Ухвала суду № 31012897, 17.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. Справа № 20582/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В.П., Рибачука А.І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Рівненський радіотехнічний завод» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2009 року, Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Рівненський радіотехнічний завод» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про зобов'язання включити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік та врахувати його у розрахунках 2008 року, про визнання недійсним та відкликання податкових повідомлень-рішень: №0001011745/0/17-123 від 27.04.2009 року, №0001011724/1/17-23 від 28.05.2009 року, №0001011742/2/17-123 від 07.08.2009 року за платежем: «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» зі штрафними санкціями на суму 18870,75 грн. та право встановлення податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» зі штрафними санкціями на загальну суму 12825,12 грн., про визнання недійсним та відкликання податкових повідомлень-рішень №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, №0001742342/1/23-121 від 2705.20019 року, №0001742342/2 від 14.08.2009 року за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» зі штрафними санкціями на суму 179373,1 грн., а також визнання недійсними і відкликання податкових повідомлень-рішень №0001011742/3/17-123 від 21.10.2009 року та № 0001742342/3 від 19.10.2009 року ( з урахуванням доповнень позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті з порушенням норм законодавства, а саме п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також вказано, що податковим органом порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівне № 0001011742/3/17-123 від 21 жовтня 2009 року визнано протиправним і скасовано в частині визначення податкового зобов'язання на суму 6045, 63 грн., в тому числі за основним платежем - 4030,42 грн., за штрафними санкціями - 2015,21 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівне № 0001742342/3 від 19 жовтня 2009 року визнано протиправним і скасовано повністю; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що в ході судового розгляду встановлено, що автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 РВН, та автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВЕ, які фігурують в розрахунку, що проводився податковим органом, як транспортні засоби по яким виявлено заниження транспортного податку на 956,25 грн. та 3255,00 грн., відповідно, фактично зняті з реєстраційного обліку. Також вказано, що податковим органом при визначенні суми податкових зобов'язань з податку на прибуток не було застосовано положення пп.4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2131 від 21.12.2000 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією в м. Рівне, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову (в частині задоволення позову) та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що з 10.03.2009 року по 08.04.2009 року ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року. Результати перевірки оформлені актом № 466/23-100/14314989 від 15.04.2009 року, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001011742/0/17-123 від 27.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобі та інших самохідних машин та механізмів» в сумі 18870,75 грн., в тому числі за основним платежем - 12580,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6290,25 грн. (а.с.11,170); податкове повідомлення-рішення №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 179373,10 грн. в тому числі за основним платежем - 141258,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 38115,10 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» в адміністративному порядку до начальника ДПІ у м.Рівне, голови ДПА в Рівненській області та голови ДПА України, рішеннями яких, скарги позивача залишено без задоволення.

Висновки ДПІ в м. Рівне про заниження позивачем суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на 12580,50 грн., в тому числі за друге півріччя 2007 року на 4193,50 грн., за 2008 рік - на 8387,00 грн. ґрунтуються на співставленні даних задекларованих позивачем сум податку з власників транспортних засобів та сум податку, обчислених у ході проведення перевірки на підставі даних ВРЕР ВДАІ м. Рівне та УДАІ УМВС України в Рівненській області про зареєстровані за ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» транспортні засоби.

Так, перевіркою було встановлено, що на балансі ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» станом на 01.07.2007 року рахувалося 11 одиниць транспортних засобів. У зв'язку із вилученням із податкового обліку підприємства 4-ох транспортних засобів, в розрахунки податку з власників транспортних засобів на 2007 рік та на 2008 рік, ним включено лише 7 транспортних засобів. ДПІ у м.Рівне було направлено запити в УДАІ УМВС України в Рівненській області та ВРЕР ВДАІ м. Рівне, за відповідями на які, податковим органом зроблено висновок про те, що в охопленому перевіркою періоді за ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» було зареєстровано 19 транспортних засобів. В ході подальшої перевірки, встановлено, що 3 транспортних засоби, які за даними бази даних РПС ДАІ УДАІ УМВС України в Рівненській області обліковуються, як власність ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод», фактично були зняті з обліку для реалізації.

Відповідно до цього, та з врахування ненадання позивачем для перевірки інших документів на підтвердження фактів відчуження, списання, зняття з обліку транспортних засобів, які згідно автоматизованої бази даних зареєстровані за ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод», відповідачем було самостійно обраховано суму податку з власників транспортних засобів, яка підлягала сплаті позивачем в охопленому перевіркою періоді, за даними РПС ДАІ УДАІ УМВС України в Рівненській області та з урахуванням виявлених в ході перевірки фактів відчуження 3-ох транспортних засобів, та визначено суму податкового зобов'язання як різницю між обрахованою податковим органом сумою податку з власників транспортних засобів, яку належало сплатити та сумою податку, яка була ним фактично за цей період сплачена. При цьому, податковим органом правильність розрахунку податку з власників транспортних засобів, проведеного позивачем по 7-ми транспортних засобах підтверджено, а нарахування фактично проведені по 9-ти транспортних засобах, які в розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що був поданий в ДПІ м.Рівне ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» , не фігурують. Внаслідок цього і зроблено висновки про зниження позивачем суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на 12580,50 грн.

Разом з тим, встановлено, що автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 РВН, та автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВЕ, які фігурують в розрахунку, що проводився податковим органом, як транспортні засоби по яким виявлено заниження транспортного податку на 956,25 грн. та 3255,00 грн., відповідно, фактично зняті з реєстраційного обліку, що підтверджується довідкою ВДАІ м.Рівне УМВС України в Рівненській області №95/500 від 24.04.2009 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» 1963-ХІІ від 1.12.1991 року, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, є, зокрема, юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Враховуючи дані обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначення відповідачем для позивача податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» в сумі 956,25 грн. нарахований на автомобіль ГАЗ 5327, держномер 3710 ВРН, та в сумі 3074 грн. (3255,00 грн. - 18083 грн. з урахуванням часу зняття з реєстрації - 17.07.2007 року), нарахований на автомобіль Камаз 5410, держномер 2445 РВН, разом 4030,40 грн., і відповідні частину штрафних санкцій - в сумі 2015,21 грн., а всього на суму 6045,63 грн.

В основу податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» покладено висновки про встановлення перевіркою порушень позивачем вимог пп.4.1.1 ст.4, пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону Країни «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-Вр від 28.12.1994 року, в результаті яких ним занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 141258 грн.

Вказані висновки, в свою чергу, ґрунтуються на результатах перевірки повноти визначення скоригованого валового доходу та повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року. Так, перевіркою констатовано, що позивачем у перевіряємому періоді занижено скоригований валовий дохід у розмірі 178754 грн., в тому числі за 2 півріччя 2007 року - 174951 грн., за 2008 рік - 3803 грн., а також завищено валові витрати на загальну суму 761453 грн., в тому числі за 3 квартал 2007 року - 777 грн., за 4 квартал 2007 року - 3241 грн., за 1 квартал 2088 року - 1425 грн., за 4 квартал 2008 року - 756010 грн.

Висновки податкового органу про заниження валового доходу на загальну суму 178754 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 761453 позивачем фактично не оспорюються, за виключенням висновків про заниження валового доходу за 4 квартал 2007 року по господарській операції з ТОВ «Енергоконсалтинг». У акті перевірки відповідачем зафіксовано, що вказана операція - це операція з повернення позивачем товару - листа оцинкованого в кількості 2200 кг. постачальнику - ТОВ «Енергоконсалтинг».

Відповідно до п. 5.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року, у разі коли після продажу товарів здійснюється будь-яка зміна сума компенсації їх вартості, включаючи перерахунок в випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому склалася така зміна суми компенсації.

Оскільки об'єктом оподаткування, згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року, є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань, то факт відображення певної господарської операції шляхом зменшення валових витрат періоду на визначену суму, а не шляхом збільшення валового доходу даного періоду на цю ж суму, не змінює значення об'єкта оподаткування, позаяк різниця не змінюється, якщо замість того, щоб збільшити на певну суму зменшуване, зменшувати на цю ж суму від'ємник.

Податковий орган, визначивши відхилення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на рівні 178969 грн., тобто в розмірі заниженого позивачем у 4-му кварталі 2007 року валового доходу, тим самим підтвердив правильність визначення ним решти від'ємного значення об'єкта оподаткування за вказаний період на рівні 848665 грн.

Відповідно до правил податкового обліку відображення результатів господарських операцій у декларації з податку на прибуток здійснюється наростаючим підсумком, при чому при позитивному значення об'єкта оподаткування за звітний період підприємство сплачує податок на прибуток, при від'ємному значення об'єкта оподаткування у відповідності до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/64-Вр від 28.12.1994 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням віл ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення об'єкта оподаткування відображається у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592. відповідно, у декларації за перший звітний період наступного податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року зазначається у складі валових витрат у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства. Враховуючи викладене, значення рядка 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства першого кварталу наступного податкового року повинно дорівнювати значенню рядка 08 декларації з податку на прибуток, попереднього податкового року.

Судом першої інстанції вірно вказано, що значення рядка 08 декларації з податку на прибуток позивача за 2007 рік становить 1027634 грн., а значення рядка 04.9 декларації з податку на прибуток позивача за перший квартал 2008 року 112332 грн. Тобто, значення рядка 04.9 менше від значення рядка 08 на 915302 грн., що вказує на заниження позивачем суми валових витрат першого і, відповідно, наступних кварталів 2008 року, та відповідно, на невірне визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток в сторону його завищення. При цьому, з урахуванням суми заниження позивачем валових витрат у 2008 році, висновки відповідача про завищення позивачем у цьому періоді валових витрат не давали підстав для нарахування йому податкових зобов'язань з податку на прибуток, позаяк сукупність таких показників дає від'ємне, а не позитивне значення об'єкта оподаткування.

Відповідно, суд прийшов до вірного висновку про безпідставність нарахування позивачу спірним рішенням податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 141258,00 грн., позаяк відсутня база для такого нарахування.

Державна податкова інспекція у м.Рівне перевіряла питання дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з третього кварталу 2007 року по 31.12.2008 рокую відповідно показники декларацій на прибуток за 2007 рік та за перший квартал 2008 року, охоплювалися рамками перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що показник рядка 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації позивача за 1 квартал 2008 року по відношенню до показника рядка 08 «значення об'єкта оподаткування - від'ємне/позитивне» декларації позивача за 2007 рік занижено на 915302 грн.

У акті ж перевірки позивача відповідачем зазначено, що задеклароване ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» значення рядка 04.9 декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» за 1 квартал та наступні квартали 2008 року складає 112332 грн., і фактів його завищення або заниження встановлено не було.

Норма п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/64-ВР від 28.12.1994 року прямо визначає, що сума від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а не може бути включена, а по-друге, податковий орган відповідно до діючого законодавства України з урахуванням помилок, як на користь бюджетних інтересів, так і ні.

В податковому повідомленні-рішенні №0001742342/0/23-121 від 27.04.2009 року, та у відповідних рішеннях з дробами «1», «2» та «3» зазначено, що вони винесені відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими ми фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року. Вказаною нормою імперативно зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Податковий орган, встановивши в ході перевірки, що за період, який перевірявся, позивач завищив суму податкових зобов'язань, у податкових деклараціях з податку на прибуток 2008 року, ці обставини до уваги не взяв.

Доводи відповідача в тій частині, що обставини щодо заниження позивачем валових витрат у 2008 році, через заниження значення рядка 04.9 декларацій з податку на прибуток, надають право позивачу надати уточнюючу декларацію, і таким чином самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, суд вірно відхиляє.

Відповідно до абз.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, у разі коли в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію). Платний податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Таким чином, якщо у платника податку була проведена документальна перевірка, то за ті звітні періоди, за які проведена перевірка, нова або уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки повинні бути виправлені за результатами перевірки. Після проведення перевірки, платник податків не повинен надавати уточнюючі розрахунки, оскільки саме за результатами перевірки донараховується або зменшується сума податку, визначена платником до сплати в бюджет.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року в справі № 2а-6625/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А.І. Рибачук

В. П. Дякович