Рішення № 31035188, 09.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"09" квітня 2013 р. Справа № 911/446/13-г

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Споживчого товариства "УТФ", Вишгородський район, с. Козаровичідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська", Броварський район, с. Пухівкапро стягнення 16149,13 грн.за участю представників:

позивача:Янкова І.В. - дов. від 02.02.2013р.відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Споживчого товариства "УТФ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (далі - відповідач) про стягнення 16149,13 грн., з яких 2654,69 грн. 3% річних та 13494,44 грн. пеня (позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 09.04.2013р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання товару від 14.03.2012р. № МС/7 щодо здійснення розрахунків за поставлений товар у строки передбачені договором, в зв'язку з чим він просить суд стягнути 3% річних та пеню нараховані на суму прострочених платежів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 09.04.2013р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання товару від 14.03.2012р. № МС/7 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався протягом дії цього договору передавати у власність відповідачу - покупцю сировину для виробництва комбікормів (у подальшому - товар), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору загальна вартість цього договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонаами специфікаціями.

Згідно п. 2.1 договору умови постачання товару визначаються сторонами в підписаних специфікаціях у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту приймання цього товару (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору датою постачання товару вважається дата, зазначена у відповідній видатковій накладній.

Згідно п. 4.1, 4.2 договору розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах визначених у підписаних сторонами специфікаціях. Ціна товару, що постачається визначається сторонами у підписаних специфікаціях.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1 договору).

Між сторонами у справі було підписано специфікацію № 5 від 05.06.2012р. до договору, якою сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, що постачається, а саме: соя, врожаю 2011 року у кількості 110 тонн +/-10% на загальну суму 440000 грн. +/-10%. Сторони також погодили, що оплата здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту постачання кожної окремої партії на склад покупця.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним від 08.06.2012р. № 5 на суму 124400 грн. та від 09.06.2012р. № 7 на суму 318240 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 442640 грн., а відповідач вказаний товар отримав на підставі довіреності від 01.06.2012р. № 829. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов договору поставки та погодженої сторонами специфікації № 5 від 05.06.2012р. до договору, не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вищепереліченими накладними у строки визначені договором та вказаною специфікацією.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за період з 15.06.2012р. по 14.12.2012р. складають 2654,69 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням періоду нарахування 3% річних, заявленого позивачем, стягненню підлягають 3% річних в сумі 2654,57 грн. В решті заявленої до стягнення суми 3% річних суд відмовляє.

Крім того, позивач на підставі п. 5.4 договору просить суд за порушення покупцем строків здійснення розрахунків за отриманий товар стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, розмір якої за розрахунком позивача за період з 15.06.2012р. по 14.12.2012р. складає 13494,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня в розмірі 13236,56 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач розрахунки за отриманий товар здійснив з порушенням строків визначених договором та специфікацією до договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2654,57 грн. та 13236,56 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (07413, Київська область, Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, ідентифікаційний код 05513187) на користь Споживчого товариства "УТФ" (07332, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул. Кірова, 2-Б, ідентифікаційний код 30839403) 2654 (дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 57 коп. 3% річних, 13236 (тринадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 56 коп. пені, 1693 (одну тисячу шістсот дев'яносто три) грн. 01 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 26.04.2013р.