановленому чинним законодавством порядку надасть необхідні документи, що підтверджують взаємовідносини із контрагентами. Вказаний Лист від 27.07.2012 року №27/07-01 було надіслано рекомендованим листом на адресу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (а.с. 33-34).

Листом від 27.07.2012 року №27/07-03 ТОВ "Українська будівельна компанія №2" звернулось до начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із листом про надання інформації про акт перевірки №515/22-40/35982811 від 05.06.2012 року, оскільки товариство не отримувало вказано акту перевірки. Лист ТОВ «Українська будівельна компанія №2» від 27.07.2012 року №27/07-03 було надіслано рекомендованим листом на адресу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (а.с. 35).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.01.2013 року адресою місцезнаходження ТОВ "Українська будівельна компанія №2" є вул. Олени Теліги, буд. 41, м. Київ (а.с. 183-184).

Судом встановлено, що між ТОВ "Українська будівельна компанія №2" (ЄДРПОУ 35982811, ІПН 359828126504, свідоцтво платника ПДВ № 100249796) (постачальник) та ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2" (покупець) укладено вісім договорів поставки на таких умовах. Постачальник зобов'язується передати у власність покупця будівельні матеріали для використання їх у підприємницькій діяльності, а покупець - прийняти й оплатити їх. Здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і постачальника. Передача товару здійснюється за податковою та видатково-прибутковою накладною. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Разом з поставкою товару постачальник надає покупцеві податкову накладну.

Структура податкових зобов'язань по податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Українська будівельна компанія №2" згідно поданої декларації жовтень 2011 року включає в себе операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків крім імпорту товарів, обсяг постачання 25458812 грн., сума ПДВ - 5091762 грн., коригування на основі попередніх звітних періодів - 0, усього задекларовано податкового кредиту - 5091762 грн. (а.с. 106-109).

Згідно реєстру виданих податкових накладних ТОВ "Українська будівельна компанія №2" за період з 01.10.2011року по 31.10.2011року підприєством відображено взаємовідносини з ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2".

Так, 05.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 139000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 119). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 05.10.2011 року №48 на постачання блоку дверного фарбованого) в кількості 43,27 кв.м. та фарби водно-дисперсійної в кількості 2000,00 кг на загальну суму 138027,46 грн. в т.ч. ПДВ 23004,58 грн. (а.с. 125) та видатковою накладною №48 від 05.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 86). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №226 від 05.10.2011 року на суму 138027,46 грн. (а.с. 105).

06.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 148000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 120). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 06.10.2011 року №77 на фарби водно-дисперсійної в кількості 1000,00 кг, рідини для протравлення поверхнею СТ.14 в кількості 400,00 кг та каменю облицювального в кількості 625,00 кв.м. на загальну суму 147997,50 грн. в т.ч. ПДВ 24666,25 грн. (а.с. 126) та видатковою накладною №77 від 06.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 87). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №228 від 06.10.2011 року на суму 147997,50 грн. (а.с. 104).

07.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 136000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 121). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 07.10.2011 року №99 на постачання каменю облицювального в кількості 335,00 кв.м., сталі покрівельної фарбованої в кількості 360,00 кв.м., сталі оцинкованої листової в кількості 0,35 т, полоси в кількості 0,49 т та кутника в кількості 1,82 т на загальну суму 135991,46 грн. в т.ч. ПДВ 22665,24 грн. (а.с. 127) та видатковою накладною №99 від 07.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 88). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №235 від 07.10.2011 року на суму 135991,46 грн. (а.с. 103).

10.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 146000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 118). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 10.10.2011 року №117 на постачання брусу в кількості 19,33 куб. м., сітки для укріплення фасаду в кількості 3300,00 кв.м. та кутника для відкосів в кількості 3500,00 м.пог. на загальну суму 145350,96 грн. в т.ч. ПДВ 24225,16 грн. (а.с. 124) та видатковою накладною №117 від 10.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 85). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №237 від 10.10.2011 року на суму 145350,96 грн. (а.с. 102).

11.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 149000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 117). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 11.10.2011 року №136 на постачання кутника для відкосів в кількості 2150,00 м.пог. та штукатурки декоративної «Короїд» в кількості 6650,00 кг на загальну суму 148320,00 грн. в т.ч. ПДВ 24720,00 грн. (а.с. 131) та видатковою накладною №136 від 11.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 84). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №240 від 11.10.2011 року на суму 148320,00 грн. (а.с. 101).

12.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 150000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 122). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 12.10.2011 року №155 на постачання штукатурки декоративної «Короїд» в кількості 7800,00 кг на загальну суму 149760,00 грн. в т.ч. ПДВ 24960,00 грн. (а.с. 130) та видатковою накладною №155 від 12.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 83). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №244 від 12.10.2011 року на суму 149760,00 грн. (а.с. 100).

28.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 148500,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 116). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 28.10.2011 року №389 на постачання штукатурки декоративної «Короїд» в кількості 3750,00 кг та клею для сітки фасадної в кількості 7200,00 кг на загальну суму 148032,00 грн. в т.ч. ПДВ 24672,00 грн. (а.с. 129) та видатковою накладною №389 від 28.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 82). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №255 від 28.10.2011 року на суму 148032,00 грн. (а.с. 99).

31.10.2011 року укладено договір поставки будівельних матеріалів на орієнтовну загальну вартість товару 83000,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 115). Виконання Договору підтверджено податковою накладною від 31.10.2011 року №436 на постачання клею для сітки фасадної в кількості 7800,00 кг на загальну суму 82368,00 грн. в т.ч. ПДВ 13728,00 грн. (а.с. 128) та видатковою накладною №436 від 31.10.2011 року на вказаний товар (а.с. 81). Надані послуги з постачання будівельних матеріалів були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №259 від 31.10.2011 року на суму 82368,00 грн. (а.с. 98).

Поставлені за договорами поставки будівельні матеріали були використані позивачем при виконанні будівельник робіт з капітального будівництва навчально-лабораторного корпусу ЧНУ ім. Ю. Федьковича по вул. Рівненській, 14 в м. Чернівці, на замовлення Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року складеною за типовою формою №КБ-2в (а.с. 55-67) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт складеною за типовою формою №КБ-3 (а.с. 68-69).

Окрім того, в судовому засіданні був допитаний, в якості свідка, приватний підприємець - ОСОБА_6, який одночасно є працівником ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2", який з приводу спірних правовідносин зазначив, що він неодноразово за додаткову оплату, разом із директором ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2" - ОСОБА_7, здійснювали доставку будівельних матеріалів з м. Києва мікроавтобусом марки Mercedes-Benz, 312D, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підтвердження чого надав довіреність від 30.03.2011 року на право користування вказаним транспортним засобом, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 196-197) та посвідченням водія ОСОБА_6 НОМЕР_2 (а.с. 209).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 ст.198 ПК України, зокрема, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата отримання платником податку товарів/послуг що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартість товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в т.ч при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Поряд з цим, відповідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями (Закон України №996-ХІУ) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

На підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій, за укладеними договорами, позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів: договора поставки будівельних матеріалів, укладених між позивачем та ТОВ "Українська будівельна компанія №2"; копії податкових та видаткових накладних; реєстр податкових, видаткових накладних, що видані ТОВ "Українська будівельна компанія №2"; платіжні доручення про оплату отриманого товару; документи, що підтверджують подальше використання будівельних матеріалів у господарській діяльності при виконанні будівельник робіт з капітального будівництва навчально-лабораторного корпусу ЧНУ ім. Ю. Федьковича по вул. Рівненській, 14 в м. Чернівці, на замовлення Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року складеною за типовою формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт складеною за типовою формою №КБ-3.

Вищий адміністративний суду в Інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовують висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинності в розумінні ст. 9 Закону №996-ХIV, і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем під час складання акту перевірки не взято до уваги те, що згідно акту зустрічної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 05.06.2012 року №515/22-2/35982811 ТОВ "Українська будівельна компанія №2" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та звіркою даних позивача не встановлено розбіжностей з відомостями ТОВ "Українська будівельна компанія №2", яке мало правовідносини з позивачем. Перевіркою ТОВ "Українська будівельна компанія №2" підтверджено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від позивача.

Згідно норм Податкового кодексу України обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Можливі порушення, допущені платником податків ТОВ "Українська будівельна компанія №2" у відображенні в податковому обліку певної господарської операції з придбання товарів (робіт) від інших постачальників, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентами документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами бухгалтерського та/чи податкового обліку.

Що стосується зібраних досудовим слідством у кримінальній справі доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки, суд вважає, що такі докази не є належними та допустимими в розумінні статті 70 КАС України, оскільки вони будуть оцінюватись при розгляді кримінальної справи в суді відповідної юрисдикції і лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили може мати правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Тому судом не приймається до уваги вищевказане твердження податкового органу, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України), (п. 7 постанови № 9).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пункт 18 постанови № 9 тлумачить, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахуванням наведеного, висновки податкового органу про нікчемнісь правочинів між ТОВ "Будівельне управління "Промбуд-2" та ТОВ "Українська будівельна компанія №2" є безпідставним. Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Твердження відповідача про те, що позивачем допущене порушення п.44.1 ст. 44 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело неправомірного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 182641,00 грн. та відповідно нараховано штрафні санкції, згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України є безпідставними, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення належать до скасування, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України форми "Р" №0001310232 від 23.08.2012 року та форми "Р" №0001750232 від 21.09.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Промбуд-2" (код ЭДРПОУ 01269224) судовий збір в розмірі 2740,00 грн., сплачений згідно квитанції №341/378 від 15.11.2012року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанову в повному обсязі складено 01 квітня 2013 року.

Суддя В.О. Григораш