Ухвала суду № 31032946, 24.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/9499/12 Головуючий у І інстанції Саранюк Л.П.Провадження № 22-ц/780/1888/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.Категорія 26 24.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.

при секретарі Клименко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ "Банк Універсальний". Відповідно до умов генерального договору про надання кредитних послуг № ВL 188 та додаткової угоди № ВL 188-К/1, укладених між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 28.09.2007 року, останній отримав у ВАТ "Банк Універсальний" кредит в сумі 200000,00 швейцарських франків строком до 01.09.2027 року зі сплатою 10,00% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.09.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір поруки ВL 188-П, за умовами п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг та додаткової угоди від 28.09.2007 року.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, в сумі 200000,00 швейцарських франків. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Так, станом на 17.08.2012 року заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 185587,95 шв. франків, що в еквіваленті по курсу НБУ (8,172027 за швейцарський франк) на дату виконання розрахунку становить 1516629,73 грн. Згідно п. 6.1 договору якщо позичальник порушує терміни платежів, що встановлені кредитним договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку. Повідомлення позивача про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом неодноразово доводились до відома, однак відповідачем не було вчинено жодних дій, що свідчили б про намір у добровільному порядку сплатити заборгованість.

Оскільки у порушення умов кредитного договору та вимог ст. ст. 525-526, 610-612, 1049-1050 ЦК України відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, то позивач звернувся в суд з даним позовом і просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL 188 та додатковою угодою № ВL 188-К/1 від 28.09.2007 року у розмірі 185587,95 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ становить 1516629,73 грн., а також судовий збір в сумі 3219 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач у апеляційній скарзі просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального прав. Вважає, що у нього виникло право вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишалася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту, оскільки відповідач неодноразово порушував графік погашення заборгованості.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що станом на 04.02.2013 року у відповідачів відсутня заборгованість по сплаті процентів за кредитом, а залишилася сама сума кредиту у розмірі 182172,05 швейцарських франків, яка сплачується згідно графіку погашення кредиту.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За правилами ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України та відповідно до умов п. 6.1 договору якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідно до умов генерального договору про надання кредитних послуг № ВL 188 та додаткової угоди № ВL 188-К/1, укладених між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 28.09.2007 року, останній отримав у ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є позивач ПАТ «Універсал Банк», кредит в сумі 200000,00 швейцарських франків строком до 01.09.2027 року зі сплатою 10,00% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28.09.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір поруки ВL 188-П, за умовами п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг та додаткової угоди від 28.09.2007 року.

Встановлено, що станом на 17.08.2012 року заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 185587,95 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1516629,73 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що станом на 04.02.2013 року у відповідачів відсутня заборгованість по сплаті процентів за кредитом, а залишилася сама сума кредиту у розмірі 182172,05 швейцарських франків, яка сплачується згідно графіку погашення кредиту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач порушував взяті на себе зобов'язання у 2009, 2010 і в 2011 роках та порушення продовжувались у 2012 році не заслуговують на увагу, оскільки представник позивача в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи не навів переконливих доказів на підтвердження цих обставин. Крім того, в матеріалах справи відсутня вимога позивача про дострокове повернення кредиту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді