Ухвала суду № 31014259, 18.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 820/643/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/643/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі по тексту - ПАТ "Харківгаз", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - СДПІ ВПП у м.Харкові, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2012 року за №№ 0000520047, 0000530047.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/643/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення рішення від 15.10.2012 року № 0000520047, № 0000530047.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права (ст.ст.7, 9, 11, 86, 159 КАС України), просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/643/13-а та прийняти нове нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована не наданням належної оцінки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови матеріалам актів перевірок контрагентів позивача, якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, порушення ч.1,5 ст.203, 215, п.1. ст.216, ст.228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення ними по правочинах здійснених із постачальниками та покупцями, та відсутністю документів щодо транспортування продукції від постачальників до ПАТ "Харківгаз" у спірних правовідносинах. Вважає, що оскаржувані рішення СДПІ ВПП у м.Харкові є законними, обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, ПАТ "Харківгаз" пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльність якого згідно довідки статистики є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, торгівля газом, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонерів, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (т.2, а.с.31).

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 29.08.2012 року по 18.09.2012 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 1 квартал 2012 року та податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ «AZ-Харків», ТОВ «Пожежно-технічне підприємство «Брандмайстер», ТОВ «ХЕСК», ТОВ «Спецремавтоматика», ПП «Баварія Ф», ПП «Експерсавтолюкс», ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.09.2012 року № 429/47-0/03359500, яким зафіксовано порушення ПАТ "Харківгаз" п.198.1,198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12895,0 грн.; пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого завищено витрати за 2-4 квартал 2011 року на суму 23156,00 грн. та за 1 квартал 2012 року на суму 30654,00 грн. (т.1 а.с.13-117).

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем 15.10.2012 року винесені податкові повідомлення-рішення : № 0000520047, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17842,50 грн., в т.ч. основний платіж - 12895,00 грн. та штрафні санкції - 4947,50 грн. та №0000530047, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 14981,50 грн., в тому числі основний платіж - 11763,00 грн., штрафні санкції - 3218,50 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався правом адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень - рішень відповідно до приписів ст.56 ПК України шляхом подання скарг до ДПС у Харківській області та ДПС України. За результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентами за спірний період та як наслідок відсутності підстав для збільшення ПАТ "Харківгаз" грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 17842,50 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств на суму 14981,50 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для відображення в акті порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1,198.3 ст.198 ПК України та винесення спірних податкових повідомлень -рішень, ч. 1 ст. ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України, слугувало твердження відповідача про недотримання позивачем обов'язкових умов щодо виникнення такого права - виникнення об'єкта оподаткування у контрагентів КП «Харківгаз». Даний висновок зроблений відповідачем виходячи з матеріалів перевірок ТОВ «АZ-Харків», ТОВ «Пожежно-технічне підприємство «Брандмайстер», ТОВ «ХЕСК», ТОВ «Спецремавтоматика», ПП «Баварія Ф», ПП «Експресатолюкс», ФО-П ОСОБА_1, з огляду на які відповідач вважає, що податкові накладні, виписані вказаними суб'єктами господарювання, не є підставою для формування податкового кредиту ПАТ "Харківгаз". Також стверджує про те, що у контрагентів позивача були відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (управлінський або технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що є підставою для висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат за спірний період.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження СДПІ ВПП у м.Харкові помилковими, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для висновку про завищення позивачем витрат за 2-4 квартал 2011р. на суму 23156 грн., 1 квартал 2012р. на суму 30654 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 12895 грн., з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що підстави та порядок формування позивачем валових витрат за 2-4 квартал 2011р. та податкового кредиту за червень, липень, серпень, вересень, грудень 2011 року, січень 2012 року регламентовано Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Виходячи зі змісту п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності регламентовано положеннями п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами статті 138 Податкового кодексу України визначено склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

При цьому, за змістом п.14.1.228 ст. 14, п.138.4, 138.6 ст.138, ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Вказаній нормі права кореспондують положенням підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу, за якими не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податків на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат є реально вчинені господарські операції з придбання товарів та послуг із метою використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, за наявності належно оформлених податкових накладних та первинних документів.

Отже, будь - які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ПАТ «Харківгаз» (Покупець) та ПП «Експресавтолюкс» (Постачальник) укладено договір поставки №19 від 05.01.2011 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити запчастини для автомобільного транспорту Дергачівської філії (т.1, а.с.63, 64).

В межах виконання умов вищенаведеного договору, ПП «Експресавтолюкс» здійснило поставку товару відповідно до виписаного рахунку-фактури від 02.09.2011р. № 618 на загальну суму - 2909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 484,83 грн. (т.1 а.с.65), що підтверджується відповідною видатковою накладною № 567 від 20.09.2011 року (т.1 а.с. 71, 72).

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 13.09.2011 року № 3579 (т.1 а.с.66).

Колегією суддів встановлено, що за правилом «першої події» на суму оплаченого товару, ПП «Експресавтолюкс» видало ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлену податкову накладну № 54 від 13.09.2011 року на загальну суму 2909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 484,83 грн. (т.1 а.с.70).

Товар було отримано працівником позивача, що підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей (т.1 а.с.73).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей з урахуванням умов договору (покупець одержує товар зі складу постачальника) здійснювалось позивачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією подорожнього листа службового автомобіля ПАТ «Харківгаз» (т.1 а.с.74).

Оприбуткування придбаного у ПП «Експресавтолюкс» товару підтверджується наявною в матеріалах копією приймального акту № 801/567 від 20.09.2011р. (т.1 а.с.75).

В подальшому придбані автозапчастини були використані позивачем у власній господарській діяльності для ремонту службового автомобіля, що підтверджується актами списання (т.1 а.с.79-85).

Також, між ПАТ «Харківгаз» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) укладено договір поставки № 27 від 25.01.2013 року, за умовами якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити запчастини для автотранспорту (т.1, а.с.87).

На виконання умов вищенаведеного договору, ФОП ОСОБА_1 здійснив поставку товару відповідно до виписаного рахунку-фактури № И00000515 від 27.12.2011 року на загальну суму - 1048,00 грн., у т.ч. ПДВ - 174,67 грн. (т.1 а.с.93), що підтверджується відповідною видатковою накладною 16.01.2012 року № И0000007 (т.1 а.с. 95).

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 151 від 05.01.2012 року (т.1 а.с.94).

За правилом «першої події» на суму оплаченого товару, ФОП ОСОБА_1 видав ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлену податкову накладну № 3 від 05.01.2012 на загальну суму 1048,00 грн., у т.ч. ПДВ - 174,67 грн. (т.1 а.с.92).

Товар було отримано працівником позивача, що підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей (т.1 а.с.98).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей з урахуванням умов договору (покупець одержує товар зі складу постачальника) здійснювалось позивачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією подорожнього листа службового автомобіля ПАТ «Харківгаз» (т.1 а.с.97).

Оприбуткування придбаного у ФОП ОСОБА_1 товару підтверджується наявною в матеріалах копією прибуткового ордеру № 7 від 16.01.2012р. (т.1 а.с.96).

В подальшому придбані автозапчастини були використані позивачем у власній господарській діяльності для ремонту службового автомобіля, що підтверджується актами списання (т.1 а.с.99-101).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Баварія-Ф» на підставі виписаного рахунку-фактури від 22.11.2011 року № СФ -2211 (т.1 а.с.102) та сплати коштів з боку ПАТ «Харківгаз» (платіжне доручення від 01.12.2011 року № 758, т.1 а.с.103) поставило позивачу товар (для проведення ремонтних робіт, а саме: кран радіаторний з термоголовою, муфта РН), що підтверджується відповідною видатковою накладною № РН -0512-05 від 05.12.2011 року на загальну суму - 652 грн., у т.ч. ПДВ - 108,72 грн. (т.1 а.с. 106).

За на суму оплаченого товару, ПП «Баварія-Ф» видало ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлену податкову накладну № 8 від 01.12.2011 року на загальну суму 652 грн., у т.ч. ПДВ - 108,72 грн. (т.1 а.с.104).

Товар було отримано працівником позивача, що підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей (т.1 а.с.105, 110).

Перевезення ТМЦ здійснювалось позивачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією подорожнього листа службового автомобіля ПАТ «Харківгаз» (т.1 а.с.107).

В подальшому придбані автозапчастини були використані позивачем у власній господарській діяльності для ремонту службового автомобіля, що підтверджується накладною та актом списання (т.1 а.с.108, 109).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно рахунку-фактури № 1705 від 28.11.2011 р. (т.1 а.с. 111), виставленого ТОВ «AZ-Харків» та сплаченого ПАТ «Харківгаз» на користь ТОВ, що знайшло своє відображення у звіті про дебетові та кредитові операції по рахунку 26002060384761 (т.1 а.с. 113, 114.), позивачу поставлено ТМЦ - акумулятор для фотоапарату GP 270ААНС-ОС 8507400000, що підтверджується видатковою накладною № 000-001508 від 15.12.2011 р. на загальну суму - 174 грн., у т.ч. ПДВ - 29 грн. (т.1 а.с.116) та накладною № 12965/12965 від 26.12.2011 р. (т.1 а.с.117, т.2 а.с.62, 63).

За правилом «першої події» на суму оплаченого товару, ТОВ «AZ-Харків» видало ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлену податкову накладну № 47 від 08.12.2011 на загальну суму 174 грн., у т.ч. ПДВ - 29 грн. (т.1 а.с.92).

Автотранспортний перевізник не залучався, оскільки товар невеликого розміру та об'єму.

Товар був отриманий працівником ПАТ «Харківгаз» на підставі виданої довіреності, що підтверджується витягом з журналу довіреностей використаний у власній діяльності, а саме для застосування в фотоапараті з метою фіксування нещасних випадків (т.2 а.с.61).

Оприбуткування придбаного у ТОВ «AZ-Харків» товару підтверджується наявною в матеріалах копією акту списання (т.1 а.с.119).

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «ПТП «Брандмайсгер» колегією суддів встановлено наступне.

Так, на підставі рахунків-фактур № БР-0000437 від 05.07.2011 р. на суму 1195,02 грн., № БР-0000406 від 22.06.2011 р. на суму 2464,56 грн., № БР-000515 від 02.08.2011 р. на суму 1034,46 грн., № БР-0000594 від 22 08.2011 р. на суму 3965,70 грн., № БР-0000621 від 05.09.2011 р. на суму 3638,58 грн., від 28.07.2011 на суму 6165,72 грн. та № БР-0000646 від 12.09.2011 р. на суму 4419,84 грн. (т.1 а.с.120, 125, 130, 138, 143, 149, 157), виписаних TOB «ПТП «Брандмайсгер», як постачальником робіт на адресу покупця - ПАТ «Харківгаз», та відповідно сплачених останнім згідно з банківськими виписками (т.1 а.с.121, 126, 127, 131, 136, 137, 139, 144, 148, 153, 154, 158, 159, було проведено роботи по перезарядці вогнегасників.

Фактичне виконання робіт «ПТП «Брандмайсгер» та використання їх позивачем у власній господарській діяльності підтверджується актами здачі- прийняття робіт № БР-0000485 від 25.08.2011р. № БР-0000454 від 11.08.2011 р., № БР -0000406 від 09.08.2011 р., № БР-0000489 від 30.08.2011 р., № БР-0000512 від 08.09.2011р., № БР- 0000413 від 29.07.2011 р., № БР-0000566 від 29.09.2011 р., копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 122, 128, 132, 140, 145, 150, 160).

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок (т.1 а.с.126, 127, 131, 139, 144, 154, 158).

За правилом «першої події» на суму оплачених робіт «ПТП «Брандмайсгер» видало ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлені податкові накладні від 25.08.2011р. № 76 на загальну суму 1195,02 грн., у т.ч. ПДВ - 199,17 грн., від 11.06.2011р. № 43 на загальну суму 2464,56 грн., у т.ч. ПДВ - 172,41 грн., від 09.08.2011р. № 29 на загальну суму 1034,46 грн., у т.ч. ПДВ - 410,76 грн., від 30.08.2011р. № 81 на загальну суму 3965,70 грн., у т.ч. ПДВ - 660,95 грн., від 08.09.2011р. № 19 на загальну суму 3638,58 грн., у т.ч. ПДВ - 606,43 грн., від 29.07.2011 р. № 76 на загальну суму 6165,72 грн., у т.ч. ПДВ - 1027,62 грн., від 29.09.2011 р. № 77 на загальну суму 4419,84 грн., у т.ч. ПДВ - 736,64 грн. (т.1 а.с.124, 129, 133, 141, 146, 151, 161).

Перевезення ТМЦ здійснювалось позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожніх листів службового автомобіля ПАТ «Харківгаз» від 25.08.2011р., 12.08.2011р., 07.09.2011р., 12.09.2011р., 30.09.2011р., 14.03.2011р., 28.07.2011р. та 30.09.2011р. (т.1 а.с.123, 134, 142, 147, 155, 156, 163-170).

Оприбуткування придбаного у «ПТП «Брандмайсгер» робіт по перезарядці вогнегасників підтверджується наявною в матеріалах копіями прибуткових ордерів № 613/613 від 31.07.2011р., № 818/818 від 30.09.2011р. (т.1 а.с.152, 162).

Дослідивши первинні документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ХЕСК» колегією суддів встановлено наступне.

Так, між ПАТ «Харківгаз» (Покупець) та TOB «ХЕСК» (Постачальник) було укладено договір від 10.06.2011року № ХЕ-056, відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити фітинги та запірну арматуру в асортименті (т.1 а.с.171).

В межах виконання умов вказаного договору, відповідно до виписаних рахунків-фактур від 10.06.2011р № ХЕ-0000147 на загальну суму 12466,66 грн., у т.ч. ПДВ - 1752,66 грн., від 23.06.2011 р. № ХБ -00001 68 на загальну суму 5321,00 грн., у т.ч. ПДВ - 886,83 грн. (т.1 а.с.172, 173) TOB «ХЕСК» здійснило поставку товару на користь позивача, що підтверджується відповідними видатковими накладними № ХЕ-0000108 від 15.06.2011 p., ХЕ-0000128 від 24.06.2011р. (т.1 а.с.177, 180).

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень від 14.06.2011 p. № 1327, від 30.06.2011 p. № 50, від 30.06.2011 №51, які містяться в матеріалах справи № 151 від 05.01.2012 року (т.1 а.с.214-216).

На суму оплаченого товару, за правилом «першої події», TOB «ХЕСК» видало ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлені податкові накладні від 14.06.2011 р. № 14 на загальну суму 12688,66 грн., у т.ч. ПДВ - 2114,78 грн., від 24.06.2011 № 34 на загальну суму 5321,00 грн., у т.ч. ПДВ - 886,83 грн. (т.1 а.с.178, 181).

Товар було отримано працівником позивача, що підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей (т.1 а.с.174, 174).

Оприбуткування придбаного у TOB «ХЕСК» товару та прийом товару на склад підтверджується видатковими накладними та прийомними актами № 1631/1631 від 15.06.2011 p., № 1745/1745 від 24.06.2011р. (т.1 а.с.176, 179).

В подальшому отриманий товар по договору від 10.06.2011 року № ХЕ-056 був використаний в діяльності ПАТ «Харківгаз», а саме для ремонту автомобілів, що підтверджується актами на списання та актами приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, матеріальними звітами, актами виконаних робіт з газифікації (т.1 а.с.182-213).

Матеріалами справи також підтверджено, що згідно видаткових накладних № РН-0000005 від 05.01.2012 р. на загальну суму 3805,00грн., у т.ч. ПДВ - 634,16 грн., № РН-0000002 від 05.01.2012 р. на загальну 4211,00 грн., у т.ч. ПДВ - 701,83 грн., № РН-0000003 від 05.01.2012 р. на загальну 4318,00 грн., у т.ч. ПДВ - 719,67 грн., № PI 1-0000007 від 05.01.2012 р. на загальну суму 3719,00 грн., у т.ч. ПДВ - 619,83 грн., № РН-0000004 від 05.01.2012 р. на загальну суму 3721,00 грн., у т.ч. ПДВ - 620,16 грн., № РН-0000008 від 05.01.2012 р. на загальну суму 2589,00 грн., у т.ч. ПДВ - 431,50 грн., № РН-0000009 від 05.01.2012 р. на загальну суму 2805,00 грн., у т.ч. ПДВ - 467,50 грн., № РН-0000006 від 05.01.2012 на загальну суму 2870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 478,33 грн., № РН-277 від 20.12.2011 р. на загальну суму 2545,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2545,00 грн., №РН-276 від 20.12.2011 р. на загальну суму 2870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 478,33 грн., №РН-275 від 20.12.2011 р. на загальну суму 4680,00 грн., у т.ч. ПДВ - 780,00 грн., № PН-278 від 20.12.2011 р. на загальнку суму3858,00 грн., у т.ч. ПДВ - 643,00 грн., №PН-279 від 20.12.2011р. на суму 2550 грн., у т.ч. ПДВ - 425,00 грн., № PН-280 від 15.12.2011 р. на загальну суму 3441,13 грн., у т.ч. ПДВ - 573,52 грн., (т.1 з.б. а.с.246-250, т.2 з.б. а.с. 1-8), виписаних TOB «Спецревавтоматика», як продавцем, було поставлено на адресу покупця - ПАТ «Харківгаз» автозапчастини для ремонту автомобілів.

Зобов'язання по оплаті вартості товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (т.1 а.с.217-231).

За правилом «першої події» на суму оплаченого товару, TOB «Спецревавтоматика» видано ПАТ «Харківгаз» належним чином оформлені податкові накладні № 8 від 04.01.2012 р. на загальну суму 4318,00 грн., у т.ч. ПДВ - 719,67грн., № 7 від 04.01.2012 р. на загальну суму 4211,00 грн., у т.ч. ПДВ - 701,83 грн., № 6 від 04.01.2012 р. на загальну суму 3805,00 грн., у т.ч. ПДВ - 634,16 грн., від 04.01.2012 № 5 на загальну суму 3721,00 грн., у т.ч. ПДВ - 620,16 грн., від 04.01.2012 р. № 4 на загальну суму 3719,00 грн., у т.ч. ПДВ - 619,83 грн., № 3 від 04.01.2012 р на загальну суму 2870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 478,83 грн., від 04.01.2012 р. № 2 на загальну суму 2805,00 грн., у т.ч. ПДВ - 467,50 грн., від 04.01.2012 р. № 1 на загальну суму 2589,00 грн., у т.ч. ПДВ - 431,50 грн., від 15.12.2012 № 23 на загальну суму 4680,00 грн., у т.ч. ПДВ - 780 грн., від 15.12.2011 р № 22 на загальну суму 3858,00 грн., у т.ч. ПДВ - 643 грн., від 15.12.2011 р. № 21 на загальну суму 3411,13 грн., у т.ч. ПДВ - 573,52 грн., від 15.12.2011 р. № 20 на загальну суму 2550,00 грн., у т.ч. ПДВ - 425 грн., від 15.12.2012 № 19 на загальну суму 2545,00 грн., у т.ч. ПДВ - 424,17 грн., від 14.12.2011 р. № 17 на загальну суму 2870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 478,33 грн. (т.1 а.с.232-245).

Товар було отриманий працівниками позивача на підставі довіреностей, що підтверджується витягом з журналу обліку довіреностей (т.2 а.с.11, 12).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей здійснювалось TOB «Спецревавтоматика», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (т.2 а.с.9-10).

Отримання, прийом та оприбуткування придбаного у TOB «Спецревавтоматика» товару підтверджується видатковими накладними та прийомними актами № 41/41 від 05.01.2012, № 40/40 від 05.01.2012 р., № 39/39 від 05.01.2012 р., № 38/38 від 05.01.2012 р., № 23/23 від 05.01.2012 р., № 22/22 від 05.01.2012 р., № 21/21 від 05.01.2012 р., № 20/20 від 05.01.2012 р., № 3763/3763 від 20.12.2011 р., № 3755/3755 від 20.12.2011 р., № 3754/3754 від 20.12.2011 р., № 3753/3753 від 20.12.2011 р., № 3752/3752 від 20.12.2011 р., № 3757/3757 від 15.12.2011 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.246-250, т.2 а.с.1-8).

Вищевказаний Товар був використаний у діяльності ПАТ «Харківгаз», а саме для ремонту автомобілів, що підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт: № 306 від січня 2012 року, № 305, № 297, № 300 від січня 2012 року, № 8005, № 8012 № 8001, № 7991 від грудня 2011 р., актами на списання матеріалів в січні 2012 р., № 50 від 08.02.2012 р., від 31.01.2012 р., № 3 від 31.01.2012 р., № 4 від 31.01.2012 р., № 1 від 31.01.2012 р., від січня 2012 р., № 2 від 31.01.2012 р., № 3 від 31.01.2011 р., № 10 від 30.01.2012 р., № 5 від 30.01.2012 р., від 31.01. 2012р. (т.2 а.с.13-30).

Колегія суддів зауважує, що на час проведення перевірки податковим органом транспортні засоби, на ремонт яких здійснювалася закупівля запчастин були в наявності на підприємстві, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та інвентарних карток, долученими до матеріалів справи (т. 3 а.с. 20-61, 64-75).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції з придбання у ТОВ «АZ-Харків», ТОВ «Пожежно-технічне підприємство «Брандмайстер», ТОВ «ХЕСК», ТОВ «Спецремавтоматика», ПП «Баварія Ф», ПП «Експресатолюкс», ФО-П ОСОБА_1 ТМЦ повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Із наявних у матеріалах справи платіжних доручень, звітів про дебетових та кредитових операціях по рахункам позивача та його філій, копії яких наявні у матеріалах справи, встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Отже, відбулась зміна активів ПАТ «Харківгаз» в позитивному контексті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що при здійсненні позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами мав місце зв'язок між фактом придбання ТМЦ, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, мала місце господарська мета - товар був придбаний для використання у господарській діяльності позивача - для ремонту автомобілів та для інших виробничих потреб позивача.

Згідно з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох екземплярах.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних, які були включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, ПАТ «Харківгаз» та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, а отже мали право складати податкові накладні.

Колегія суддів вважає неспроможними посилання податкового органу в обґрунтування встановлених порушень на відсутність у ПАТ «Харківгаз» товарно-транспортних накладних та інших документів, складенням яких опосередковується перевезення продукції.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом пункту 11.1 цих Правил товарно-транспортна накладна є основним документами на перевезення вантажів.

Таким чином, товарно-транспортна накладна за встановленою формою є обов'язковою саме для застосування відправниками та одержувачами вантажів, оскільки в цьому випадку є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, а також для списання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів зазначає, що подання товарно-транспортних накладних за наявності первинних документів на підтвердження фактичного отримання та оплати товару (видаткової накладної, виписки з банківського рахунку тощо) не є обов'язковим у зв'язку з тим, що у даному спорі не оцінюється правомірність формування ПАТ «Харківгаз» податкового кредиту за операцією з перевезення товарів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зауважує що не надання до перевірки по деяким контрагентам документів, підтверджуючих транспортування товарів, не є підставою для висновку про нереальність здійснених правочинів, оскільки іншими документами, які були надані до перевірки та до матеріалів справи підтверджено відповідний рух товару від постачальника до позивача та подальше використання ТМЦ в господарській діяльності ПАТ «Харківгаз».

Щодо посилань податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача, довідок про проведення зустрічних звірок, як підстави встановлення порушень податкового законодавства позивачем (т.2 а.с.45-190), колегія суддів зазначає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За таких обставин, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, не задекларував податкові зобов'язання, не подав звітність до податкового органу, в силу ст.61 Конституції України настає індивідуальна відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та його контрагентами не підтвердженні жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту робіт, невикористання отриманих робіт в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочини між вказаними контрагентами не може бути визнано нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 25.09.2012 року № 429/47-0/03359500 порушень позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м.Харкові від 15.10.2012 року № 0000520047, № 0000530047 такими, що підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/643/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.