Ухвала суду № 31033128, 17.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/20828/12 Головуючий у І інстанції Верещинська І.В. Провадження № 22-ц/780/2113/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.Категорія 17.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.

при секретарі Клименко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на постанову старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про зупинення виконавчого провадження,

встановила:

ПАТ «ПроКредит Банк» 26.12.2012 року звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, посилаючись на те, що постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 13.07.2012 року зупинено виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №2-711/11, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 17.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 312384,54 грн., з тих підстав, що 05.07.2012 року оголошено розшук боржника ОСОБА_4 З цього часу ніякі виконавчі дії у даному виконавчому провадженні не проводяться.

Скаржник вважає таку бездіяльність державного виконавця незаконною, а постанову від 13.07.2012 року про зупинення виконавчого провадження неправомірною, оскільки зупинення виконавчого провадження згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" є правом, а не обов'язком державного виконавця, і в даному випадку таке зупинення банк вважає невиправданим, так як головним джерелом погашення заборгованості є об'єкт нерухомого майна, який перебуває в зареєстрованій заставі АТ "ПроКредит Банк" і державний виконавець вправі проводити відповідні виконавчі дії без боржника, процедура розшуку якого може потребувати тривалого періоду часу.

Просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Гуменюка І.І. та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 13.07.2012 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року поновлено ПАТ "ПроКредит Банк" строк на подання скарги, скаргу задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 13.07.2012 року про зупинення виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-711 від 17.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості за рамковою угодою № БЦ-123 від 28 лютого 2003 року та договором про надання траншу № БЦ-6.6765/123 ДТ1 від 10.07.2007 року в розмірі 312384,54 грн.

У апеляційній скарзі міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження є необґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За правилами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавче провадження може бути зупинено: у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Встановлено, що в провадженні міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист про примусове виконання виконавчого листа № 2-711 від 17.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості за рамковою угодою № БЦ-123 від 28 лютого 2003 року та договором про надання траншу № БЦ- 5.6765/123 ДТ1 від 10.07.2007 року в розмірі 312384,54 грн.

Згідно постанови старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 13.07.2012 року зупинено виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа до розгляду справи по суті на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" у звязку з тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2012 року оголошено розшук боржниці ОСОБА_4

За правилами ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення майнового характеру - у двомісячний строк.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про те, що державний виконавець зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для виконання рішення апеляційного суду Київської області від 31.08.2011 року, на підставі якого 17.10.2011 року видано виконавчий лист.

Згідно п. 3.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 за наявності обставин, передбачених ст. 38 Закону, державний виконавець має право винести постанову про зупинення виконавчого провадження. У такому випадку державний виконавець у постанові про зупинення виконавчого провадження обов'язково обґрунтовує необхідність такого зупинення з посиланням на фактичні обставини справи, які дійсно унеможливлюють подальше проведення виконавчих дій або можуть призвести до порушення прав сторін виконавчого провадження.

Суд дійшов вірного висновку про те, що в оскаржуваній постанові не обґрунтовано необхідність зупинення виконавчого провадження у зв'язку з розшуком боржника, не вказано на обставини справи, які унеможливлюють подальше проведення виконавчих дій.

Крім того, судом вірно взяті до уваги ті обставини, що за рішенням суду стягнуто з обох боржників заборгованість за кредитним договором, а згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, державний виконавець зобов'язаний в порядку примусового виконання рішення суду звернути стягнення на грошові кошти боржників, а в разі їх відсутності, на інше майно боржників в межах суми стягнення.

Тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав, які б свідчили про необхідність зупинення виконавчого провадження у зв'язку з розшуком боржника, оскільки до розшуку боржника є можливим проведення відповідних виконавчих дій у даному виконавчому провадженні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про скасування постанови старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 13.07.2012 року про зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді