Ухвала суду № 31000397, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К-35969/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року

у справі № 2а-3467/08/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина»

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (позивач) до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (відповідач) задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000532301/0 від 03 квітня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина» ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт № 176/23-1/23954363 від 28 березня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000532301/0 від 03 квітня 2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 12 205,00 грн. (10 171,00 грн. - основний платіж, 2 034,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення ДП «Фабрика свічок «Галичина» ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» пунктів 1.23, 1.26 статті 1, пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів вартості безоплатно наданих послуг з користування основними засобами, переданими у повне господарське відання ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина», а також неправомірним нарахуванням амортизації основних засобів першої групи, які не є власністю дочірнього підприємства.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Пунктом 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) є товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до статті 10 Закону України від 27 березня 1991 року № 887-XII «Про підприємства в Україні» (в редакції, чинній на час створення ДП «Фабрика свічок «Галичина») майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно із частиною 1 статті 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Статтею 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Як встановлено судами, спірні основні засоби передані ДП «Фабрика свічок «Галичина» за рішенням власника - ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» відповідно до інвентаризаційних відомостей в процесі створення цілісного майнового комплексу, а також формування статутного фонду дочірніх підприємств та закріплені за ДП «Фабрика свічок «Галичина» на праві повного господарського відання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для кваліфікації операції з передачі ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» основних засобів до статутного фонду ДП «Фабрика свічок «Галичина» та закріплення їх за останнім на праві повного господарського відання як безоплатне надання послуг з користування вказаним майном.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Підпунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону № 334/94-ВР передбачено, що для цілей цього пункту: до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про правомірність нарахування дочірнім підприємством амортизації основних засобів першої групи, переданих до його статутного фонду ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина».

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Острович С.Е.