Рішення № 31019213, 30.04.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №2012/8944/2012

2/639/510/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04 .2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Шиянової Л.О.,

при секретарі - Шевченко А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №872.70009 від 15.10.2008 року,

ВСТАНОВИВ;

У лютому 2011 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Плюс Банк» (на даний час найменування змінено на ПАТ «Ідея Банк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №872.70009 в сумі 95943, 73 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2008 року між ВАТ «Плюс Банк», який перейменовано у ПАТ «Ідея Банк» та гр.. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 872.70009 від 15.10.2008 року. ОСОБА_4 з кредитним договором відповідачу було надано кредит для придбання транспортного засобу в сумі 10893, 00 USD та інше, зі сплатою 15% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця, 15 числа кожного календарного місяця, в розмірах, визначених додатком №1 до кредитного договору від 15.10.2008 року. В забезпечення виконання кредитного договору від 15.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого відповідач передав у заставу ПАТ «Плюс Банк» придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб ВАЗ 111830 (легковий седан-В) зеленого кольору , 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2. ОСОБА_4 п.1.2. договору застави транспортного засобу оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 55400,00 грн. Відповідно до п.6.3.1 ОСОБА_5 має право вимагати від позичальника (відповідача по справі), дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій - за своїм розсудом у випадку прострочення платежу оплати чергового ануїтетного платежу (його частини) більш ніж на 30 днів. За весь час дії кредитного договору відповідач систематично не сплачував кредит та проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим йому було надіслано банком листи-повідомлення про відкликання кредиту з вимогою погашення боргу, які боржник залишив без відповіді і задоволення. Станом на 02.02.2011 року основна сума боргу відповідача за кредитним договором становить: 9650,22 USD - кредит, 1814,66 USD - проценти та плата за кредитне обслуговування, та 1130,00 USD - віндикаційні витрати. Крім цього, згідно п.6.1 кредитного договору відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сума якої станом на 02.02.2011 року становить 474,14 USD. В цілому сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 02.02.2011 року становить 11939,02 USD (9650,22 + 1814,66 +474,14 = 11939,02), що в еквіваленті за курсом НБУ на 02.02.2011 року (7.9415 грн. за 1 USD) становить 94813,72 та 1130,00 грн. віндикаційні витрати (76637,22 +14411,12 +3765,38+1130,00) = 95943,73 грн.

Відповідач не виконав зобов'язання у встановлений кредитним договором строк і прострочив погашення кредиту та сплату процентів, у зв'язку з чим вони вимушені звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, звернулася до суду із зустрічним позовом, який ухвалою суду від 30.05.2012 року залишено без розгляду.

Заочним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2012 року позов банку було задоволено у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у жовтні 2012 року звернулася до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення та його скасування.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 16 жовтня 2012 року вказане заочне рішення суду від 30 травня 2012 року було скасовано та призначено до нового розгляду.

Представник позивача у судове засідання жодного разу не зявився, неодноразово повідомлявся про день та час слухання справи належним чином, на його адресу направлялися заперечення відповідача, але представник відповідача надіслав до суду клопотання за №12.2-6/9649 від 15.11.2012 року, в якій просив залишити заочне рішення без змін, в подальшому, до закінчення розгляду справи по суті, проводити засідання без його участі, прийняте рішення направити на адресу банку.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові запереченням на позов. В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_2 зазначила, що позов ПАТ «Ідея Банк» (ОСОБА_5) до неї, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором №872.70009 від 15.10.2008р.в сумі 95943, 73 грн. є незаконним, не обґрунтованим та не підлягає задоволенню. В своїх запереченнях вона вказала, що у своєму позові Позивач не зазначив:

по-перше, аванс від 13.10.08 року ТОВ «Даймір Авто» у розмірі 4825 грн. за автомобіль ВАЗ-11183, про що є квитанція (додається);

по-друге : що вона внесла 14.10.2008 р. перший внесок за придбаний автомобіль у розмірі 6925 грн., (лист ТОВ «Даймір Авто» №66 від 14.10.2008 р. додається).

Далі відповідач посилається на слідуючи обставини: авансовий платіж та перший внесок 4825+6925 = 11750 грн. складав $ 2350 доларів США (один долар США дорівнював на той час 5,0 грн. за ставкою НБУ), але це не зазначено ніде в документах позивача, а ні в позові. ОСОБА_2 вказала на те, що після сплати авансового платежу та першого внеску розмір кредиту повинен був складати 8343 в доларах США (10893-2350=8343), що дорівнює 41715 грн., але це також ніде не зазначено ні в документах на кредит ні в позові Позивача.

Відповідач також вказала, що згідно квитанцій про сплату грошей по кредитному договору 872.70009 від 15.10.2008 р., які є письмовим доказом по справі , за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік нею сплачено 38470,00 грн., а всього вона сплатила банку 50.220 грн. (4825+6925+38470) грн..

Позивач не вказав суму кредитного договору в гривнях, як витікає з умов договору, сума указана тільки в доларах США у розмірі $ 10893, з чим не може погодитися відповідач виходячи з вищевикладеного.

ОСОБА_2 сплачувала кредит та проценти за кредитом у гривнях.

ОСОБА_4 від 05 січня 2009 року дооцінки майна, що перебуває в заставі ВАТ «Плюс Банк», який був складений між банком та ОСОБА_2 , оціночна вартість станом на 05.01.2009 року була зазначена у розмірі 85481,92 грн., а попередня оціночна вартість 55400 грн.

Позивач оцінив автомобіль на час кредитування у розмірі 55400 грн., але існує довідка-рахунок, яку надали органи ДАЇ у Харкові 13.10.2008 року, в якій зазначена вартість автомобіля 43583,33 грн., ПДВ 20% - 8716,67 грн., а всього 52300 грн.

Таким чином, різниця між двома документами про вартість автомобіля на момент кредитування дорівнює 3100 грн. (55400 52300 = 3100 грн.) , яка ніде не зазначена у позивача в документах.

Відповідач стверджує, що також сплатила Банку 3100 грн. 08.08.2012 року і просить зарахувати зазначену суму до сплаченої за кредитним договором.

08.08.2012 року начальник відділу судової віндикації листом №122-5/1822 «Idea Bank» повідомив начальника ВРЕР №2 ГУМВСУ у Харкові, що транспортний засіб марки ВАЗ 111830 є вільним від застави та послався на той факт, що ОСОБА_2 частково погасила прострочену заборгованість за кредитним договором.

На підставі звільнення від застави транспортний засіб марки та моделі: ВАЗ 111830 рік випуску 2008, 27.09.2012 року нею ,ОСОБА_2, за довіреністю на імя ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Харківської області ОСОБА_7 строком до 27.09.2015 року надано право розпоряджатися від її імені транспортним засобом, укладати договір купівлі-продажу, одержувати гроші, а одержані від продажу гроші направити на погашення заборгованості за кредитним договором №872.70009 від 15.10.2008 року, що підтверджує виконання нею умов договору.

27.09.2012 року ОСОБА_2 за вказаною довіреністю був переданий авто ВАЗ 111830 представнику Банка ОСОБА_6 про що існує акт прийому-передачі майна від 27.09.2012 р., а саме автомобіля придбаного нею, ОСОБА_2, за рахунок коштів згідно кредитного договору. ОСОБА_6, який діяв на підставі доручення №122-3/4189 від 27.08.2012 року, разом з автомобілем забрав техпаспорт АСХ 147905 та поліс №АВ/487795 від 27.07.2012 року. На прохання ОСОБА_2 провести оцінку зазначеного автомобіля на момент складання акту прийому-передачі представником Банку було відмовлено. За ініціативою ОСОБА_6 автомобіль не був оцінений на момент передачі, але за підписами сторін та згодою сторін був складений акт прийому-передачі майна, а саме автомобіля НОМЕР_3. В акті прийому-передачі було зазначено, що автомобіль знаходиться в робочому стані, що також є доказом на підтвердження виконання нею умов договору. Для встановлення ринкової ціни автомобіля ВАЗ 11830 2008 року випуску спеціалістом з оцінки технічного стану автомобіля був зроблений висновок, що ринкова оцінка на момент передачі 27.09.2012 року ОСОБА_2 за вказаною довіреністю авто ВАЗ 111830 представнику Банку - ОСОБА_6 складала 35000 грн., що також має значення для справи і є доказом на підтвердження виконання нею умов договору.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що у неї Банком забрано автомобіль, який був у робочому стані на момент передачі 27.09.2012 року нею за вказаною довіреністю авто ВАЗ 111830 представнику Банку - ОСОБА_6, та коштував 35 000 грн.; нею сплачено Банку по договору кредитування разом з авансом та першим внеском 50 220 грн., також нею було сплачено суму 3 100 грн. дооцінка за автомобіль. Таким чином, нею сплачена сума 88320 грн. в рахунок виконання умов договору кредитування.

ОСОБА_2 вважає, що Позивач не надав суду належні докази, на підставі яких, він вимагає стягнути з неї за кредитним договором №872.70009, суму боргу у розмірі 95943,73 грн., що є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання з'явилися , підтримали свої заперечення та на їх підставі позов визнали частково на суму 7623,73 грн., в останній частині позовних вимог просили відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

15.10.2008 року між ВАТ «Плюс Банк», який перейменовано у ПАТ «Ідеа Банк» та гр.. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 872.70009 від 15.10.2008 року.

ОСОБА_4 з кредитним договором відповідачу було надано кредит для придбання транспортного засобу в сумі 10893, 00 USD та інше, зі сплатою 15% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця, 15 числа кожного календарного місяця, в розмірах, визначених додатком №1 до кредитного договору від 15.10.2008 року. В забезпечення виконання кредитного договору від 15.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого відповідач передав у заставу ПАТ «Ідеа Банк» придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб ВАЗ 111830 (легковий седан-В) зеленого кольору , 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2. ОСОБА_4 п.1.2. договору застави транспортного засобу оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі не 55400,00 грн., а 52300,00 відповідно довідки-рахунка, яку надали органи ДАЇ у м. Харкові 13.10.2008р.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про призначення та проведення судової автотоварознавчої експертизи на підставі акту прийому-передачі від 27.09.2012 р авто ВАЗ 111830 представнику ПАТ «Ідеа Банк» ОСОБА_6 , в якому зазначено, що автомобіль знаходиться в робочому стані.

По справі була проведена судова автотоварознавча експертиза, яка була проведена судовим експертом ТОВ «Експерт клас» ОСОБА_8, який діяв на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України №409 від 29.05.2007 р. (дійсне по 28.05.2013 р.) за спеціальністю 12.2 «Автотоварознавча експертиза».

В експертизі зазначено, що ринкова вартість автомобіля, який знаходився у робочому стані 27.09.2012р., марки ВАЗ 111830, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2 складає без огляду, 35000,00 грн. виходячи з опису, технічного стану, який зроблено у зазначеному акту прийому-передачі і підписаному двома сторонами .

Суд також приймає до уваги доводи наведені відповідачем ОСОБА_2 згідно запереченням на позов, а саме, що вона сплатила банку в рахунок виконання договору кредитування 88320,00 грн., також сплатила Банку 3100 грн. 08.08.2012 року що підтверджено належними письмовими доказами, а тому погоджується з ними.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання , забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення , включаючи сплату процентів, неустойки,відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання.

Також судом встановлено, що 08.08.2012 року начальник відділу судової віндикації листом №122-5/1822 «Idea Bank» повідомив начальника ВРЕР №2 ГУМВСУ у Харкові, що транспортний засіб марки ВАЗ 111830 є вільним від застави.

На підставі звільнення від застави, транспортний засіб марки та моделі: ВАЗ 111830 рік випуску 2008, 27.09.2012 року ОСОБА_2 за довіреністю, виданій на ім,я ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Харківської області ОСОБА_7 строком до 27.09.2015 року надано право розпоряджатися від її імені транспортним засобом, укладати договір купівлі-продажу, одержувати гроші, а одержані від продажу гроші направити на погашення заборгованості за кредитним договором №872.70009 від 15.10.2008 року, що підтверджує виконання відповідачем умов договору. 27.09.2012 року ОСОБА_2 за вказаною довіреністю був переданий авто ВАЗ 111830 представнику Банка ОСОБА_6 про що існує акт прийому-передачі майна від 27.09.2012 р., а саме автомобіля придбаного ОСОБА_2 за рахунок коштів згідно кредитного договору. ОСОБА_6, який діяв на підставі доручення №122-3/4189 від 27.08.2012 року разом з автомобілем забрав техпаспорт АСХ 147905 та поліс №АВ/487795 від 27.07.2012 року. На прохання ОСОБА_2 провести оцінку зазначеного автомобіля на момент складання акту прийому-передачі представником Банку було відмовлено. За ініціативою ОСОБА_6 автомобіль не був оцінений на момент передачі, але за підписами сторін та згодою сторін був складений акт прийому-передачі майна, а саме автомобіля НОМЕР_3. В акті прийому-передачі було зазначено, що автомобіль знаходиться в робочому стані, що також є доказом на підтвердження виконання нею умов договору. Для встановлення ринкової ціни автомобіля ВАЗ 11830 2008 року випуску спеціалістом з оцінки технічного стану автомобіля був зроблений висновок, що ринкова оцінка на момент передачі 27.09.2012 року ОСОБА_2 за вказаною довіреністю авто ВАЗ 111830 представнику Банку - ОСОБА_6 складала 35000 грн., що також має значення для справи і є доказом на підтвердження виконання нею умов договору. Таким чином, суд вважає,що у ОСОБА_2 Банком забрано автомобіль, який був у робочому стані на момент передачі 27.09.2012 року нею за вказаною довіреністю авто ВАЗ 111830 представнику Банку - ОСОБА_6, та коштував 35 000 грн.; також нею сплачено Банку по договору кредитування разом з авансом та першим внеском 50 220 грн. та сплачено суму 3 100 грн. дооцінка за автомобіль. Таким чином , в рахунок виконання умов договору кредитування відповідачем сплачена сума 88320 грн.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини , на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,встановлених ст.61 цього Кодексу.

Суд вважає, що при повторному розгляду справи з урахуванням нових обставин та з урахуванням повернення автомобіля, позивач не надав суду належні докази, на підставі яких, він вимагає стягнути з ОСОБА_2 за кредитним договором №872.70009, суму боргу у розмірі 95943,73 грн., а тому первісні вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Суд бере до уваги, що відповідач сплатила банку авансовий платіж, перший та інші внески, а також суму 3100, що складає 53.320грн. (4825+6925+38470+3100), та повернула предмет застави - автомобіль вартістю 35000 грн. Таким чином, ОСОБА_2 розрахувалася з банком по кредитному договору на загальну суму 88320 грн.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення , включаючи сплату процентів, неустойки,відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання.

Вважаючи, що позовні вимоги банку ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 складають 95943,73 грн. та що автомобіль ВАЗ 111830, який був предметом застави, був переданий без оцінки та його вартість складає згідно експертної оцінки 35000 грн. з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума 7623,73, яка залишилася не погашеною, (95943,73-88320=7623,73).

Таким чином, суд вважає доцільним задовольнити позов банку «Ідея Банк» в сумі 7623,73 грн., в останній частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 7,10,11,58,60,88,169,208,209,212-215 ЦПК України; ст.ст.526,527,589 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №872.70009 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Івано-Франківськ, вул. Валова, 11, МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819, рахунок № 29090500033016 у ПАТ «Ідея Банк») заборгованість за кредитним договором №872.70009 від 15.10.2008 року у розмірі 7623 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 73коп. ; витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 ( двісті двадцять девять) гривень 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Шиянова Л.О.