Постанова № 31011653, 23.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 923/149/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.04.2013 року:

від позивача: Попель І.О., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 року

по справі № 923/149/13-г

за позовом: Міського комунального підприємства „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО"

до відповідача: Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

про стягнення 772799,67

В судовому засіданні 23 квітня 2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Міське комунальне підприємство „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - позивач, МКП „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - відповідач, МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона") про стягнення заборгованості в сумі 772799,67 грн., з яких: 770224,71 грн. основного боргу, 1811,87 грн. пені, 362,28 грн. 3% річних, 400,81 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 173, 193, 216, 231 ГК України, 526, 530, 610, 625, 629, 901-903 ЦК України та мотивовані неналежним виконанням грошового зобов'язання за договором № 119/14 про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання, укладеним 27.04.2012 року між МКП „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО" та МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 року по справі № 923/149/13-г (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь Міського комунального підприємства „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО" 770224,71 грн. основного боргу, 1811,87 грн. пені, 362,41 грн. 3% річних та 400,81 грн. інфляційних втрат.

Рішення суду обґрунтовано умовами договору 119/14 від 27.04.2012 року, положеннями ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 509, 530, 625, 652, 901 ЦК України та вмотивовано доведеністю позивачем документальними доказами заборгованості відповідача за період з вересня по грудень місяць 2012 року в сумі 770224,71 грн. за надані позивачем послуги на підставі договору № 119/14 від 27.04.2012 року, що стало підставою для нарахуванню відповідачу пені в розмірі 1811,87 грн., на підставі п. 7.3 договору від 27.04.2012 року та 362,41 грн. 3% річних, 400,81 грн. інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні клопотання МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про відстрочення виконання рішення суду строком до 01.06.2013 року, суд вказав про недоведеність відповідачем відповідними доказами обставини скрутного становища підприємства, що може перешкодити виконанню рішення суду, а також відповідачем не обґрунтовано строк відстрочення рішення суду.

Не погодившись з рішенням суду, МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду від 12.03.2013 року змінити, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання про відстрочку виконання підприємством рішення суду строком до 01.06.2013 року.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" являється збитковим підприємством, оскільки кредиторська заборгованість підприємства складає 11024000,00 грн., а дебіторська заборгованість становить 55007000,00 грн., а тому, для забезпечення діяльності підприємство було змушено звернутись до банківської установи для отримання кредитних грошових коштів, чим збільшило розмір кредиторської заборгованості на 3352000,00 грн. При цьому, основне джерело грошових надходжень до підприємства - оплата наданих населенню послуг з підкачування холодної води, не покриває собівартість вказаних послуг, тому не надання відстрочки виконання рішення суду від 12.03.2013 року може призвести до зупинення централізованого водопостачання та водовідведення міста Херсона, що негативно вплине на соціально - економічний та санітарно - епідеміологічний стан міста.

У відзиві на апеляційну скаргу МКП „ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО" вказало, що оскаржуване рішення суду є законним, оскільки прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити його без змін з відмовою в задоволенні вимог апеляційної скарги МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона".

В засідання суду від 23.04.2013 року скаржник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 98 ГПК України, не з'явився, тим самим не скористався своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вище вказувалось, МКП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" не погоджується з рішенням суду від 12.03.2013 року в частині відмови в задоволенні судом клопотання Комунального підприємства про відстрочку виконання рішення суду строком до 01.06.2013 року, вказуючи про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема, не дослідження судом тієї обставини, що у боржника відсутня можливість своєчасно та повно виконати рішення суду з підстави скрутного фінансового становища.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Надані скаржником докази на підтвердження своїх доводів щодо утруднення виконання у повній мірі рішення суду, а саме, копія звіту про фінансові результати за 2012 року не свідчать про скрутне фінансове становище Комунального підприємства, що ускладнює або робить неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів враховує також, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, тому суд оцінює надані в судовому засіданні докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України з врахуванням того, що обов'язок доказування певних фактів та обставин справи покладено на кожного учасника процесу конкретної справи у відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції під час постановлення рішення суду від 12.03.2013 року дослідив та надав оцінку наданому Комунальним підприємством на підтвердження певних фактів документальному доказу, врахував матеріальні інтереси сторін і дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про надання відстрочки виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних прийнято судом з дотриманням норм матеріального права.

На підставі вищенаведеного, рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 року по справі № 923/149/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.04.2013 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк