Ухвала суду № 31020555, 23.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Андреєв ВВ.

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г.,Канурної О.Д.

при секретарі Трибрат і О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу заявника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 01 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області 01 березня 2013 року в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця - відмовлено.

З вказаною ухвалою заявник не погодився та подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає ухвалу суду таким, що підлягає скасуванню.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі було порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, а саме:

Згідно з ч.І ст. З Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтересіі у спосіб, визначений законами України.Судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема статей 54, 58, 60, 212 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Вищенаведене чітко вказує на той факт, що відомості щодо дати видачі та вступу судового наказу в законну силу вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання. Таким чином дата видачі виконавчого документа у даному випадку впливає на початок перебігу терміну на протязі якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до виконання.

Тобто, станом на дату ухвалення судового наказу, суд керувався нормами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 22.12.2011 року., зокрема п. З ч. 1, ст. 18 Закону містить такі обов'язкові реквізити сторін, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізнчних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вонн відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження манна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Крім того відповідно до норм ст. 5 Цивільного кодексу України: «акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності».

Тобто на час винесення судового наказу діяли норми законодавства які не передбачали обов'язкової наявності у виконавчому документі паспортних даних або індивідуального ідентифікаційного номеру боржника.

В судовому засіданні представник апелянта просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 1 березня 2013 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявника.

Представник Дзержинського ВДВС. Повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст.305 ЦПК не є перешкодою у розгляді справи по суті.

Вислухавши суддю - доповідача, представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції було встановлено що 09 листопада 2012 року заявник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області (надалі - ВДВС).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що за заявою ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 09 квітня 2012 року Дзержинським міським судом Донецької області було видано судовий наказ № 2-н-0512-735-12 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за електроенергію в сумі 206,18 грн, та судових витрат у сумі 107,30 грн.

Отримавши судовий наказ, представником заявника по справі було звернено до ВДВС для примусового виконання. Однак, постановою державного виконавця ВП №34954238 від 25.10.2012 року стягувачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу, посилаючись на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" із змінами і доповненнями. При цьому, державний виконавець конкретно не визначив, в чому саме полягає невідповідність виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню. Дану постанову вважає незаконною, винесену з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго" на дії органу ВДВС Дзержинського міського управління юстиції в особі державного виконавця, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії державного виконавця законні, оскільки на момент винесення судового наказу, відповідно до змісту ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про ідентифікаційний код боржника або номер та серію паспорту вказуються у виконавчих документах обов'язково.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України у судовому наказі зазначаються:

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;

7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Як вбачається із судового наказу Дзержинського міського суду Донецької області від 16 серпня 2013 року /а.с.4/, судом не порушені вимоги ст. 103 ЦПК України, відомості, які ідентифікують боржника / ідентифікаційний номер, номер та серія паспорта/ у матеріалах справи про видачу судового наказу не були надані, а тому не були суду відомі при видачі судового наказу.

Крім того, судовий наказ було прийнято 09 квітня 2012 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» №5037-VІ від 04.07.2012 року, яким внесено зміни до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку із цим, ураховуючи, що за загальними правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, принцип незворотності нормативно правого акту в часі закріплений в ст.58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Отже, враховуючи наведене, а також те, що в самому законі в редакції від 04 листопада 2010 року не вказано про зворотну дію в часі, зміни в ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» поширюються на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття ним чинності.

Вказаний судовий наказ на даний час ніким не скасований, а тому дії державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу порушують права стягувача, постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню.

Вимоги скарги, щодо зобов'язання державного виконавця Дзержинського міського управління юстиції усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження», шляхом скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження не ґрунтуються на законі, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу заявника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 01 березня 2013 року скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25 жовтня 2012 року за судовим наказом, виданим Дзержинським міським судом Донецької області по справі № 2-н-0512-735-12 від 09 квітня 2012 року та зобов'язати державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області усунути порушення Закону України «Про виконавче провадження», а саме, вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

В решті вимог відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді