Ухвала суду № 31000499, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року м. Київ К-39538/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Лосєв А.М. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2010 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р.

у справі №2-а-5733/10/2070

за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Соллі-плюс»

про надання дозволу на проведення позапланової перевірки,

ВСТАНОВИВ :

Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Соллі-плюс» (далі - відповідач) про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2010 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача, на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа з 15.07.1997 р. та перебуває на обліку у позивача як платник податків з 27.08.1997 р.

Податковим органом було отримано у електронному вигляді відомості від державного реєстратора Харківської РДА у Харківській області про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі №Б-39/231-09 про банкрутство відповідача, на підставі чого контролюючим органом вжито заходів для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача: наказом від 06.04.2010 р. №239 та направленням №200 було заплановано здійснення позапланової виїзної перевірки, які отримані позивачем 07.04.2010 р. та складено акт відмови від 07.04.2010 р. №67/234-22686972 від допуску до перевірки працівників позивача.

На адресу податкового органу відповідачем надіслано лист від 07.04.2010 р. №33, в якому зазначено причиною недопуску до проведення позапланової виїзної перевірки - відсутність підстав для її проведення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не зазначив обставини, які стали підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, вичерпний перелік яких міститься у ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», при цьому зазначили, що посилання позивача на п.6 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є безпідставними з огляду на те, що відносно відповідача тільки порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ч.1 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і зупинено провадження у зв'язку з призначенням по справі судової економічної експертизи, рішення господарським судом Харківської області про визнання відповідача банкрутом на підставі ст.22 зазначеного закону не прийнято, ліквідаційна процедура не розпочата, таким чином, на час розгляду справи, ліквідація відповідача не розпочата.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509).

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені статтею 111 Закону №509.

Відповідно до ч.6 ст.111 Закону №509, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про проведення позапланової виїзної перевірки відповідача було вирішено на підставі п.6 ч.6 ст.111 Закону №509 - наказом податкового органу.

Вказаним пунктом встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою, вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, як проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.

Умови та порядок визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності, застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, відновлення платоспроможності боржника встановлюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи норми вказаного Закону, ліквідації підприємства передує процедура визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності за рішенням господарського суду.

Оскільки, відносно відповідача тільки порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зупинено провадження у зв'язку з призначенням по справі судової економічної експертизи, рішення Господарським судом Харківської області про визнання відповідача банкрутом на підставі ст.22 зазначеного закону не прийнято, ліквідаційна процедура не розпочата, таким чином, на час розгляду справи, ліквідація відповідача не проводиться.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2009 р. заборонено власнику майна боржника або уповноваженого ним органу вчиняти дії щодо реорганізації або ліквідації юридичної особи - боржника.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для надання судом дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача у зв'язку з тим, що вимоги позивача не ґрунтуються на приписах Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому не підлягають задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2010 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р. у справі №2-а-5733/10/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Лосєв А.М. Муравйов О.В.