Ухвала суду № 31004141, 25.04.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/17273/12 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/634/13 Категорія:46 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді - Русинчука М.М.,

суддів: Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами по справі розірвано.

Як вбачається з рішення Луцького міськрайонного суду від 29.10.2003 року з ОСОБА_1 проводиться стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходу громадян на кожну дитину, починаючи з 20.10.2003 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.3).

З довідки розрахунку від 01.12.2012 року, виданої відділом ДВС ЛМУЮ вбачається, що у період з 01.12.2010 року по 01.12.2012 року ОСОБА_1 на утримання сина сплачено 2800 грн. аліментів. Станом на 01.12.2012 року у нього існує заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 11 571 грн. 38 коп. (а.с.39-40).

Судом також встановлено, що 19.11.2010 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5). Від подружнього життя у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с.4)

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст.60 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з даним позовом, свої вимоги щодо зменшення розміру аліментів з частки від заробітку на тверду грошову суму (250 грн. щомісячно) мотивував відсутністю доходів у зв'язку зі звільнення з роботи, необхідністю утримувати неповнолітнього сина від другого шлюбу ОСОБА_5, та непрацездатних батьків, які часто хворіють.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2011 року позивач був звільнений з роботи у зв'язку з прогулом без поважної причини згідно із п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.9). Зазначені обставини відповідно до положень ст. 192 СК України не свідчать про зміну матеріального стану позивача, якого звільнено з роботи за прогул.

Долучені до матеріалів справи копії пенсійних посвідчень батьків позивача не підтверджують факту їх перебування на утриманні ОСОБА_1 і не є доказом зміни сімейного стану позивача. Позивачем також не надано будь-яких доказів, які б підтверджували ту обставину, що батьки позивача хворіють і у зв'язку з цим потребують утримання від ОСОБА_1

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказаним вище рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.10.2003 року аліменти з позивача стягуються у частці від заробітку, а чинним законодавством передбачено можливість лише змінювати розмір аліментів, а не встановлений принцип (спосіб) їх нарахування, а тому суд навіть при наявності відповідних доказів зміни матеріального та сімейного стану платника аліментів не вправі змінювати спосіб їх стягнення з останнього.

Таким чином відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем всупереч ст. 60 ЦПК України не надано доказів зміни його матеріального становища, таких доказів позивачем не було надано і в суд апеляційної інстанції. Позивач ОСОБА_1 є працездатною особою, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, а тому спроможний сплачувати аліменти у визначеному рішенням суду розмірі на утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.

Доводи апелянта про те, що він утримує дитину від другого шлюбу не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач тривалий час не вживає заходів для свого працевлаштування і народження дитини в другому шлюбі не звільняє його від обов'язку утримувати дитини від попереднього шлюбу.

З наявної у позивача заборгованості по сплаті аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 у розмірі 11 571 грн. 38 коп. можна дійти висновку, що позивач належним чином не виконує покладені на нього рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.10.2003 року зобов'язання та свідчить про його небажання виконувати свої обов'язки встановлені ст. 180 СК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: