Постанова № 31024590, 29.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5023/5991/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ковальчук І.В., дов. б/н від 12.12.2012 р. (копія в матеріалах справи)

відповідача - Дребот І.А. дов. №13-58/11д від 11.01.2011 р. (копія в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м. Харків (вх. № 675Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі №5023/5991/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», м. Львів

до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м. Харків

про скасування рішення третейського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач, ТОВ «Мальви-Маркет», звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 25.10.2012 року по справі №2/598-2012 за позовом ПАТ «Мегабанк» до ТОВ «Мальви-Маркет» про стягнення штрафів за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2013 р. по справі №5023/5991/12 (суддя Яризько В.О.) скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 25.10.2012 р. по справі №2/598-2012. Стягнуто з ПАТ «Мегабанк» на користь ТОВ «Мальви-Маркет» судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Відповідач, ПАТ «Мегабанк», не погодився з вказаною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає про те, що оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. 1225 ГПК України для скасування рішення третейського суду. Апелянт наполягає на тому, що матеріали справи підтверджують відсутність жодної із передбачених зазначеною статтею підстав для скасування рішення третейського суду. Відповідно до Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива», ухвала про порушення провадження по справі від 09.10.2012 р., якою розгляд справи призначено на 25.10.2012 р., була направлена 09.10.2012 р., за 16 днів до засідання, тобто з дотриманням вимоги про направлення за 10 днів до судового засідання. Вказана ухвала направлена за останнім відомим місцезнаходженням юридичної особи, в даному випадку на адресу ТОВ «Мальви-Маркет» - м. Львів, вул. Литвиненка, 3, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Апелянт також звертає увагу на те, що відповідно до вищезазначеного Регламенту повідомлення про призначення справи до слухання вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином. Матеріалами третейської справи підтверджено, що ухвала від 09.10.2012 р. отримана представником відповідача у третейському спорі 22.10.2012 р. за довіреністю. Більш того, факт отримання даної кореспонденції та позовної заяви і рішення суду підтверджено роздруківками з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Отже, ТОВ «Мальви-Маркет» було належним чином повідомлено про розгляд справи в третейському суді, з дотриманням вимог та строків, передбачених Законом України «Про третейські суди» та Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива».

Позивач, ТОВ «Мальви-Маркет», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2013 р. залишити без змін, як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Пізніше 10.04.2013 р., позивач ТОВ «Мальви-Маркет», надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що на його думку Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива», у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, було прийнято рішення по справі, яка не підвідомча третейському суду. Так, кредитний договір, на підставі якого виник спір, а отже, й третейське застереження, що міститься у договорі про внесення змін до кредитного договору, припинили свою дію, адже третейським застереженням встановлено, що Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива» розглядаються всі спори, що виникають саме з кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 р. Отже, всі спори, що виникли після припинення дії кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 р., відповідно до ст.12 ГПК України, повинні розглядатись господарським судом.

22.04.2013 р. до початку судового засідання відповідач ПАТ «Мегабанк» надав пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі помилково ототожнив поняття «особи, які не брали участь у справі» та «сторони, не повідомлені про розгляд справи».

Позивач також надав пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що на його думку твердження ПАТ «Мегабанк» щодо дійсності іпотечного договору №3894 від 25.07.2006 р., стягнення за яким відбулось на підставі наказу господарського суду Харківської області у справі №53/321-10 є хибними та спростовуються постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 р. у справі №5023/5990/13.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали третейської справи 2/598-2012, 25.07.2006р. між ВАТ «Мегабанк» (кредитодавець) та ТОВ «Мальви-Маркет» (позичальник) був укладений кредитний договір №119/2006, за умовами якого кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію), а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором.

Додатковою угодою №3 від 11.09.2008 р. до кредитного договору від 25.07.2006р. №119/2006, сторони визначили, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» у відповідності з його регламентом (п.10.1).

Керуючись положенням додаткової угоди №3 від 11.09.2008 р. про третейське застереження ПАТ «Мегабанк» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» з позовом про стягнення з ТОВ «Мальви-Маркет» заборгованості за кредитним договором від 25.07.20006р. № 119/2006 в розмірі 1495134,38 грн.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 09.10.2012р. у справі №2/598-2012 прийнято до провадження заяву ПАТ «Мегабанк» до ТОВ «Мальви-Маркет»; порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.10.2012р.; зобов'язано ПАТ «Мегабанк» надіслати поштою на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі від 15.12.2011р. та надати до суду докази відправки.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» позовну заяву ПАТ «Мегабанк» задоволено; стягнуто з ТОВ «Мальви-Маркет» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором від 25.07.2006р. №119/2006 в розмірі 1495134,38 грн., третейський збір в розмірі 5,0 грн. та витрати на листування третейського суду в розмірі 27,12 грн.

ТОВ «Мальви-Маркет» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про скасування рішення третейського суду, з посиланням на те, що третейський суд вирішив питання про його права і обов'язки, однак в той час як ТОВ «Мальви-Маркет» не брало участі у справі, оскільки жодних повідомлень про час та місце розгляду справи на його адресу не надходило.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 11.02.2013 р. про скасування рішення третейського суду, посилається на те, що лише сам факт визначення ТОВ «Мальви-Маркет» у позовній заяві ПАТ «Мегабанк» та в ухвалі Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» відповідачем у третейській справі №2/598-2012 не дає підстави вважати, що дана особа була залучена до участі у справі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мальви-Маркет» не було присутнє при розгляді справи та не знало про розгляд вказаної справи, а позивачем ПАТ «Мегабанк» не надано належних доказів на підтвердження факту отримання ТОВ «Мальви-Маркет» листа з ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 09.10.2012 р. на час прийняття рішення по справі третейським судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про скасування рішення третейського суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому, частиною 1 ст. 598 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зокрема, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частин 1, 2 ст. 122-5 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Поряд з цим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейський суд - це недержавний незалежний орган, який утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

При цьому, статтею 5 згаданого Закону передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2011 р. по справі №53/321-10 (№53/278-09) був задоволений позов ПАТ «Мегабанк» до ТОВ «Мальви-Маркет» та ПП «Торнадо-М». Стягнуто солідарно з ТОВ «Мальви-Маркет» та ПП «Торнадо-М» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 року станом на 04.01.2011 р. в сумі 4 691 396,46 грн. та 1 177 908,30 доларів США, що складається з: залишку кредиту в розмірі 1 079 395,60 доларів США; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 12 484,27 грн. за період з 01.12.2010 р. по 23.12.2010 р.; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 98 512,70 доларів США за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р.; штрафів у розмірі 4 678 912,19 грн.

Зазначене рішення було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2011 р.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження закінчується.

Як свідчать матеріали справи, 26.04.2011 р. Державною виконавчою службою України на підставі наказу господарського суду Харківської області у справі №53/321-10 було відкрито два виконавчих провадження: ВП№26153400 та ВП№26153885, які постановами цього ж органу від 26.01.2012 р. були закінчені в зв'язку з реалізацією предмету іпотеки на прилюдних торгах та фактично повним виконанням рішення суду згідно виконавчого документу.

Тобто, з 26.01.2012р. відбулося повне погашення заборгованості за кредитом, враховуючи усі нараховані проценти та штрафи.

Отже, дія кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 р. припинилась 26.01.2012р. виконанням зобов'язання. Із припиненням дії кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 р., припинено й дію додаткових угод до нього, в тому числі й додаткової угоди №3 до кредитного договору, якою передбачено третейське застереження, як невід'ємної його частини, а отже й право на звернення до третейського суду, яке сторони мали протягом дії кредитного договору.

Таким чином, провадження у третейській справі №2/598-2012, підставою для якої стало стягнення за кредитним договором, було порушено ухвалою від 09.10.2012 року, а отже вже після припинення кредитного договору №119/2006 від 25.07.2006 року.

До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 року №1-рп/2008 встановлено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Вказане конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Отже, одним зі способів захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та(або) юридичних осіб від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Проте це право на звернення до третейського суду не є обов'язком та відмовою учасника третейської угоди від права на звернення за захистом своїх прав до компетентного суду. Тобто, Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду.

Конституція України гарантує кожній особі право на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів. Обмеження права на судовий захист суперечить конституційному принципу.

Колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги ПАТ «Мегабанк» не було надано доказів на підтвердження підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, ухвала господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі №5023/5991/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі №5023/5991/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.