Постанова № 31024591, 29.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Справа № 5023/4116/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Федосєєвій Х.В.

за участю представників сторін:

скаржника - Антоненко Д.О. - дов. б/н від 17.04.2013р.

ініціюючого кредитора - Ткаченко В.В. - дов. № 104 від 21.06.2012р.,

боржника - Добреля І.В. - дов. б/н від 10.04.2013р.,

арбітражного керуючого - Саутенко С.О. - свід. № 216 від 20.02.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", м. Харків (вх. №1095Х/2-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2013р. у справі № 5023/4116/11

за заявою Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" Акціонерного товариства "Харімпекс", с. П'ятигорське, Балаклійський р-н, Харківська обл.

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2013 р. (суддя Дзюба О.А.) задоволено заяву розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Саутенко С.О. про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 03.12.2012 р. у справі №5023/4116/11 про банкрутство ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс", укладену між кредиторами ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" в особі голови комітету кредиторів представником ПАТ "Атоменергокомплект" та боржником в особі директора ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" Михайліченко А.М. за погодженням з розпорядником майна Саутенко С.О. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство від 27.05.2011р. Провадження у справі №5023/4116/11 припинено.

Кредитор, ТОВ "Новаагро Україна", не погодився з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2012р. та "направити справу для подальшого розгляду в іншому складі суду зі стадії розпорядження майном".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправомірно посилався на приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка вже втратила чинність станом на 18.03.2013р. Також, скаржник вказав, що законодавством не передбачено можливості укладення мирової угоди щодо сум судових витрат, які були понесені сторонами під час розгляду справи.

Скаржник зазначив, що комітетом кредиторів і судом першої інстанції було проігноровано пропозиції ТОВ "Новаагро Україна" та ТОВ "Молочна ферма" щодо санації підприємства, що дозволило б як зберегти підприємство боржника, так і забезпечити погашення всіх вимог кредиторів у справі про банкрутство без необхідності відстрочення їх погашення та часткового списання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2013 р. апеляційну скаргу кредитора - ТОВ "Новаагро Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.04.2013р.

У судовому засіданні 18.04.2013р. представник кредитора ТОВ "Новаагро Україна" надав суду письмові пояснення (уточнення до апеляційної скарги), в яких просить задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі та посилається на те, що розпорядник майна боржника Саутенко С.О. не виконує повноваження керівника боржника, в зв'язку з чим не має повноважень на укладення мирової угоди від імені боржника. Також, апелянт зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) в мировій угоді сторонами визначені не всі кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, а лише три кредитори: ПАТ "Атоменергокомплект", ПАТ "Харківський комбікормовий завод" та ТОВ "Харімпекс".

Також, скаржник вказав, що всупереч ч. 4 ст. 37 вказаного Закону мирова угода не містить конкретних строків та порядку виконання зобов'язань боржника перед окремим кредиторами. Заявник вважає, що положення п. 3.2.4 мирової угоди про те, що вимоги кредиторів четвертої черги погашаються протягом загального строку в 12 місяців починаючи з дати, на яку відстрочена оплата боргів кредиторів четвертої черги, також не відповідає вимогам законодавства. Крім того, на думку кредитора, умови мирової угоди щодо підстав її розірвання також суперечать вимогам вищевказаного Закону.

Як зазначає скаржник, затверджуючи мирову угоду та відхиляючи пропозиції щодо проведення санації, суд першої інстанції не дослідив дійсного фінансового стану боржника, в матеріалах справи наявний лише звіт за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності боржника від 23.08.2011р., в якому аналізувалися дані фінансової звітності боржника до 2010 року, тобто, трирічної давнини. Тому, на думку заявника, суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу без повного та всебічного дослідження обставин справи.

Арбітражний керуючий Саутенко С.О. в судове засідання 18.04.2013р. не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що справа розглянута в повному обсязі, всебічно та об'єктивно, висновки суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому ухвала господарського суду Харківської області від 18.03.2013р. у справі №5023/4116/11 є законною та обґрунтованою, прийнятою згідно з нормами чинного законодавства та такою, що не підлягає скасуванню, натомість, апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, розпорядник майна просить залишити вказану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Арбітражний керуючий зазначив, що законодавством чітко визначений порядок застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому, судом першої інстанції обґрунтовано було розглянуто подану на затвердження мирову угоду у відповідності до зазначеного Закону в редакції, яка діяла до 19.01.2013р. Арбітражний керуючий вважає, що ухвала про затвердження вимог кредиторів від 19.10.2012р. не передбачає черговості задоволення вимог кредиторів по сплаті судового збору, тому, за домовленістю боржника та комітету кредиторів суму 5365,00 грн. в мировій угоді було віднесено до першочергового задоволення вимог.

Також, 17.04.2013р. арбітражний керуючий надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його перебуванням з 17.04.2013р. по 19.04.2013р. у відрядженні у м. Полтаві.

Балаклійський районний центр зайнятості надав факсограмою (вх. 3332) відзив на апеляційну скаргу (18.04.2013р. екземпляр цього відзиву надійшов до суду поштою), в якому він зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, оскільки мирова угода суперечить чинному законодавству України, а саме, п. 3.4 щодо прощення (списання) боргу боржнику в сумі 485,13 грн. перед Балаклійським районним центром зайнятості. Також, Балаклійський районний центр зайнятості зазначив, що ухвала про затвердження мирової угоди на їх адресу не надходила, про прийняття цієї ухвали їм стало відомо з апеляційної скарги кредитора ТОВ "Новаагро Україна" та з ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2013р.

Боржник, ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс", у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ТОВ "Новаагро Україна" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2013р. по справі № 5023/4116/11 - без змін. Боржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані положення норм процесуального та матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Боржник вважає, що оскільки мирова угода між кредиторами ДП "Племінний завод Куганський" АТ "Харімпекс" та боржником була укладена та подана на затвердження суду в грудні 2012р., тобто, під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р., а положення п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень нового Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають, що положення нового Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, а отже, при затвердженні мирової угоди по цій справі господарський суд Харківської області правомірно застосував положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р.

Як зазначає боржник, відповідно до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2012 р., витрати по сплаті судового збору кредиторами внесені до реєстру окремо без зазначення черги. Ухвала про затвердження вимог кредиторів від 19.10.2012 р. не передбачає черговості задоволення вимог кредиторів по сплаті судового збору, тому, на думку боржника, за домовленістю боржника та комітету кредиторів суму 5365,00 грн. було правомірно віднесено до першочергового задоволення вимог.

Також, боржник стверджує, що 03.12.2012 р. після розгляду наданих пропозицій, комітет кредиторів дійшов висновку, про доцільність укладення мирової угоди, оскільки вона буде відповідати інтересам усіх кредиторів, натомість процедура санації передбачає досить тривалий етап розробки, погодження та затвердження самого плану санації, проведення оцінки майна, корпоративних прав та заборгованості боржника. Боржник вважає, що ТОВ "Новаагро Україна" не переконало ані комітет кредиторів, ані суд у можливості ТОВ "Молочна ферма" виступити інвестором у процедурі санації боржника.

Крім того, щодо твердження скаржника про те, що ТОВ "Молочна ферма" не було повідомлено про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, то боржник вказує, що в даному випадку господарським судом Харківської області не було порушено норми процесуального права, оскільки ТОВ "Молочна ферма" не набуло статусу учасника провадження у справі.

Ініціюючий кредитор, ПАТ "Атоменергокомплект", в судове засідання 18.04.2013р. не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший строк у зв'язку зі знаходження його представника на лікуванні в іншому місті.

Присутні в судовому засіданні 18.04.2013р. представники боржника та скаржника надали письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання пояснень і вивчення додаткових пояснень кредитора ТОВ "Новаагро Україна" та заперечень боржника. Також, в наданому клопотанні представники боржника та скаржника просять продовжити строк розгляду апеляційної скарги по справі № 5023/4116/11 за межі 15 денного строку.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи клопотання представників боржника, скаржника, ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого, колегія суддів вважає необхідним задовольнити вищевказане клопотання та продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до 03.05.2013р.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 18.04.2013р. було оголошено перерву до 25.04.2013р. о 16:00 для надання сторонами додаткових письмових пояснень.

В судовому засіданні 25.04.2013р. представник боржника надав суду докази (поштові чеки) повідомлення всіх кредиторів про судове засідання 25.04.2013р.

Також, боржник надав заперечення на письмові пояснення до апеляційної скарги кредитора ТОВ "Новаагро Україна", в яких зазначив, що як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" №1 від 05.11 - 03.12.2012 року, за результатами проведення якого було прийнято рішення про укладення мирової угоди по цій справі, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів було прийнято комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету, так як за укладання мирової угоди проголосували всі члени комітету кредиторів.

Боржник вважає, що при укладанні мирової угоди у справі № 5023/4116/11 було додержано порядку укладання мирової угоди, оскільки вона підписана директором боржника та скріплена печаткою ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс", а отже укладена та схвалена підприємством боржника. Також, ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" вважає, що умови мирової угоди містять всі необхідні положення, що визначені ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Боржник стверджує, що умови мирової угоди містять однакові умови для кредиторів, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Крім того, як зазначає боржник, на засіданні комітету кредиторів 05.11.2012р. представник кредитора ТОВ "Новаагро України" було запропоновано розпочати процедуру санації, у зв'язку з тим, що ТОВ "Молочна ферма" запропонувало виступити інвестором у разі прийняття такого рішення. Проте, на думку боржника, ані кредитор ТОВ "Новаагро України", ані інвестор ТОВ "Молочна ферма" не довели можливість інвестора погасити борги боржника на умовах запропонованих останнім, оскільки інвестором був наданий не повний пакет витребуваних документів, що позбавило можливості проаналізувати фінансову спроможність потенційного інвестора у динаміці.

Також, в судовому засіданні 25.04.2013р. був присутній арбітражний керуючий Саутенко С.О., який надав свої заперечення на письмові пояснення до апеляційної скарги ТОВ "Новаагро України", в яких зазначив, що від боржника мирова угода від 03.12.2012 р. підписана не тільки розпорядником майна, а й директором банкрута - Михайліченко А.М., що засвідчено його підписом та печаткою підприємства. Арбітражний керуючий вважає, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено визначення строку виконання зобов'язання боржника конкретною датою та визначити конкретну дату виконання боржником зобов'язань перед кредиторами не має можливості, оскільки боржник є сільськогосподарським підприємством, що свідчить про те, що прибуток отримується в залежності від врожаю сільськогосподарських культур, на які впливають мінливі погодні умови.

Арбітражний керуючий стверджує, що оскільки вищевказаним Законом не заборонено закріплення додаткових умов розірвання мирової угоди, а мирова угода є домовленістю між кредиторами та боржником, тому, при укладанні мирової угоди від 03.12.2012 р. сторони домовилися передбачити не тільки умови закріплені цим Законом, а й розірвання мирової угоди за умови провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.

Також, арбітражний керуючий вважає, що на першій сторінці мирової угоди стороною при укладенні мирової угоди замість директора товариства було зазначено розпорядника майна, дана обставина ним пояснюється опискою при складанні тексту мирової угоди. На думку арбітражного керуючого, у мировій угоді визначений чіткий порядок погашення вимог щодо кожного кредитора окремо, на першій сторінці при визначенні "кредиторів" розумілося комітет кредиторів боржника, який визначено у складі ПАТ "Атоменергокомплект", ПАТ "Харківський комбікормовий завод" та ТОВ "Харімпекс".

Арбітражний керуючий також зазначив, що мировою угодою суми судових витрат понесених сторонами по справі на загальну суму 5365,00 грн. віднесено до першої черги у зв'язку з тим, що вони є поточними вимогами кредиторів, які заявлені після порушення провадження у справі, адже дані суми судового збору були сплачені кредиторами при поданні до суду свої письмових вимог до боржника. При цьому, арбітражний керуючий посилається на те, що відповідно до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2012 р., витрати по сплаті судового збору кредиторами, винесені до реєстру окремо без зазначення черги.

25.04.2013р. в судове засідання прибув також представник ініціюючого кредитора, ПАТ "Атоменергокомплект", який надав заперечення на апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких зазначив, що комітетом кредиторів на засіданні, яке відбувалось 05.11 - 03.12.2012року, розглядались питання, передбачені ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, були вивчені надана ТОВ "Молочна ферма" пропозиція щодо впровадження процедури санації боржника, а також наданий боржником проект мирової угоди, були заслухані позиції щодо цього усіх членів комітету кредиторів, були проаналізовані надані фінансові результати діяльності боржника за 9 місяців 2012 року за матеріалами звітності боржника.

Ініціюючий кредитор вважає, що комітет кредиторів прийшов до правомірного висновку, що саме відстрочення чи розстрочення боргів перед реєстровими кредиторами дасть можливість боржнику погасити реєстрову заборгованість не вдаючись до втрати власності чи продажу корпоративних прав, що відповідатиме інтересам усіх учасників процедури.

В судовому засіданні 25.04.2013р. було оголошено перерву до 26.04.2013р. об 11:00 год. для вивчення наданих сторонами додаткових письмових пояснень.

Кредитор, ПАТ "Атоменергокомплект", арбітражний керуючий Саутенко С.О. та боржник, ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс", які прибули в судове засідання 26.04.2013р., підтримали свої позиції по даній справі та просять апеляційну скаргу кредитора ТОВ "Новаагро України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2013р. у справі № 5023/4116/11 - залишити без змін. Кредитор ТОВ "Новаагро України", який також прибув в дане судове засідання, в свою чергу, підтримав вимоги апеляційної скарги та просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2012р. та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях доводи кредитора, а також, надані боржником, арбітражним керуючим та ініціюючим кредитором відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2011 року у справі 5023/4116/11 було порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" Акціонерного товариства "Харімпекс", введено процедуру розпорядженням майна боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2012 року затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника - ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" в кількості восьми заяв на загальну суму грошових вимог 1334017,95 грн.; зобов'язано розпорядника майна, керівника підприємства боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, що призначені на 05.11.2012 року, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення (винесення ухвали про санацію боржника чи прийняття постанови про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури чи затвердження мирової угоди або припинення провадження по справі про банкрутство).

07.12.2012 року до господарського суду Харківської області звернувся арбітражний керуючий Саутенко С.О. з заявою про затвердження мирової угоди та посилався на те, що 05.11.2012 року відбулося засідання комітету кредиторів боржника, на якому представник боржника запропонував укласти мирову угоду, разом з тим, представником кредитора ТОВ "Новаагро України" було запропоновано розпочати процедуру санації, у зв'язку з тим, що ТОВ "Молочна ферма" запропонувало виступити інвестором у разі прийняття такого рішення.

03.12.2012 року комітет кредиторів після розгляду наданих пропозицій дійшов висновку про доцільність укладення мирової угоди, оскільки вона буде відповідати інтересам усіх кредиторів, натомість процедура санації передбачає досить тривалий етап розробки, погодження та твердження самого плану санації, проведення оцінки майна, корпоративних прав та заборгованості боржника. Рішення про розгляд та укладення мирової угоди підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів № 1 від 05.11 - 03.12.2012 року.

Затверджуючи вищевказану мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з неї та протоколу № 1 засідання комітету кредиторів боржника від 05.11.2012р.-03.12.2012р., рішення про укладення мирової угоди було прийнято всім складом комітету кредиторів одностайно, мирова угода підписана від імені комітету кредиторів головою комітету кредиторів - представником ПАТ "Атоменеркгокомплект" Ткаченко В.В., від імені боржника - директором ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" Михайліченко А.М., за погодженням з розпорядником майна Саутенко С.О. Судом першої інстанції встановлено, що надана мирова угода від 03.12.2012р. містить умови щодо порядку погашення заборгованості боржника перед кредиторами на умовах відстрочення та розстрочення боргів, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що відповідає умовам ч.1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність укладення мирової угоди, оскільки вона буде відповідати інтересам усіх кредиторів, натомість процедура санації передбачає досить тривалий етап розробки, погодження та затвердження самого плану санації, проведення оцінки майна, корпоративних прав та заборгованості боржника.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 наведеного Закону визначено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

Судова колегія вважає, що в порушення вищевказаних норм законодавства суд першої інстанції не надав належної оцінки всім обставинам та вимогам мирової угоди, зокрема, в ч. 1 ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. Законом не передбачено можливості укладення мирової угоди щодо сум судових витрат, які були понесені сторонами під час розгляду справи. Вказані витрати підлягають сплаті за окремим зобов'язанням боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки правильності віднесення вищевказаних судових витрат до першої черги мирової годи (арбітражний керуючий відніс їх до поточних вимог кредиторів).

Також, суд першої інстанції належним чином не дослідив можливості проведення санації і не навів конкретних обставин, які свідчили б про неможливість погашення вимог кредиторів і відновлення платоспроможності боржника в процедурі санації.

Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки умовам мирової угоди щодо розірвання цієї мирової угоди, а саме, відповідно до п. 4.7 мирової угоди вона може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі: 1) невиконання боржником даної мирової угоди, 2) провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. Проте, суд першої інстанції не встановив чи відповідають вказані умови ч. 5 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає не дві, а лише одну підставу для розірвання мирової угоди - невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Як вбачається з положення п. 3.2.4 мирової угоди, вимоги кредиторів четвертої черги погашаються протягом загального строку в 12 місяців починаючи з дати, на яку відстрочена оплата боргів кредиторів четвертої черги, також не відповідає вимогам вказаної норми.

Як стверджує заявник апеляційної скарги, за визначених в п. 3.2.4 мирової угоди умов вимоги одного з кредиторів четвертої черги можуть бути погашені в перший день вказаного строку, а вимоги іншого кредитора - в останній день такого строку, тобто фактично через рік.

Однак, суд першої інстанції на надав правової оцінки даному пункту мирової угоди та не врахував і не дав належної оцінки вказаним вище запереченням кредитора (апелянта) щодо того, що такі умови мирової угоди можуть поставити в нерівне положення кредиторів однієї черги і не забезпечують дотримання вимог ч. 3 ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про те, що для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Відповідно до п. 12.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:

- правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо;

- повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;

- дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;

- чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Згідно з п. 12.6 вищевказаних Рекомендацій, про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про припинення провадження у справі про банкрутство та про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Проте, суд першої інстанції затверджуючи мирову угоду всупереч вищенаведеному не надав належної оцінки умовам мирової угоди, порядку її затвердження, а також, відхиляючи пропозиції щодо проведення санації суд першої інстанції не дослідив дійсного фінансового стану боржника на час укладення мирової угоди та не з'ясував чи здатен боржник виконати умови мирової угоди, або потребує санації, або, взагалі, його фінансовий стан свідчить про можливість задоволення вимог кредиторів тільки в ліквідаційній процедурі.

При здійсненні провадження у справі про банкрутство обов'язок забезпечення повноти, обґрунтованості та законності судового рішення про застосування однієї з судових процедур банкрутства: санація, укладення мирової угоди або ліквідація покладено саме на господарський суд першої інстанції, який розглядає справу. Господарський суд може врахувати відповідні пропозиції комітету кредиторів, але рішення комітету кредиторів не є обов'язковим для господарського суду і не звільняє від необхідності повного та всебічного дослідження обставин справи та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення виходячи з фактичних обставин справи і фінансового стану боржника на час вирішення справи.

Таким чином, на думку колегії суддів, в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд затверджуючи умови мирової угоди, не дав належної правової оцінки умовам цієї угоди в контексті з положеннями чинного законодавства (в т.ч. і щодо прощення (списання боргів) перед бюджетами та державними цільовими фондами), а лише здійснив посилання на певні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та умови мирової угоди, не здійснивши аналізу цієї угоди та її відповідності положенням чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції не були встановлені фактичні обставини справи, не повно досліджено подані докази, висновки суду не відповідають цим обставинам та їм не надана належна юридична оцінка, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 106 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.03.2013 року у справі № 5023/4116/11 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" Акціонерного товариства "Харімпекс" (64252, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. П'ятигірське, вул. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 33020778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 43, код ЄДРПОУ 34631027) 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 26.04.2013 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.