Ухвала суду № 31000392, 18.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року м. Київ К-42514/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010

у справі №2а-534/09/0670

за позовом Приватного підприємства «Золушка»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Золушка» (далі по тексту - позивач, ПП «Золушка») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Житомирі) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 12.01.2009 в частині нарахованого основного платежу в сумі 17983,75 грн. податку на прибуток і застосованої штрафної санкції на цю суму та податкового повідомлення-рішення №0000022301 від 12.01.2009 в частині нарахованого основного платежу в сумі 14279,00 грн. податку на додану вартість і застосованої штрафної санкції на цю суму.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ПП «Золушка» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 (акт від 26.12.2008 №7304/23-1/20424742/0110) ДПІ в м. Житомирі встановлені порушення пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим винесено відповідні податкові повідомлення-рішення від 12.01.2009 №0000012301/0, яким позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 20357,00 грн. та штрафних санкцій на суму 10022,00 грн. та №0000022301/0, якими позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 14387,00 грн. та штрафних санкцій на суму 7194,00 грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 27.09.2007 № б/н на придбання товарів від постачальника ТОВ «Гратіс - Трейдінг» на загальну суму 86321,66 грн., в т.ч. ПДВ - 14386,94 грн., позивач зобов'язувався передати у власність покупця товар в асортименті В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Відповідач робить висновок , зазначені договори відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суди стосовно висновків відповідача про нікчемність правочину від 27.09.2007 у формі договору поставки укладеного між ПП «Золушка» та ТОВ «Гратіс - Трейдінг» зазначає наступне.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228).

Також, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як встановлено судами при розгляді справи, відповідачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували його доводи щодо відсутності у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, які стали підставою вважати укладені ним правочини фіктивними.

При цьому господарські операції між позивачем та ТОВ «Гратіс - Трейдінг» підтверджені первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій, також, реальність здійснення господарських операцій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків-фактур, податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, прибутковими ордерами

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій вірно зроблені висновки щодо реальності здійснення господарської операції позивача, на підставі якої ним були сформовані дані податкового обліку. При цьому судами надано належну правову оцінку первинним документам, які підтверджують виконання сторонами договору поставки від 27.09.2007, а отже і правомірність включення сум податку на додану вартість за даною операцією до податкового кредиту відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та віднесення позивачем витрат за даною операцією до складу валових витрат згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України..

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)А.О. Рибченко (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова