Ухвала суду № 30998285, 13.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.

справа № 0870/1384/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі №0870/1384/12

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до відповідачів:

за участі

про

1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі;

2. Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області

Прокурора

визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту – відповідач-1); Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (далі по тексту – відповідач-2), в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податку у Запорізькій області щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 8 285 447, 00 грн. ПДВ; - стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 8 285 447, 00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. (а.с.3-6)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/1384/12. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 24.02.2011 року Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №2а-0870/84/11 задоволено адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень на суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ 8 285 447,00 грн. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 року та Вищого адміністративного суду України 24.01.2012. Водночас, станом на день звернення до суду кошти у розмірі 8 285 447,00 грн. з Державного бюджету на користь позивача не відшкодовані. Позивач вважає таку бездіяльність контролюючого органу безпідставною.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі №0870/1384/12 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. (суддя – Сацький Р.В.) (а.с.166-168)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі №0870/1384/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд, приймаючи рішення, вибірково застосував норми права, які не визначають момент закінчення процедури судового оскарження в розумінні Податкового кодексу України, яким повинен керуватись податковий орган при здійсненні владних функцій. Ігнорування судом норм права, які безпосередньо вказують на момент, з якого у податкового органу виникають обов'язки по вчиненню дій щодо бюджетного відшкодування підтверджених судовими рішеннями та належними відповідачу сум податку на додану вартість, призводить до порушень норм, які встановлюють такі обов'язки щодо такого відшкодування.

12.03.2013р. від відповідача-2, Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжя Запорізької області, за вх..№21249\13 на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

В підготовчій частині судового розгляду, винісши на обсуд зазначене клопотання відповідача-2, з урахуванням думок представників позивача, відповідача-1 та прокурора, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання, та розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача-1, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необгрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої, як вмотивоване та законне – залишити без змін.

Прокурор вважав, що вимоги апеляційної інстанції не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги правову позицію прокурора, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 31.03.2010, за результатами котрої було складено Акт №367/08-01/00186536 від 21.06.2010р.

29.06.2010р. на підставі вищезазначеного Акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000390801/0, яким ВАТ «Дніпроспецсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 8 285 447, 00 грн.

ВАТ «Дніпроспецсталь» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000390801/0 від 29.06.2010, № 0000390801/1 від 11.08.2010, № 0000390801/2 від 14.10.2010, № 0000390801/3 від 30.12.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/84/11 даний позов було задоволено в повному обсязі.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України від 20.09.2011р. та від 24.01.2012р., відповідно, вказана постанова суду по даній справі залишена без змін.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було підтверджено правомірність нарахування суми ПДВ, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, в розмірі 8 285 447, 00 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 ст.200 зазначеного кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Однак, колегія суддів не може погодитись з твердження позивача стосовно того, що закінчення процедури судового оскарження, в розумінні ч. 2 п. 200. 15 ст. 200 ПК України, пов'язане з моментом підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування в судовому рішенні, яке набрало законної сили.

До такого висновку суд апеляційної інстанції приходить з огляду на те, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення, процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Згідно із ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів враховує, крім того, й те, що пп.200.7, 200.8, 200.10, 200.12, 200.13, 200.14. 200.15 ст. 200 ПК України встановлений порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів виходить з того, що визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.

Однак, беручи до уваги ту обставину, що в даному конкретному випадку, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем по справі, ще не набула статусу заборгованості бюджету, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення вказаних коштів з державного бюджету, а відтак, і пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України.

Відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог, колегія суддів враховує й ту обставину, що 30.08.2012р. з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок позивача було перераховано заборгованість з податку на додану вартість у сумі 8 285 447, 00 грн. Даний факт у судовому засіданні підтвердив представник позивача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 січня 2012р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012р. у справі №0870\1384\12 – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу – з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 29 березня 2013р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна