Постанова № 30995853, 29.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/915/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі - позивач, УПФ України в м. Ковелі та Ковельському р-ні, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» (далі - відповідач, ТзОВ «Ковельрембуд», підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за лютий-березень 2013 року у розмірі 12 612,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за лютий-березень 2013 року становить 12 612,37 грн. На підставі вищевикладеного, УПФ України в м. Ковелі та Ковельському р-ні просить суд стягнути з ТзОВ «Ковельрембуд» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий-березень 2013 року у розмірі 12 612,37 грн.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте у позовній заяві просить розгляд справи провести за відсутності представника управління (а.с.3).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка вручена уповноваженій службовій особі відповідача 18 квітня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 4302506544018 (а.с.15).

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» 27 квітня 2000 року зареєстроване як юридична особа Ковельською міською радою Волинської області, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.11).

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (а.с.8, 10 зворот).

Як вбачається з даних розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підприємству з 2013 року встановлена сплата щомісячних авансових платежів у загальному розмірі 6 306,47 грн. (рядок 16) (а.с.8 зворот).

З березня 2013 року щомісячні авансові платежі були зменшені до 6 305,90 грн., у зв'язку зі зміною фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.10 зворот).

Таким чином, відповідач за лютий 2013 року мав сплатити 6 306,47 грн., а за березень 2013 року - 6 305,90 грн., тобто разом - 12 612,37 грн. Вищезазначені суми також відображені в картці особового рахунку ТзОВ «Ковельрембуд» (а.с.9).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФ України в м. Ковелі та Ковельському р-ні належними та допустимими доказами довело наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого по березень 2013 року включно у розмірі 12 612,37 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» перед Управлінням Пенсійного фонду в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з лютого по березень 2013 року включно у розмірі 12 612,37 грн. яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з лютого по березень 2013 року включно у розмірі 12 612,37 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельрембуд» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з лютого по березень 2013 року включно у розмірі 12 612,37 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень тридцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович