Постанова № 31017786, 24.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Справа №827/580/13-а11 год. 50 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача - Анохіна О.М., представника відповідача - Коваленко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі про визнання дій неправомірними (незаконними), визнання постанови недійсною, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року громадська організація "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі про визнання неправомірними (незаконними) дій інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі щодо винесення постанови від 12 лютого 2013 року № 109-201/Ю, визнання недійсною постанови від 12 лютого 2013 року № 109-201/Ю про накладення штрафу у розмірі 11 470 гривень 00 копійок у відношення громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправними діями відповідача були порушені права та законні інтереси позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2010 року на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 11 листопада 2010 року, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі проведено позапланову перевірку громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха стосовно дотримання вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У ході перевірки встановлено порушення: будівництво господарських будівель без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі на будівельні роботи та без затвердженого проекту.

За результатами перевірки складено протокол про правопорушення позивача у сфері містобудівництва та накладено на позивача штраф у розмірі 850 гривень 00 копійок. Керівник позивача повністю визнав вину та сплатив штраф у повному обсязі 22 грудня 2010 року, квитанція № 2371480.

Крім того, керівником громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі було надано пояснювальну записку, зі змісту якої вбачається, що керівник організації погоджується та підтверджує порушення в частині початку виконання будівельних робіт на будівництво господарських будівель без дозвільних документів та відсутністю необхідних документів.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі складено протокол та накладено на позивача штраф у розмірі 285 гривень 00 копійок.

Керівник позивача визнав вину та сплатив штраф у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 22 грудня 2010 року № 2371475.

24 лютого 2011 року до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі надійшло повідомлення від громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл на будівництво жилого будинку на земельній ділянці № 63 в садівницькому товаристві "Будівельник СУ-432" (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 188580 з цільовим призначенням - ведення підсобного сільського господарства) за вх. № 7/27-546.

29 серпня 2011 року провідним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі Прихожановим Ю.В. складено припис про зупинення будівельних робіт, надання дозвільної документації до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі на початок виконання будівельних робіт, документи вводу в експлуатацію об'єкта будівництва, проектну документацію, документи, які підтверджують проведення авторського та технічного нагляду у термін до 29 вересня 2011 року, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та добровільно знести господарські будови у термін до 29 жовтня 2011 року.

17 жовтня 2012 року на підставі наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 23 липня 2012 року № 29, направлення на проведення позапланової перевірки від 17 жовтня 2012 року № 470, депутатського звернення Колота A.B. від 08 жовтня 2012 року № 7/27-6113 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі проведено позапланову перевірку об'єкта містобудування - будівництво будівель в садівницькому товаристві "Будівельник СУ-432", ділянка № 63 у місті Севастополі щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 17 жовтня 2012 року № 443/ю.

01 лютого 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі проведено позапланову перевірку громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха стосовно дотримання вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (акт перевірки № 174-201/ю) в частині виконання вимог припису від 29 серпня 2011 року.

Припис від 29 серпня 2011 року позивачем не виконано. Повідомлення або декларацію про початок виконання будівельних робіт на будівництво господарських будівель до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі не надано, господарські будівлі добровільно не знесені.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01 лютого 2013 року № 95-201/Ю та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 01 лютого 2013 року № 91-201/Ю.

Також за результатами зазначеної перевірки, 12 лютого 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі винесено постанову про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 109-201/Ю у розмірі 11 470 гривень 00 копійок.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Будь-якого дозвільного документу на будівництво господарських будівель громадської організації "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі не реєструвалось та не видавалось.

Посилання представника позивача на повідомлення про початок виконання будівельних робіт - будівництво житлового будинку, на які не вимагається дозвіл, як на дозвільний документ на будівництво у тому числі і господарських будівель, як єдиний комплекс, не може бути взято до уваги судом у зв'язку з наступним.

У зазначеному повідомленні від 24 лютого 2013 року повідомляється про початок будівельних робіт - будівництво житлового будинку на ділянці № 63 в СТ "Будівельник СУ-432", 266 м2. Згідно з наданими архітектурно-будівельними рішеннями 266 м2 - це площа саме житлового будинку, а не господарської будівлі, яка, на думку представника позивача, є невід'ємною частиною цього житлового будинку, та площа якої становить - 114, 6 м2.

Тобто, позивачем на вказаній земельній ділянці здійснюється будівництво двох окремих будівель загальною площею 380, 6 м2, у той час як повідомлення про початок виконання будівельних робіт стосується лише житлового будинку, площа якого становить 266 м2.

Отже, судом встановлено, що позивачем розпочато будівництво господарських будівель на ділянці № 63 в СТ "Будівельник СУ-432" без будь-якого дозвільного документу. Архітектурно-будівельні рішення, технічні паспорти, звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, висновок експертизи не є тими документами, які надають право на початок будівельних робіт.

Стосовно посилання позивача на те, що висновок інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, що земельна ділянка використовується не за її цільовим призначенням є необґрунтованим, слід зазначити наступне.

Як вбачається зі статутних та реєстраційних документів громадською організацією "Севастопольський міський центр дитячої творчості "Уріель" ім. М.К. Реріха, а також пояснень представника позивача, зазначена юридична особа не є сільськогосподарським підприємством або фермерським господарством.

Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 37 Земельного кодексу України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

У державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 188580, цільове призначення земельної ділянки, на якій позивач здійснює будівництво, визначене саме як "ведення підсобного сільського господарства".

Фактично підсобне сільське господарство утворюється підприємством, установою або організацією з метою виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення своїх працівників продуктами харчування.

Стаття 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначає, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Тобто, діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства не належить до підприємницької діяльності, хоча її результатом і є отримання прибутку, та вона ведеться виключно фізичними особами.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштовувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Крім того, відповідно до статті 5 Закону України "Про фермерське господарство" громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" зазначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, на земельних ділянках особистих селянських господарств не забороняється зведення житлових будинків, господарських будівель та споруд, однак ці забудови мають використовуватися для ведення особистого селянського господарства, а не для інших цілей.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до частини шостої статті 2 цього Закону суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні відповідачем доведено суду правомірність оскаржуваної постанови та застосування до позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльност, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

29 квітня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко