Рішення № 31011520, 10.08.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2010 р. Справа № 12/26.

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», м. Чернівці

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз», м. Київ;

2. Дочірнє підприємство «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України», м. Київ

про стягнення вартості безпідставно набутого майна -10199796,43 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -Нестерчук А.П., довіреність №84/10 від 28.12.2009 року

від відповідача -не з'явився

від третьої особи 1-не з'явився

від третьої особи 2Миронов С.І., довіреність №118П від 27.04.2010 року

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про стягнення 10199796,43 грн. вартості безпідставно спожитого газу протягом вересня -грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що згідно з чинним законодавством забезпечення потреб в природному газі промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання здійснюється в обсягах що не перевищують нормативів, установлених ліцензійними умовами та за умови обов'язкового укладення договору на постачання природного газу. Однак, продовжує позивач, відповідач використав природний газ з ресурсів ДК «Газ України»для потреб населення без укладення відповідного договору, у зв'язку з чим, вважає, що існують підстави для стягнення вартості безпідставно набутого майна в порядку ст. 1213 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що документи, які складені на підставі даних, наданих Чернівецькою філією ДП «Укргазмережі»не є доказом використання відповідачем природного газу, оскільки не містять жодної інформації про споживання відповідачем природного газу позивача для потреб населення. Також відповідач зазначає, що договір на постачання газу не укладений з вини позивача, оскільки останній ухилявся від укладення відповідного договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2010 року у справі №12/26, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 19.08.2009 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Справу передано до провадження судді О.В. Гончарука, розгляд якої, ухвалою від 12.05.2010 року, призначено на 08.06.2010 року.

Ухвалою від 08.06.2010 року, розгляд справи відкладено на 25.06.2010 року.

Ухвалою від, 25.06.2010 року, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 10.08.2010 року.

На день вирішення спору, 10.08.2010 року, представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, надіславши, при цьому, клопотання про відкладення розгляду справи, що мотивується необхідністю додаткового обґрунтування підстав неможливості задоволення позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечує та наполягає на задоволенні позовних вимог на підставах зазначених у позові.

Враховуючи, що з зазначених підстав, розгляд справи вже відкладався попередньою ухвалою, а також, беручи до уваги те, що у відповідача було достатньо часу для підготовки необхідних доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.04.2007 року №474 «Про видачу ДП «Укргазмережі»ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ліцензій на розподіл природного і нафтового газу та на постачання природного газу за регульованим тарифом»ДП «Укргазмережі»видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом з терміном дії протягом п'яти років. Територією провадження ДП «Укргазмережі»господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом визначено територію, де розташовані розподільні газопроводи, які перебувають у користуванні ДП «Укргазмережі»станом на 19.04.2007 згідно з Переліком, наведеним у додатку до цієї постанови, в тому числі й у м. Чернівці та в Чернівецькій області.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27.04.2007 року №556 «Про зміну території провадження ВАТ «Чернівцігаз»господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами»визначено територією провадження ліцензованої діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»згідно з ліцензією АА №224463 на право провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами територію, де розташовані розподільні газопроводи, які перебувають у користуванні ВАТ «Чернівцігаз», згідно з Переліком, наведеним у додатку до цієї постанови, а відповідно до постанови НКРЕ України від 27.04.2007 р. № 557 відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»видано також ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом терміном на 5 років, територією провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом визначено територію Чернівецької області, де розташовані роздільні газопроводи, які перебувають у користуванні ВАТ «Чернівцігаз», згідно з Переліком, наведеним у додатку до цієї постанови.

Інших суб'єктів, які впродовж 2007-2008 років мали ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом на території Чернівецької області та здійснювали таку діяльність, немає.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року «Про забезпечення споживачів природним газом»з наступними змінами і доповненнями потреба в природному газі для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Абз. 8 п.п. 5 п. 2 зазначеної постанови передбачено, що споживачі, які не уклали договорів про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.

З наведеного випливає, що постачання природного газу повинно здійснюватися на підставі відповідних договорів. Те, що постачання природного газу здійснюється на підставі договорів, передбачено також Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Державного комітету України по нафті і газу № 355 від 01.11.1994 року.

Як установлено судом, відповідач не мав укладеного з позивачем договору на постачання природного газу для потреб населення протягом вересня - грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року, не уклав відповідач на цей період також договорів на транспортування газу магістральними газопроводами та технічних угод з газотранспортними підприємствами.

Облік природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні визначається Правилами обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, затвердженими наказом НАК «Нафтогаз України»від 11.05.2002 р. № 1 (далі -Правила № 1) та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 р. (далі -Правила № 618).

Відповідно до п. 1.3 Правил №1 взаємовідносини між сторонами, які здійснюють приймання-передачу природного газу на внутрішніх газовимірювальних станціях (далі -ГРС) та на газорозподільних станціях регулюються Технічною угодою про умови приймання-передачі кількості газу на ГВС ГРС). У зазначеній Технічній угоді, зокрема, передбачається установлення меж розподілу, порядок підключення (відключення) ГВС (ГРС), порядок визначення кількості та якості газу, повноваження представників, порядок перевірки комерційних вузлів обліку газу тощо. Відповідно до п. 1.4 Правил № 1 кількість переданого (прийнятого газу), як правило, визначається вимірювальними системами, вимірювальними комплексами та вимірювальними приладами газовидобувних (ДК «Укргазовидобування, ВАТ «Укрнафта»та ін.), газотранспортних (ДК "Укртрансгаз" та ін.) та газорозподільних (ВАТ з газопостачання і газифікації та ін.) підприємств.

Порядок обробки результатів вимірювання кількості газу і оформлення актів приймання-передачі природного газу визначено в п. 12 Правил № 1. Так, акти приймання-передачі газу за місяць, що підписується представниками сторін, складаються на підставі роздрукованих розрахунків кількості газу автоматизованими вимірювальними комплексами або розрахунків кількості газу по діаграмах реєструвальних приладів ГВС (ГРС) окремо по кожній вимірювальній ділянці трубопроводу і за кожну добу, один раз у 10 днів між газовидобувним (газотранспортним) підприємством і газорозподільним підприємством складаються декадні графіки у разі якщо ГВС (ГРС) не оснащені автоматизованими вимірювальними комплексами, акт приймання-передачі газу за місяць складається та підписується представниками газовидобувного (газотранспортного) підприємства та газорозподільного підприємства п'ятого числа місяця, наступного за звітним. У разі неявки представника газорозподільного підприємства без поважних причин представник газовидобувного (газотранспортного) підприємства оформляє акти в односторонньому порядку, про що сповіщає газорозподільне підприємство.

ДП «Укргазмережі»уклала договір №06/07-2783 від 29.12.2007 року з ДК «Газ України»на постачання природного газу для потреб населення і отримувала такий газ протягом спірного періоду, обсяги якого зафіксовано актами прийому-передачі природного газу. Також ДП «Укргазмережі»було укладено технічні угоди з газотранспортними організаціями УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Надвірнанафтогаз», ДК «Укргазвидобування.

У зв'язку з відсутністю договорів на постачання газу та технічних угод, укладених з відповідачем, ДП «Укргазмережі»в особі Чернівецької філії вела облік всього газу, який подавався на територію Чернівецької області, про що подавала щомісячні дані до філії Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»в розрізі категорій постачальників та споживачів, на підставі яких позивач визначив обсяг газу, спожитого відповідачем для потреб населення протягом вересня -грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року без укладення договору на постачання природного газу, на загальну кількість 48249,288 тис. м куб. загальною вартістю 10199796,43 грн., яка (вартість) визначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №609 від 29.04.2006 року «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»і наведена в поданих позивачем реєстрах обсягів газу ( Т. 1 а.с. 12-31, Т. 2 а.с. 31-32).

Зазначений обсяг і вартість спожитого газу відповідачем суд вважає такими, що підтверджуються наданими у справі доказами. Так, обсяг загальної кількості спожитого за спірний період газу обліковано у відповідності до встановленого порядку ДП «Укргазмережі»в особі Чернівецької філії на підставі укладених з газотранспортними організаціями технічних угод, обсяг газу, спожитого третьою особою, зафіксовано відповідними актами приймання-передачі природного газу, складених на підставі договорів на постачання газу та технічних угод.

Окрім того, ДП «Укргазмережі»надсилало ВАТ «Чернівцігаз»для підписання акт узгодження обсягів природного газу на території ліцензованої діяльності ВАТ «Чернівцігаз»в 2008 року, який відповідач не підписав, але в свою чергу 02.02.2009 року надіслав ДП «Укргазмережі»такий акт у своїй редакції, де обсяги спожитого ним у 2008 році природного газу для потреб населення визначено в обсязі 29711,998 тис. куб. м. (Т. 2 а.с. 44-47).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а в разі неможливості повернути таке майно відшкодовує його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом про повернення майна.

Отримання відповідачем природного газу для потреб населення за відсутності укладеного на постачання договору є безпідставним і таким, що тягне передбачені ст.ст. 1212,1213 ЦК України наслідки.

Враховуючи те, що сторонами не узгоджено строки виконання зобов'язання відповідачем щодо відшкодування вартості безпідставно отриманого газу, до даних правовідносин слід застосувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути спожитий у 2007-2008 роках газ, а в разі неповернення -сплатити його вартість, однак задоволення вимоги не отримав (Т. 1 а.с. 9-11).

Враховуючи, що безпідставно одержаний відповідачем газ використаний для власних потреб, повернути його в натурі можливості немає, тому задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення вартості газу в сумі 10 199 796,43 грн.

Щодо вказівок зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010 року, то судом з'ясовано, що між ДП «Укргазмережі»та ВАТ «Чернівцігаз»не проводилось взаємного узгодження обсягів газу, оскільки відповідач, зазначаючи власні обсяги газу, не погоджувався на підписання актів узгодження, запропонованих ДП «Укргазмережі»або взагалі ігнорував пропозиції ДП «Укргазмережі»(Т. 4. а.с.41-46).

Стосовно підстав для стягнення з відповідача відповідної кількості спожитого ним газу, то як зазначалось вище, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року «Про забезпечення споживачів природним газом»постачання природного газу здійснюється на підставі укладених договорів, а забезпечення потреб в природному газі установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих, здійснюється з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Реалізація природного газу цим споживачам здійснюється Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України»та дочірнім підприємством «Газ-тепло», а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом.

Постачання природного газу повинно здійснюватись за наявності відповідних договорів, обов'язковість укладання яких передбачена також «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Державного комітету України по нафті і газу №355 від 01.11.1994р.

Відповідач, як вже установлено, не мав укладеного з позивачем договору на постачання природного газу для потреб населення протягом вересня-грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року, а також не уклав на цей період й договорів на транспортування газу магістральними газопроводами та технічних угод з газотранспортними підприємствами.

При цьому, у зв'язку з відсутністю у відповідача договорів на постачання газу та технічних угод, ДП «Нафтогазмережі»вело облік всього газу, який постачався на територію Чернівецької області, про що подавались щомісячні дані до філії Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз».

Саме на підставі цих даних позивачем визначено обсяг газу, спожитого відповідачем для потреб населення протягом вересня-грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року без укладення договору на постачання природного газу, на загальну кількість 48249,288 тис. куб.м., загальною вартістю 10 199 796,43 грн.

Водночас, вирішуючи питання про вартість природного газу, що є предметом даного спору, суд, ураховуючи відсутність спеціального законодавчого або нормативно-правового акту, який регулює зазначені правовідносини, а також судову практику Вищого господарського суду України в справах у спорах аналогічної категорії (постанови ВГСУ №10/10 від 11.02.2010, №12/25 від 31.03.2010, №12/24 від 01.04.2010), дійшов висновку, що позивачем правильно визначено вартість природного газу на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України №605 від 29.04.2006 «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка встановлює граничний рівень цін на природний газ.

Така позиція повністю кореспондується також із змістом ст. 7 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

При цьому, доводи відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами та вимогами чинного законодавства України. Посилання відповідача на факти ухилення від укладення договору на постачання газу та інші факти зазначені ним у відзиві, не звільняють ВАТ «Чернівцігаз»від обов'язку повернути безпідставно отриманий природний газ або оплатити його вартість.

Таким чином, позов задовольняється у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(м. Чернівці, вул. Винниченка, 9 а, код ЄДРПОУ 03336166) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 10199796,43 грн. вартості безпідставно отриманого газу, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

У судовому засіданні 10.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 16.08.2010 року.

Суддя О.В. Гончарук.