Ухвала суду № 31020653, 30.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 11/775/1187/13 Головуючий в 1 інстанції: Полтавець Н.З.

Категорія: ч. 2 ст. 296 КК України Доповідач: Черкашин М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Черкашина М.В.

суддів: Самойленка А.І., Козодуба А.І.

за участю:

прокурора:Красної К.М.

захисника:ОСОБА_1

засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки, Донецької області від 24.01.2013р., яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Артемове м.Дзержинська, громадянин України, з середньо технічною освітою, одружений, працюючий гірничим майстром шахти ім.К.А. Румянцева, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

був засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, був звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 роки , з покладеними на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України. Також було стягнено на користь Горлівської міської лікарні № 2 в рахунок відшкодування коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 2380 грн. 80 коп.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Артемове м. Дзержинська, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий підземним гірником шахти ім. Ю.Гагаріна, раніше не судимий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

був засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, був звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном в 2 роки , з покладеними на нього обов'язками згідно зі ст. 76 КК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Микитівського районного суду м. Горлівки, Донецької області від 24.01.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були засуджені за те, що 1 листопада 2011 приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі зупинки громадського транспорту маршруту № 107, розташованої на перетині вулиць Черкасової та 40 років Жовтня в Микитівському районі міста Горлівки, діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що знаходиться в громадському місці і може своїми діями порушити нормальний уклад життя, а також усвідомлюючи, що його дії відбуваються на очах сторонніх громадян, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи зневагу до норм моралі, з надуманого приводу, діючи з наміром, спрямованим на вчинення хуліганських дій, проявляючи особливу зухвалість , завдав удару лобової частини голови в обличчя ОСОБА_5, після чого, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс останньому удари кулаком правої руки по його тулубу, при цьому супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_5 впав на землю, після чого ОСОБА_3 наніс йому один удар ногою в область попереку. Після чого припинив хуліганські дії відносно ОСОБА_5

ОСОБА_5, піднявшись, покликав на допомогу ОСОБА_4. Після чого ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі зупинки громадського транспорту маршруту № 107, розташованої на перетині вулиць Черкасової та 40 років Жовтня в Микитівському районі міста Горлівка, без попередньої змови з ОСОБА_3 приєднався до його хуліганських дій, діючи з хуліганських спонукань, по мотивам явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що знаходиться в громадському місці і може своїми діями порушить нормальний уклад життя, а також усвідомлюючи, що його дії відбуваються на очах сторонніх громадян, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи зневагу до норм моралі, з надуманого приводу, діючи з умислом, спрямованим на вчинення хуліганських дій, проявляючи особливу зухвалість, приєднався до хуліганських дій ОСОБА_3, і після того як ОСОБА_4, що знаходиться в салоні автомобіля ВАЗ 2104, почувши галас про допомогу ОСОБА_5, вийшов з зазначеного автомобіля для припинення хуліганських дій ОСОБА_3, ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_4, і завдав один удар ліхтарем, який знаходився в його руці, в область лівої частини голови ОСОБА_4, після чого вони схопили один одного за руки і ОСОБА_2 завдав 2-3 удари своєю головою в область голови ОСОБА_4, заподіявши йому садно, синець на обличчі, забій м'яких тканин обличчя, струс головного мозку, тобто легкі тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_4 вирвався і втік, а ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_5 і безпричинно, діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з умислом, спрямованим на вчинення хуліганських дій та заподіяння тілесних ушкоджень, наніс удари долонею правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_5 , після чого хуліганські дії ОСОБА_2 були припинені самостійно.

Спільні умисні дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 носили груповий характер і тривали близько 20 хвилин.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні: синець на обличчі, садно правого ліктьового суглоба, тобто легкі тілесні ушкодження.

На цей вирок була подана апеляційна скарга захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій він просить скасування вироку Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 січня 2013 року у відношенні засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу відносно вказаних осіб закрити, за відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст.296 ч.2 КК України

В обгрунтування своєї апеляції захисник вказує на односторонність та неповноту судового слідства, що в порушення вимог ст. 334 КПК України1960 р. суд у вироку не дав оцінки показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, якими підтверджуються покази засуджених про те,що потерпілий ОСОБА_5 першим наніс удар засудженому ОСОБА_3,що ініціатором зустрічі, щоб розібратись , був саме потерпілий ОСОБА_5, що потерпілий ОСОБА_5 та засуджені були раніше знайомі і до події яка мала місце 1.11.2012 року між потерпілим та засудженим ОСОБА_3 склалися неприязні відносини,що у засуджених не було наміру і мотивів на вчинення хуліганських дій проти потерпілих. У вироку суд не вказав на чому грунтується переконання суду в доведеності позову прокурора про стягнення з ОСОБА_2 2830 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_4 у Горлівській міській лікарні № 2 і чому ця сума стягнута тільки з ОСОБА_2

Крім того неповнота судового слідства виразилася в тому, що суд не дослідив в судовому засіданні протоколи слідчих дій:протокол огляду місця пригоди; протоколи очних ставок; протоколи відтворення обстановки і обставин події, та цим документам не було дано оцінки.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який вважає,що апеляція задоволенню не підлягає,заслухавши захисника, який просить його апеляцію задовольнити, а також в дебатах та останньому слові засуджених ОСОБА_2,та ОСОБА_3, які просять апеляцію захисника задовольнити,перевіривши матеріали кримінальної справи, обсудивши доводи апеляції, колегія суддів вважає,що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Доводи захисника про те,що судом при розгляді справи було допущено односторонність та неповноту судового слідства, є обгрунтованими.

Згідно до ст. 64 КПК України1960 р. при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину( час ,місце,спосіб та інші обставини злочину); винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину; розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Згідно до ст. 334 КПК України 1960 року,мотивувальна частина обвинувального вироку повинна місти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення, та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного з підсудного, з зазначенням мотивів ,з яких суд приймає одні і відкидає інші докази.

Проте ,вказані вимоги ст.. 64, 334 КПК України 1960 р. при розгляді кримінальної справи судом додержані не були.

В порушення вимог ст.. 334 КПК України 1960 р., суд у вироку лише перерахував докази, не давши їм оцінки, та не вказав , які з цих доказів приймаються судом, а які спростовуються і чому, та які обставини по справі ці докази підтверджують , чи спростовують.

Так, в якості доказів вини засуджених суд лише послався на заяви потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про злочин; протокол виїмки; протоколи відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5;висновки судово- медичних експертиз відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 Проте які обставини по справі підтверджують ці докази ,чи спростовують суд у вироку не навів.

В той же час , згідно висновку судово - медичної експертизи тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 могли утворитися як при обставинах на які вказали потерпілі , так і при обставинах на які вказали засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_2. В якій же частині ці висновки були прийняті судом , та чому суд у вироку не вказав.

Крім того, суд у вироку лише навів покази свідків ОСОБА_9,ОСОБА_7,ОСОБА_8, згідно яких ініціатором зустрічі засудженого ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_5 1.11.2011 року був саме потерпілий ОСОБА_5, що першим засудженого ОСОБА_3 вдарив потерпілий ОСОБА_5.

Проте будь-яка оцінка показам вказаних свідків судом дана не була,та суд не навів у вироку чи приймає він покази вказаних свідків, чи відкидає і чому, та які обставини по справі вони підтверджують чи спростовують.

В порушення вимог ст.. 64 КПК України суд, не визначивши розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння ОСОБА_4, та не навівши доказів які б підтверджували ці позовні вимоги прокурора , стягнув із засудженого ОСОБА_3 витрати по лікуванню потерпілого ОСОБА_4 , на користь закладу охорони здоров'я,2830грн.80 коп.

Внаслідок вищенаведених порушень вимог ст.64, 334 КПК України 1960 року, вирок щодо ОСОБА_3, та ОСОБА_2 не може бути визнаний законним та обґрунтованим і відповідно до вимог ст.. 374 КПК України 1960 року підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, до того ж суду, але в іншому складі суддів.

При новому судовому розгляді кримінальної справи, з додержанням вимог норм КПК України 1960 року, дослідити докази по справі, встановити наявність мотиву та спрямованість умислу в діях ОСОБА_3, та ОСОБА_2 і з урахуванням встановлених обставин прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення.

Враховуючи наведене,керуючись ст.. 365-367,374 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника задовольнити частково.

Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 січня 2013 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, до того ж суду,але в іншому складі суддів.

Судді: