Рішення № 31020744, 23.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Попова В.О.

Доповідач Смєлік С.Г.

Категорія 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Канурної О.Д.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 21 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 21 березня 2013 року ухвалено рішення, яким у позові ОСОБА_2 - задоволено частково : на користь позивачки з відповідача стягнуто компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 3684 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн.

З рішенням суду не погодився відповідач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та подав апеляційну скаргу, разом з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області.

Апелянт зазначив, що необґрунтованість оскаржуваного рішення полягає в неправильному застосуванні та тлумаченні судом першої інстанції обставин справи, необ'єктивності та упередженості суду до Відповідача.

В квітні 2008р. ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до Хмельницького міськрайонного суду про стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості по заробітній платі в сумі 5813,37 грн., стягнення моральної шкоди у сумі 5000,00 грн. (копія позовної заяви долучена до матеріалів справи). В зазначеній позовній заяві Позивачем вказаний розрахунок ціни позову: «За період з 01.01.2006р. по 01.03.2008р. (27 місяців) заборгованість по заробітній платі склала 5813,37 грн. з урахуванням компенсації порушених строків її виплати. Розрахунок складений на підставі ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. та Постанови КМУ від 20.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати».Компенсація нараховується на «чисту» заробітну плату. Чиста заробітна плата складає 160,92 грн. (205 грн. х 21,5 % прибутковий податок та обов'язкові платежі). Компенсація на суму 160,92 грн. складає 54.39 грн. із розрахунку: 160,92 грн. х 33,8 % (індекс інфляції наростаючим підсумком за період з 01.01.2006р. по 29.02.2008р.). Разом із компенсацією сума заборгованості за місяць складає 215,31 грн. (160,92 + 54,39) х 27 місяців (термін заборгованості) = 5813,37 грн.».

23.06.2010р. ОСОБА_2 доповнила свої позовні вимоги, просила суд визнати наказ №27-Т від 27. 03. 2007 року про скасування виплати надбавки за високі досягнення у праці недійсним. Крім того, Позивач збільшила свої позовні вимоги, а саме: просила суд стягнути заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації за період з 01.01.2006р. по 01.07.2010р. (44 місяці) в розмірі 11803 грн. В обґрунтування своїх вимог, Позивачем було вказано, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» наказом №48-к від 19.05.2003р. їй була встановлена надбавка за високі досягнення у праці у розмір 205 грн. Даний наказ ОСОБА_2 вважає обов'язковою умовою укладення трудового договору. Однак, наказом №27-Т від 27.02.2007р. зазначена виплата надбавки була скасована.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010р. на користь ОСОБА_2 з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було стягнуто заборгованість за період з січня 2006р. по 01.03.2008р. в сумі 5813,37 грн. та 500 грн. моральної шкоди.

На зазначене рішення, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15.09.2011р., апеляційна скарга Відповідача задоволена частково, заочне рішення від 26.08.2010р. скасовано, позовну заяву залишено без розгляду за заявою ОСОБА_2 Провадження у справі закрито.

02.08.2011р. в примусовому порядку Відповідач виконав заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010 року в повному обсязі.

Відповідач не раз звертав увагу суду на те, що заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010р. скасовано ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15.09.2011р., а сам позов ОСОБА_2 залишено без розгляду; наказ № 27-Т від 27.02.2007р. про скасування виплати надбавки ОСОБА_2 до заробітної плати у розмір 205 грн. в судовому порядку не визнано незаконним, а відповідно він є дійсним та правомірним. ОСОБА_2 не виплачується надбавка на законних підставах;

Та обставина, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в примусовому порядку виконало рішення суду від 26.08.2010р. не може братися до уваги, адже зазначене рішення скасовано. Крім того, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подавало заяву про поворот виконання рішення суду від 26.08.2010р. Так, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.03.2012р. заява про поворот була задоволена, з ОСОБА_2 стягнуті безпідставно отримані 5813,37 грн. Однак, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 18.07.2012 року ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 13.03.2012р. скасовано, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду від 26.08.2010р. на тій підставі, що поворот у справах про стягнення заробітної плати не допускається.

Суд першої інстанції не звернув увагу, що позовні вимоги ОСОБА_2 по своїй природі є аналогічними, що були заявлені ОСОБА_2 в позовній заяві від квітня 2008р. до Хмельницького міськрайонного суду. З даного предмету спору винесено рішення, яке набрало законної сили.

Посилання представника Відповідача, що Позивач пропустила строк звернення з позовом, судом першої інстанції до уваги не взято з огляду на приписи ч. 2 ст. 233 КЗпП України, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Звертаємо увагу суду, що рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року N 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Центрально-міським районним судом м. Горлівки при вирішенні справи неправильно примінила норми ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. та Постанови КМУ від 20.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати».

Представником Відповідача вказувалося суду на ту обставину, що Позивач неправомірно посилається в обгрунтування свого позову на вищезазначені нормативно-правові акти, тому що на день звільнення ОСОБА_2 з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ніяких нарахованих розмірів заробітної плати, які підлягали б виплаті Позивачу при її звільненні не було; надбавка, на яку Позивач нараховує компенсацію, наказом роботодавця відмінена, а наказ в судовому порядку не оскаржено. Заборгованість в розмірі 5813,37 грн. стягнена рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010р., яке в послідуючому ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15.09.2011р. скасовано. Крім того, посилання ОСОБА_2 на те, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» саме в добровільному порядку виконало судове рішення від 26.08.2010р. не відповідають дійсності і суду неодноразово вказувалося на даний факт, а також надавалися відповідні підтверджуючі докази:

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. В порушення вищезазначеної вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, суд в рішенні від 21.03.2013р. не зазначив розрахунок стягненої суми, не вказав, виходячи з яких доводів, сума в розмірі 3684,15 грн. підлягає стягненню з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».Крім того, особливу увагу суду звертаємо на той факт, що у зв'язку з не зазначенням Хмельницьким міськрайонним судом в рішенні від 26.08.2010р. розміру прибуткового податку, справляння якого з заробітної плати ОСОБА_2 є обов'язком роботодавця, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виконало рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010р. з урахуванням податкових та інших обов'язкових платежів. Отже, перерахована сума 5813,37 грн. містить в собі розмір компенсації.Суд першої інстанції безпідставно стягнув компенсацію моральної шкоди. оскільки таке стягнення суперечить положенням ст.237-1 КЗпП України та пунктам 3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що 19.05.2003 р. вона була прийнята на посаду провідного юрисконсульта ВАТ «Донецькобленерго». Наказом № 48 від 19.05.2003 р. їй була встановлена надбавка до заробітної плати у розмірі 205 грн. щомісячно, яку відповідач, на її погляд, безпідставно припинив виплачувати 01.01.2006 року. При звільненні, заборгованість по виплаті надбавки їй виплачена не була, тому вона звернулась до суду з позовом про її стягнення. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010 року на її користь з відповідача була стягнута надбавка за вищезазначеним наказом в сумі 5 813,37 гривень. За цим рішенням був виданий виконавчий лист від 16.05.2011 року. 02.08.2011 року ПАТ «Донецькобленерго» своїм платіжним дорученням № 9763 перерахував заборгованість по цьому рішенню Разом з тим відповідачем не було враховано та виплачено їй компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до чинного законодавства за період з 01.01. 2006 року по 02.08.2011 рік в сумі 3 684,15 грн. на стягнені якої вона наполягає. Невиплата компенсації спричинила їй моральну шкоду, моральні страждання, які виявилися в тому, що внаслідок недоотриманої нею на протязі тривалого часу належних їй грошових коштів, вона зазнає труднощі матеріального характеру, що, свою чергу, призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків. Тому просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

Заперечуючи проти позову, відповідач доводив, що компенсація нараховується на розмір «чистої» заробітної плати, яку Позивач зазначає в розмірі 160,92 грн. складається з розміру надбавки за високі досягнення у праці, що встановлено наказом від 19.05.2003р. №48-к помножено на 21,5% прибуткового податку та обов'язкових платежів. Дана надбавка відмінена наказом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 27.02.2007р. №27-Т, а наказ в судовому порядку не оскаржено та відповідно немає рішення суду, яким зазначений наказ (№27-Т від 27.02.2007р.) визнано незаконним та недійсним. На день звільнення ОСОБА_2 з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ніяких нарахованих розмірів заробітної плати, які підлягали б виплаті позивачу при її звільненні не було; надбавка, на яку позивач нараховує компенсацію, наказом роботодавця відмінена, а наказ в судовому порядку не оскаржено. Рішення суду від 26.08.2010 р.скасовано, однак Центрально-міським відділом ДВС Горлівського МУЮ стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість по заробітній платі нарахуванням компенсації в розмірі 5813,37 грн. виплачена в повному обсязі з урахуванням компенсації.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.08.2010 року на користь ОСОБА_2 з відповідача була стягнута надбавка за наказом № 48 від 19.05.2003 за період з 1 січня 2006 року по 1 березня 2008 року в сумі 5 813,37 гривень та компенсація моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Судом, який ухвалив рішення, виданий виконавчий лист від 16.05.2011 року і 02.08.2011 року ПАТ «Донецькобленерго» платіжним дорученням №9763 перерахував на рахунок позивача заборгованість в загальній сумі 21 936,03 грн. до якої входила означена сума.

Суд першої інстанції, посилаючись на Закон України від 19.10.2000 року, № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (із змінами і доповненнями) дійшов висновку про стягнення з відповідача компенсації. Розрахунок якої був наданий самою позивачкою у розмірі 3684,15 грн. окрім того була стягнута компенсація моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Посилаючись на положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано будь-яких переконливих доказів на спростування доводів позивача.

Посилаючись на розрахунок, наданий позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розрахунок зроблений правильно і стягнув зазначену суму з відповідача. Посилаючись на положення ст.237-1 КЗпП України. Центрально-Міський м. Горлівки стягнув з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн.

З огляду наявних матеріалів справи, доводів представників відповідача, доводів апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати заробітної плати - є помилковими, оскільки така компенсація вже була нарахована та виплачена ОСОБА_2 2 серпня 2011 року.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року ( а.с. 59 ) позов ОСОБА_2 був задоволений частково: визнано недійсним наказ № 27-Т від 27 лютого 2007 року. яким скасовано виплату надбавки до заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 205 грн. На користь ОСОБА_2 стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 5813,37 грн та компенсація моральної шкоди у розмірі 500 грн.

В той час коли рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року не набрало законної сили, судом були видані виконавчі листи, які були пред»явлені позивачкою на виконання до Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ і відповідач як убачається з копії платіжного доручення № 9769 від 02 серпня 2011( а.с. 7) перерахував позивачці 21936,03 грн. заробітної плати до складу якої входить сума 5813, 37 грн. та компенсація моральної шкоди - 500 грн.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15 вересня 2011 року ( а.с.64 ) рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року за апеляційною скаргою ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго» було скасовано, провадження у справі закрито за заявою ОСОБА_2

Під час розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді позову ОСОБА_2 про стягнення компенсації, відповідач серед інших підстав безпідставності позову, наголошував на тому і звертав увагу суду на те, що підстав для стягнення компенсації немає, оскільки скасовано рішення суду, яким визнано право за позивачкою на отримання заборгованості заробітної плати.

До ухвалення рішення суду про стягнення компенсації, інших рішень, набравши законної сили, які б визначили право позивачки на отримання заборгованості по заробітній платі. Не існувало.

Стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати є похідним від стягнення заборгованості, тобто своєрідною санкцією за порушення строків виплати заробітної плати. Відсутність такої заборгованості, у даному випадку відсутність рішення суду, яким би була встановлена така заборгованість і право на її отримання, виключає право на отримання компенсації за порушення строків виплати заробітної плати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 березня 2012 року ( а.с.52 )при розгляді заяви ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго» про поворот виконання рішення суду, було встановлено, що ОСОБА_2 надала неправдиві відомості щодо несплати їй надбавки за високі досягнення у праці, тому безпідставно отримала суму 5813,37 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго».

Зазначена ухвала була скасована ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 липня 2012 року на тій підставі, що поворот у справах про стягнення заробітної плати не допускається.

При ухвалені оскаржуваного рішення від 21 березня 2013 року в матеріалах справи містилися всі рішення та ухвали судів, наявність яких не давала підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати і, більш того, компенсації моральної шкоди.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, тому скарга підлягає задоволенню, а рішення Центрально-Міського суду м. Горлівки від 21 березня 2013 року скасуванню.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства « ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 21 березня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства « ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді :