Ухвала суду № 31020709, 26.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Дністрян О.М.

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Тимченко О.О.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинків та прибудинкових територій та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» про визнання незаконними дій

ВСТАНОВИВ:

Шахтарським міськрайонним судом Донецької області 12 березня 2013 року ухвалено рішення, яким позов Комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» про стягнення заборгованості по утриманню будинків та прибудинкових територій задоволено, в задоволені позову ОСОБА_1 про визнання незаконними дій по нарахуванню боргів за послуги - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, разом з якою справа надійшла до апеляційного суду Донецької області.

В апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню, оскільки КП «Городок» не є організацією, яка надає комунальні послуги, це юридична особа, яка провадить тільки бухгалтерський облік. Позивач не надав суду первинних документів, які мають містити відомості про об»єми виконаної роботи, кількість витрачених енергоносіїв, які повинні бути підписані власником будинку та виконувачем робіт. Акти, які містяться на аркш. 118-121 не є актами виконаних робіт, а є актами стану вентканалів та димоходів, робота по яким не проводилася. Акти, які містяться на аркш. 98-105 не є первинними документами, оскільки не містять відомостей про проведені роботи, а є актами обстеження. Таким чином, в матеріалах справи немає жодного документу про те, що позивач надавав послуги з утриманню будинків. Нею надані документи з яких вбачається, що позивач не надавав послуг. На аркуші справи 123 міститься лист мешканців будинку про те, що позивач протягом трьох років не надавав жодних послуг. Мається депутатський акт складений 1 квітня 2010 року, який підписаний дев»ятьма з дванадцяти мешканцями будинку. На аркш. справи 169,152 є її листи у якому вона просила укласти договір на обслуговування будинку, надати відомості про надані послуги. Позов позивача побудований на принципі стягнення боргу на підставі договору з Шахтарською міською радою в особі УХКГ про затвердження тарифів,тому цей позов не про стягнення витрат за надані послуги, а по затвердженим тарифам. Позивач всупереч ст.21 Закону не уклав договору із споживачем, оскільки не є належною стороною. Суд без юридичного обгрунтування добудований тамбур до її квартири добавив до площі квартири. Кожна надана послуга містить в собі матеріальні витрати: заробітну плату, обов»язкові платежі в бюджет. Позивач самовільно добавив усі податки підприємства, які він мав заплатити у 2009-2012 роках, що потягло за собою удорожчання послуг. Суд не надав оцінки тому, що позивач є недобросовісним платником податків. В матеріалах справи на аркш. 29,163 є відомості про те, що заборгованість позивача по НДС складає 1453800 грн, по податку на прибуток 122 500 грн. Таким чином, позивач отримував від мешканців будинку оплату по тарифам, у тому числі і ПДВ так як не мало витратної частини ( придбання матеріалів, надання послуг ), не мало податкового кредиту, вимушено було декларувати великі суми НДС, однак ПДВ не оплачувало. Суд не надав оцінки тому, що Шахтарська міська рада не уклала з позивачем договір на надання послу з вересня 2012 року. З відповідачки мало б бути стягнуто заборгованість не по затвердженим тарифам, а за надані послуги. Просила скасувати рішення суду першої інстанції справу направити на новий розгляд.

В судовому засіданні Апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Позивач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи Апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи,апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «ЖП «Городок» звернулося до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, мотивуючи вимоги тим, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.2004 р., є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач оплачує надані ними послуги, але не регулярно і не в повному обсязі: за період з серпня 2009 року по 01.09.2012 року має заборгованість з плати по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у сумі 3279,36 грн Дотепер заборгованість відповідачем не погашена. Просив суд стягнути | з ОСОБА_1 заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 3279,36грн.та судовий збір.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 13.07.2004р. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту загальна площа квартири становить 68.5 кв.м. Квартира у період, за який заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості, на підставі договорів з Шахтарською міською радою, обслуговувалась Позивачем.

Відповідачка, як власниця квартири, користується послугами КП «Житлове підприємство Городок», але плату за надані послуги вносить не регулярно та не в вному обсязі, в зв'язку з чим за нею виникла заборгованість за період з 01.08.2009 року по 09.2012 року, яка складає суму у розмірі 3279 грн. 36 коп. в добровільному порядку заборгованість не погашена.

Суд дійшов правильного висновку, що правовідносини між сторонами регулюються Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 року № 572 зі змінами від 24.01.2006 року, а також ст.ст. 66, 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24 червня 2004 року.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі і виконавець.

Згідно п.1 ч.3 ст.20 вищезазначеного Закону Споживач зобов»язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Таким чином, відносини між сторонами мають бути врегульовані договором, але через його відсутність і позицію сторін, щодо ухилення кожним з них від його укладання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність фактичних правовідносин, оскільки споживач проживає у будинку, який перебуває на балансі позивача з питань комунального обслуговування.

Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 р. № 572, власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування будинку та прибудинкової території та плату за комунальні послуги не пізніше наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заперечувала проти доводів позивача щодо надання їй житлово-комунальних послуг у період, за який було заявлено позов про стягнення заборгованості, але Відповідачем, згідно ст. 18 Закону № 1875 -1V не надано жодного акту- претензії до виконавця щодо невиконання останнім своїх обов»язків по утриманню будинку.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі наголошувала на тому, що КП «Житлове підприємство «Городок» не є належним Позивачем, оскільки не ніс витрати на обслуговування будинку, комунальні послуги ним не надавалися.

Посилання апелянта на те, що на арш. справи 123, як доказ бездіяльності позивача, міститься вимога до начальника КП «Городок» від 14 серпня 2012 року мешканців будинку № 5 про відсутність послуг за останні три роки, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки порядок його складання суперечить ст.18 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», тобто претензія, яка викладена у формі заяви, складена без представника виконавця, не скріплена його підписом.

Посилання Апелянта на аркуші справи 118-121, які на її погляд, не є актами виконаних робіт, а аркуші справи 98-105 не є первинними документами, не спростовують доводів позивача про надання комунальних послуг.

Заперечуючи проти доводів позивача про обслуговування будинку, Відповідач не надала жодного переконливого доказу про відсутність у позивача підстав звертатися до неї з позовом і просити про стягнення за послуги, які їй не надавалися.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді