Ухвала суду № 31019687, 10.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/553/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

апелянта- Волощук В.О.

відповідача - Мельник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області (надалі-Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Вінницькій області (надалі - ГУЮ у Вінницькій області) про скасування постанови.

Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю постанови ВП №36285165 про відкриття виконавчого провадження, оскільки остання винесена з порушеннями п.4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зокрема обґрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошував, що виконавчий лист, на підставі якого винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, не відповідає резолютивній частині рішення суду, так як у ньому не правильно зазначений період стягнення.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Мельник Т.П., яка безпосередньо сама виносила оскаржувану постанову, проти тверджень апелянта заперечив та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити окремо суду пояснивши, що 08.02.2013 року вона виявила помилку у оскаржуваній постанові та керуючись приписами ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" самостійно її і виправила, про що винесла постанову "Про виправлення описки" ( а.с.29).

Крім того, разом із постановою про виправлення описки, відповідач надала позивачу новий строк для добровільного виконання рішення суду, про що повідомила позивача листом від 08.02.2013 року № 1027/2.1-28/7.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.01.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Мельник Т.П. відкрито виконавче провадження ВП №36285165 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №2-а-40/10/0270 від 24.12.2012 року.

Відповідно до резолютивної частин рішення у даній справі, Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2009 року по 30.12.2010 рік (а.с.24).

При цьому, державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження, було допущено помилку та не правильно зазначено період стягнення, а саме "за період з 31.12.2009 року по 30.12.2012 рік", тоді як потрібно "за період з 31.12.2009 року по 30.12.2010 рік.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, Вінницька ОДПІ оскаржила їх до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог податкового органу, а відтак відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 3 ст. 83 вказаного Закону встановлено що, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Як свідчать пояснення представника відповідача, допущена помилка під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є саме технічною, оскільки друкарська, арифметична та граматична помилки відповідно до загальних юридичний термінів являються технічною помилкою.

В свою чергу, як досліджено з матеріалів справи, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №36285165 від 31.01.2013 року не суперечить вимогам чинного законодавства, а державним виконавцем у постанові фактично було допущено технічну помилку, яка, на час розгляду справи судом першої інстанції, виправлена.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що державний виконавець діяв у відповідності до зазначених вище критеріїв, а отже у суду відсутні підстави для скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №36285165 від 31.01.2013 року.

При цьому судова колегія не бере до уваги посилання апелянта щодо можливих негативних наслідків, пов'язані із несвоєчасним виконанням рішення суду, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Одночасно надаючи правову оцінку твердженням апелянта, судова колегія зауважує, що за змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню.

У даному випадку, підставою для звернення скаржника до суду слугувало порушення відповідачем п.4 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", проте зазначене порушення було усунуто у спосіб, передбачений п.3 ст. 89 цього ж Закону.

Таким чином, на думку судової колегії, скаржник мотивуючи свої апеляційні вимоги посилається на обставини, які можливо матимуть місце в подальшому, водночас відповідно до приписів п.2 ст.2 КАС України, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, тобто рішення чи дії ( бездіяльність), які вже існують на час розгляду справи судом.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 квітня 2013 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сторчак В. Ю.