КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2013 р. Справа№ 910/4160/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондес Л.О.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідачів: 1. Андрощук Є.К. - представник, дов. № 334-ню від 01.02.2013;
2. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 07.03.2013 за № 910/4160/13 (суддя Мельник С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна"
про стягнення 1 978,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 № 910/4160/13 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивач в порушення п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України, не розподілив вимоги щодо кожного з відповідачів окремо, а відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 № 910/4160/13 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права; прийняти справу до провадження та винести рішення, яким стягнути із залізниці та вантажовідправника на користь позивача, пропорційно ступеня їх вини, вартість недостачі в розмірі 1 978,00 грн., 1 750,50 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 573,50 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що недостача вугілля виникла як з вини перевізника, так і вантажовідправника; при винесенні ухвали, судом першої інстанції детально не зроблено розгляд позовної заяви та не досліджено усіх доданих доказів, що порушує право позивача на захист та ставить під сумнів всебічний розгляд справи та рівність сторін перед законом і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" на користь позивача, пропорційно ступеня їх вини, вартість недостачі в розмірі 1 978,00 грн., 1 720,50 грн. судового збору.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Місцевий господарський суд, повертаючи позовну заяву позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, відзначив, що позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідачів 1 978,00 грн. пропорційно ступеня їх вини, вартість недостачі товару та сплачену суму судового збору, не розподіляючи вимоги щодо кожного з відповідачів окремо.
Апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність процесуальних підстав для повернення позивачу позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, в позовній заяві вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також позивачем в тексті позову наведений розрахунок понаднормативної нестачі та загальної суми недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто.
Статтею 43 ГПК передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки на стадії прийняття позовної заяви суд не досліджує та не встановлює наявність чи відсутність певних фактів, тобто не розглядає спір по суті, питання про ступінь вини відповідачів та наявність у позивача збитків, пов'язаних з недостачею, в тому числі, встановлення належного розміру збитків, які підлягають стягненню, вирішується судом за результатами вирішення спору та прийняття відповідного рішення. Позивач належним чином обґрунтував позовну заяву та зазначив обставини, в силу яких він вважає, що відповідачі мають відшкодувати вартість недостачі, при цьому, надавши обґрунтований розрахунок даної недостачі. Встановлення винних осіб у заподіяних збитках, наявність збитків, а відповідно, розміру цих збитків, що визначається залежно від обставин, що мають істотне значення, віднесено виключно до компетенції суду, а відтак суд першої інстанції не мав права повертати позовну заяву позивачу без розгляду з підстав ненадання розрахунку стягуваної суми щодо кожного з відповідачів окремо.
Принагідно слід вказати, що у позовній заяві позивачем на підставі ст. 38 ГПК України порушено клопотання перед господарським судом про витребування у перевізника актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№ 26556, 26562 від 28.08.2012.
Дослідження та оцінка згаданих документів також істотно вплине на встановлення винних осіб у виникненні нестачі вантажу.
Враховуючи те, що позивачем додержані вимоги статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви, а судом першої інстанції за відсутності правових підстав повернуто позовні матеріали позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 № 910/4160/13 слід скасувати, а позовну заяву та додані до неї документи направити на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Нормами ГПК України не наділено апеляційний господарський суд правом, у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви, приймати справу до свого провадження та приймати рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду першої інстанції та передачі справи на розгляд Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 за № 910/4160/13 скасувати повністю.
3. Справу № 910/4160/13 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Кондес Л.О.
Рябуха В.І.
Судове рішення № 31016434, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 29.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/4160/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: